Навігація
Зараз на сайті
Гостей: 2

Користувачів: 0

Всього користувачів: 30
Новий користувач: sanchopex
Останні статті
Высадка рассады томатов в открытый грунт
Оцінювання тісноти кореляційної залежності між ...
Процедура обчислень при перевірці статестичних ...
Вредители и болезни кукурузы.
Вредители и болезни ячменя и других колосовых з...
Останні завантаження
Приклад розрахунку т...
Куртенер Д. А. Усков...
Підказки на деякі за...
Презентация на тему ...
Підручник "Мікроклім...
Останнi огляди:
Компания TPG - отдых...
Как выбрать одежду д...
Выращивание арбузов ...
Ленточная пила по де...
Теплицы в приусадебн...
Советы, которые помо...
Текстиль «Homeline» ...
Наш сад
•  0 коментарів• 410 переглядів •Друк
Проведення рекультивації земель при видобутку бурштину
Проведення рекультивації земель при видобутку бурштину

«Бурштиновий бізнес», «бурштинова лихоман­ка», «старательські розкоп­ки» вже багато років бентежать Українське Полісся. Як свідчить джерело, основні формації бурштиноносних покладів по­ширені в Рівненській. Жито­мирській та Волинській облас­тях.

Перспективна площа тільки в межах Житомирської області сягає до 700 км 2 , а поклади бур­штину локалізовані в невеликих площах палеорельєфу на гли­бині до 6-12 метрів.

«Старатель­ський несанкціонований проми­сел» янтарного каменю тільки в Житомирській області призвів до загибелі близько 200 га лісу. Серед екологічних наслідків не­санкціонованого помпового та грабарського методів видобутку бурштину можна виділити де­градацію зональних ґрунтів та підстилаючих материнських по­рід, знищення родючого гумосово-елювіального горизонту ґрунтів підзолистого типу, коре­невих систем дерев, заболочен­ня території, зміну рівня ґрунто­вих вод.

Українське Полісся — уніка­льний природний комплекс. Це моренно-зандрова та зандрово-елювіальна низина з особли­вим кліматом та високим рівнем ґрунтових вод. Поліська лісова зона дерново-підзолистих і оглеєних грунтів поділяється на дві підзони:

· західну, достатньо і сильно зволожену;

· східну, підвищено та добре зволожену;

Зазначимо, що ґрунтовий по­крив регіону утворює складний комплекс екотопів та харак­теризується дрібноконтурністю (від 5...20 до 50 га) і значною контрастністю ґрунтів лег­кого гранулометричного складу. Профіль дерново-слабопідзолистого ґрунту нечітко диференційований на генетичні горизонти, в нижній частині зустрічається прошарок з озалізненою тонкодисперсною глинистою масою. Дерново-середньопідзолисті грунти більш чітко диференційовані на гори­зонти (НЕ, Е. І, ІЕ, РІ). Ґрунти Полісся бідні на поживні речо­вини, вміст гумусу незначний, мають кислу реакцію, несприят­ливі фізичні властивості, уко­рочений верхній НЕ горизонт. Підстилання гумусо-елювіального горизонту підзолистим Е-горизонтом з дуже несприятливи­ми агрономічними властивос­тями та пагорбисто-грядовий рельєф практично унеможлив­люють проведення якісної се­лективної розробки верхнього родючого шару едафотопу.

Цю особливість слід врахува­ти при розробці екологіюваних проектів відведення земель для гірничих розробок бурштину та доповнень до державних норма­тивних документів шодо селек­тивної розробки родючого шару зональних грунтів Полісся.

На нашу думку, при роз­робці проектів рекульти­вації порушених земель в Укра­їнському Поліссі слід врахову­вати таке:

  1.  Гумусованість зональних окуль­турених грунтів — сінокоси, пасовища, рілля (1,5 — 2,5%) та під лісом (0,7 — 1,3%);
  2. Глибину НЕ горизонту, яка змінюється від 8-10 см (середньо- та сильнопідзолисті) до 15-18 см (слабопідзолисті) у зо­нальних едафотопах.
  3. Хімічний склад ґрунту: кис­лотність, насиченість основа­ми, вміст рухомих форм Аl. Мn. Fе, валові запаси елемен­тів живлення.
  4. Фізичні, фізико-хімічні та водні властивості конкретного сдафотопу: гранулометричний та мінералогічний склад, струк­турованість, фільтрацію, ін­фільтрацію. водопіднімання (особливо на ділянках з гідророзробкою бурштину).
  5. При проектуванні гірничо-тех­нічного етапу рекультивації на порушених землях слід врахо­вувати прийом хімічної меліо­рації та чинник оструктурювання верхнього шару відно­влених техноземів (наприклад, прийом гайнування, внесення торфокомпостів, вапнування). Це не що інше, як антропічна зміна напряму ґрунтогенезу на рекультивованій території.
  6. Запобігання перезволоженню в місцях рекультивації глеюва­тих ґрунтів Полісся.
  7. Фітомеліоративний період (біо­логічна рекультивація) пови­нен враховувати мікро-, мезо-, макроконтурність, рельєф і площу відновлюваних тