Навігація
Зараз на сайті
Гостей: 1

Користувачів: 0

Всього користувачів: 30
Новий користувач: sanchopex
Останні статті
Высадка рассады томатов в открытый грунт
Оцінювання тісноти кореляційної залежності між ...
Процедура обчислень при перевірці статестичних ...
Вредители и болезни кукурузы.
Вредители и болезни ячменя и других колосовых з...
Останні завантаження
Приклад розрахунку т...
Куртенер Д. А. Усков...
Підказки на деякі за...
Презентация на тему ...
Підручник "Мікроклім...
Останнi огляди:
Компания TPG - отдых...
Как выбрать одежду д...
Выращивание арбузов ...
Ленточная пила по де...
Теплицы в приусадебн...
Советы, которые помо...
Текстиль «Homeline» ...
Наш сад
•  0 коментарів• 723 переглядів •Друк
Досвід Нідерландів для України: швидкий розвиток сільського господарства для країни.
Досвід Нідерландів для України: швидкий розвиток сільського господарства для країни.

Наразі для України нагальним питанням є децент­ралізація повноважень у земельній с фері. Уже починаючи з 2007 року 12 провінці й Нідерландів п олучили вс і функції управ лі ння для розвитк у сільської місцевості. Спробуємо розібратися ч им же корисний для України досвід Нідерландів?

Урядова служба з управління земельними і водни­ми ресурсами Королівства Нідерландів (DLG) за період свого існування (80 років) провела значний обсяг робо­ти зі здавання в оренду та продажу земель державної власності. На сьогодні практично не залишилося земель у власності держави, крім земель Міністерства оборони, а, отже DLG виконала свою місію з формування і під­тримки ринку земель у Нідерландах. Такий досвід функ­ціонування спеціальної установи для розвитку ринку оренди та продажу земель (у разі зняття мораторію) доцільно було б запровадити і в Україні.

Така державна інституція могла б ефективно розпоряджатися землями державної власності в інтересах держави та сприяти запровадженню консолідації земель, формуванню се­реднього класу в аграрному секторі економіки, розши­ренню сімейних ферм та особистих селянських госпо­дарств. У Нідерландах процес децентралізації перебуває на завершальному етапі. Уже з 1 березня цього року DLG припиняє існування і всі її повноваження виконувати­муться місцевими органами влади. При цьому 43% спе­ціалістів DLG перейшли на роботу до муніципалітетів, тобто з функціями передано і кваліфікований персонал.

Під час візиту було продемонстровано досвід нідерландських фермерів, які реалізували проект консолідації земель. Що, необхідно для старту проектів консолідації земель в Україні?

Передусім треба ухвалити Закон «Про консоліда­цію земель», створивши необхідні організаційно-правові умови для таких проектів. За допомогою цього інстру­менту можна було б покращити структуру сільськогос­подарських угідь, укрупнити фермерські господарства та перейти на вищий щабель сталого і ефективного земле­користування. Водночас необхідно змінити філософію розуміння поняття «консолідація земель». В Україні цей термін переважно асоціюється з простим об'єднанням земельних ділянок, тоді як голландський досвід свідчить про більш комплексний підхід.

Ми відвідати провінцію Олст-Весепе, де було реалізо­вано комплексний проект консолідації на площі приблизно 4000 га.

Консолідація земель тут охопила різні за площею зе­мельні ділянки 900 власників, 35 орендаторів та 300 фер­мерських господарств. Проект розробили на замовлення місцевого органу влади, який його і фінансував. Загальна вартість проекту становить 3,5 млн євро. Доля фермерів у загальній вартості проекту — 10%, або 350 тис. євро.

Проект мав за мету покрашення конфігурації та розміщення фермерських земель, перерозподіл водних ресурсів (дренажні канали), розміщення доріг та вело­сипедних доріжок, охорону земель.

Консолідація земель здійснювалася шляхом обміну земельними ділянками, купівлі-продажу земельних ділянок як приватної, так і муніципальної власності та інших видів цивільно-правових угод.

Розробку та реалізацію проекту заплановано здійсни­ти протязі 4 років з 2012 по 2016 роки. Загалом схема розробки та реалізації проекту має такий вигляд:

1). Початок розробки даного проекту розпочався з квітеня 2012 р.;

2). Запрошення фермерів для проведення консультацій розпочали, ще у травні а закінчилось в травні 2012 р.;

3). Проведення засідань комісії з реалізації проекту та фер­мерів розпочали в жовтні 2012 р., а уже до березня 2013 р. Було проведено цілих 13 засідань;

4). Підготовка робочого проекту розпочався в травні 2013р.;

5). Період громадського обговорення відбувся в період з серпня 2013 р. По квітень 2014р.;

6). Закінчення планового періоду підготовки заключного варіанту проекту (проведення останніх судових засідань щодо обміну розміру фермерських господарств та земель­них ділянок, вирішення питань з компенсації для власників земельних ділянок розпочато в листопаді 2014 р.;

7). А ось початок реалізації проекту стартував в січні 2015 р.;

8). Фінансування проекту проводилось на протязі 2015-2016 р.;

9). Закінчення проекту очікується наприкінці 2016 р.

Проектом також здійснена оптимізація землекористування фермерських господарств та всієї провінції загалом. За слова­ми фермерів, деякі їхні ділянки знаходилися на відстані більше 5-10 км від ферми, завдяки консолідації вони змогли створити компактну структуру землеволодіння за рахунок земель як муніципальної, так і приватної власності та долучити їх до своїх фермерських госпо­дарств, що стало умовою для сталого землекористування.

Які ж фінансові інструменти застосовуються для підтримки голландських фермерів?

У Нідерландах широко застосовується механізм багаторічних фінансових компенсацій фермерам, якщо у результаті консолідації вони отримали ділянку гіршої якості або меншого розміру. Крім того, законодавством ЄС передбачаються компенсації економічного збитку у випадку настання несприятливих умов для сільсько­господарської діяльності. І це відчутна фінансова під­тримка, яка допомагає втриматися на плаву в часи нестабільного розвитку економіки. Для прикладу, ми відвідали молочну ферму, де утримується 185 голів ве­ликої рогатої худоби. Ферма розташована на площі 250 акрів (101,17 га). Середньорічний надій молока по­над 8000 кг жирністю 4,4% та в якому 3,7% білка. Роз­рахунки здійснюються за процентом білка в молоці.

Високий середньорічний надій забезпечується за ра­хунок наявності необхідної кормової бази. Необхідно зазначити, що в Нідерландах питома вага пасовищного корму в річному раціоні ВРХ становить 50 відсотків.

Збитковість господарстві» у зимовий період (на сього­дні собівартість молока в зазначеному фермерському господарстві становить 0,41 євроцентів, а ринкова закупівельна ціна становить 0,37 євроцентів повністю покривається за раху­нок весняно-літнього періоду. В періоди кризових явиш законодавством ЄС передбачена фінансова підтримка фермерів. Взагалі, законодавством €С в частині роз­витку аграрного сектору передбачена всіляка підтримка фермерських господарстві. як результат, фермерство у Нідерландах це високотехнологічне виробництво.

Враження від візиту?

Насамперед хотілось би подякувати нідерландській стороні за чудово організовану і насичену програму нашого візиту. Ми не тільки почули теоретичні положення від представників міністерств, але й побачили на практиці роботу фермерських господарств і поспілкувалися з досвідче­ними фермерами. Найбільше нас вразила ідеальна форма пасовищ. Велика кількість дренажних систем надзвичайно актуальна для території Нідерландів, більшість те­риторії яких знаходиться нижче рівня моря. Дренажні системи, як артерії, пронизують ділянки різних фер­мерських господарств. Завдяки проектам консолідації ці системи максимально компактно розташовані.

У Нідерландах земельні відносини дуже розвинені. В Україні поки що немає єдиної думки щодо напряму розвитку земельних відносин в частині ринку земель, і якраз голландський досвід підтверджує правильність європейського вибору. За словами голландських колег, на ринку сільськогосподарських земель Нідерландів відсутні спекуляції, корупційні прояви. Успішні невеликі фермерські господарства підтвер­джують перспективність розвитку сімейних, фермерських господарств на території україни.

Як же держава планує тна практи ці застосовувати на Україні безцінний набути? Чи знайдут ся нові ідеї для відображення у законах та на сторінках нормативно- п равових акт ів держави ?

Побачені перспективи змушують повернутися до перегляду поглядів щодо консолідації земель. Адже у Нідерландах консолідація проводилася навіть у населеному пункті навіть для земель прибережних портів, що вказує на універсальність ме­ханізму консолідації. І це все завдяки наявності повноцін­ного ринку земель. Сподіваюся, що в рамках проекту Твіннінг спільно з країнами консорціуму (Нідерланди, Німеччина, Литва) ми створимо всі необхідні передумо­ви для розвитку ринку земель сільськогосподарського призначення в Україні на той час, коли суспільство буде готовим до зняття мораторію по продажу землі. Завдяки проекту Твіннінг у нас є можливість повчитися передовому досвіду у найкращих європейських фахівців.

January 31 2016
Коментарі
Коментарі відсутні
Додати коментар
Щоб отримати можливість додавання коментарів, будь ласка, спочатку авторизуйтесь на сайті через власний обліковий запис.
Перекладач
Ми в соціальних мережах:
Лічильники:
Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru