Навігація
Зараз на сайті
Гостей: 4

Користувачів: 0

Всього користувачів: 18
Новий користувач: PoMaH
Останні статті
Опис метеорологічних та синоптичних умов по Оде...
Огляд метеорологічних та синоптичних умов по Од...
Опис метеорологічних та синоптичних умов по Од...
Agrotorg.in.ua - лучший помощник агронома
Правила посадки плодовых деревьев.
Останні завантаження
Приклад розрахунку т...
Куртенер Д. А. Усков...
Підказки на деякі за...
Презентация на тему ...
Підручник "Мікроклім...
Останнi огляди:
Лучшие мотоблоки в У...
Системный фунгицид: ...
Растущий — светодиод...
Что сажать после под...
Техника для заготовк...
LED лампы для растений
Как правильно выбира...
Наш сад
•  0 коментарів• 1137 переглядів •Друк
Досвід Нідерландів для України: швидкий розвиток сільського господарства для країни.
Досвід Нідерландів для України: швидкий розвиток сільського господарства для країни.

Наразі для України нагальним питанням є децент­ралізація повноважень у земельній с фері. Уже починаючи з 2007 року 12 провінці й Нідерландів п олучили вс і функції управ лі ння для розвитк у сільської місцевості. Спробуємо розібратися ч им же корисний для України досвід Нідерландів?

Урядова служба з управління земельними і водни­ми ресурсами Королівства Нідерландів (DLG) за період свого існування (80 років) провела значний обсяг робо­ти зі здавання в оренду та продажу земель державної власності. На сьогодні практично не залишилося земель у власності держави, крім земель Міністерства оборони, а, отже DLG виконала свою місію з формування і під­тримки ринку земель у Нідерландах. Такий досвід функ­ціонування спеціальної установи для розвитку ринку оренди та продажу земель (у разі зняття мораторію) доцільно було б запровадити і в Україні.

Така державна інституція могла б ефективно розпоряджатися землями державної власності в інтересах держави та сприяти запровадженню консолідації земель, формуванню се­реднього класу в аграрному секторі економіки, розши­ренню сімейних ферм та особистих селянських госпо­дарств. У Нідерландах процес децентралізації перебуває на завершальному етапі. Уже з 1 березня цього року DLG припиняє існування і всі її повноваження виконувати­муться місцевими органами влади. При цьому 43% спе­ціалістів DLG перейшли на роботу до муніципалітетів, тобто з функціями передано і кваліфікований персонал.

Під час візиту було продемонстровано досвід нідерландських фермерів, які реалізували проект консолідації земель. Що, необхідно для старту проектів консолідації земель в Україні?

Передусім треба ухвалити Закон «Про консоліда­цію земель», створивши необхідні організаційно-правові умови для таких проектів. За допомогою цього інстру­менту можна було б покращити структуру сільськогос­подарських угідь, укрупнити фермерські господарства та перейти на вищий щабель сталого і ефективного земле­користування. Водночас необхідно змінити філософію розуміння поняття «консолідація земель». В Україні цей термін переважно асоціюється з простим об'єднанням земельних ділянок, тоді як голландський досвід свідчить про більш комплексний підхід.

Ми відвідати провінцію Олст-Весепе, де було реалізо­вано комплексний проект консолідації на площі приблизно 4000 га.

Консолідація земель тут охопила різні за площею зе­мельні ділянки 900 власників, 35 орендаторів та 300 фер­мерських господарств. Проект розробили на замовлення місцевого органу влади, який його і фінансував. Загальна вартість проекту становить 3,5 млн євро. Доля фермерів у загальній вартості проекту — 10%, або 350 тис. євро.

Проект мав за мету покрашення конфігурації та розміщення фермерських земель, перерозподіл водних ресурсів (дренажні канали), розміщення доріг та вело­сипедних доріжок, охорону земель.

Консолідація земель здійснювалася шляхом обміну земельними ділянками, купівлі-продажу земельних ділянок як приватної, так і муніципальної власності та інших видів цивільно-правових угод.

Розробку та реалізацію проекту заплановано здійсни­ти протязі 4 років з 2012 по 2016 роки. Загалом схема розробки та реалізації проекту має такий вигляд:

1). Початок розробки даного проекту розпочався з квітеня 2012 р.;

2). Запрошення фермерів для проведення консультацій розпочали, ще у травні а закінчилось в травні 2012 р.;

3). Проведення засідань комісії з реалізації проекту та фер­мерів розпочали в жовтні 2012 р., а уже до березня 2013 р. Було проведено цілих 13 засідань;

4). Підготовка робочого проекту розпочався в травні 2013р.;

5). Період громадського обговорення відбувся в період з серпня 2013 р. По квітень 2014р.;

6). Закінчення планового періоду підготовки заключного варіанту проекту (проведення останніх судових засідань щодо обміну розміру фермерських господарств та земель­них ділянок, вирішення питань з компенсації для власників земельних ділянок розпочато в листопаді 2014 р.;

7). А ось початок реалізації проекту стартував в січні 2015 р.;

8). Фінансування проекту проводилось на протязі 2015-2016 р.;

9). Закінчення проекту очікується наприкінці 2016 р.

Проектом також здійснена оптимізація землекористування фермерських господарств та всієї провінції загалом. За слова­ми фермерів, деякі їхні ділянки знаходилися на відстані більше 5-10 км від ферми, завдяки консолідації вони змогли створити компактну структуру землеволодіння за рахунок земель як муніципальної, так і приватної власності та долучити їх до своїх фермерських госпо­дарств, що стало умовою для сталого землекористування.

Які ж фінансові інструменти застосовуються для підтримки голландських фермерів?

У Нідерландах широко застосовується механізм багаторічних фінансових компенсацій фермерам, якщо у результаті консолідації вони отримали ділянку гіршої якості або меншого розміру. Крім того, законодавством ЄС передбачаються компенсації економічного збитку у випадку настання несприятливих умов для сільсько­господарської діяльності. І це відчутна фінансова під­тримка, яка допомагає втриматися на плаву в часи нестабільного розвитку економіки. Для прикладу, ми відвідали молочну ферму, де утримується 185 голів ве­ликої рогатої худоби. Ферма розташована на площі 250 акрів (101,17 га). Середньорічний надій молока по­над 8000 кг жирністю 4,4% та в якому 3,7% білка. Роз­рахунки здійснюються за процентом білка в молоці.

Високий середньорічний надій забезпечується за ра­хунок наявності необхідної кормової бази. Необхідно зазначити, що в Нідерландах питома вага пасовищного корму в річному раціоні ВРХ становить 50 відсотків.

Збитковість господарстві» у зимовий період (на сього­дні собівартість молока в зазначеному фермерському господарстві становить 0,41 євроцентів, а ринкова закупівельна ціна становить 0,37 євроцентів повністю покривається за раху­нок весняно-літнього періоду. В періоди кризових явиш законодавством ЄС передбачена фінансова підтримка фермерів. Взагалі, законодавством €С в частині роз­витку аграрного сектору передбачена всіляка підтримка фермерських господарстві. як результат, фермерство у Нідерландах це високотехнологічне виробництво.

Враження від візиту?

Насамперед хотілось би подякувати нідерландській стороні за чудово організовану і насичену програму нашого візиту. Ми не тільки почули теоретичні положення від представників міністерств, але й побачили на практиці роботу фермерських господарств і поспілкувалися з досвідче­ними фермерами. Найбільше нас вразила ідеальна форма пасовищ. Велика кількість дренажних систем надзвичайно актуальна для території Нідерландів, більшість те­риторії яких знаходиться нижче рівня моря. Дренажні системи, як артерії, пронизують ділянки різних фер­мерських господарств. Завдяки проектам консолідації ці системи максимально компактно розташовані.

У Нідерландах земельні відносини дуже розвинені. В Україні поки що немає єдиної думки щодо напряму розвитку земельних відносин в частині ринку земель, і якраз голландський досвід підтверджує правильність європейського вибору. За словами голландських колег, на ринку сільськогосподарських земель Нідерландів відсутні спекуляції, корупційні прояви. Успішні невеликі фермерські господарства підтвер­джують перспективність розвитку сімейних, фермерських господарств на території україни.

Як же держава планує тна практи ці застосовувати на Україні безцінний набути? Чи знайдут ся нові ідеї для відображення у законах та на сторінках нормативно- п равових акт ів держави ?

Побачені перспективи змушують повернутися до перегляду поглядів щодо консолідації земель. Адже у Нідерландах консолідація проводилася навіть у населеному пункті навіть для земель прибережних портів, що вказує на універсальність ме­ханізму консолідації. І це все завдяки наявності повноцін­ного ринку земель. Сподіваюся, що в рамках проекту Твіннінг спільно з країнами консорціуму (Нідерланди, Німеччина, Литва) ми створимо всі необхідні передумо­ви для розвитку ринку земель сільськогосподарського призначення в Україні на той час, коли суспільство буде готовим до зняття мораторію по продажу землі. Завдяки проекту Твіннінг у нас є можливість повчитися передовому досвіду у найкращих європейських фахівців.

January 31 2016
Коментарі
Коментарі відсутні
Додати коментар
Щоб отримати можливість додавання коментарів, будь ласка, спочатку авторизуйтесь на сайті через власний обліковий запис.
Перекладач
Публічна кадастрова карта України

 http://otroke.ru/modules/instruction/page.php?id=941

Моніторинг якості повітря м. Одеса

 http://otroke.ru/modules/instruction/page.php?id=941

Ми в соціальних мережах:
Лічильники:
Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru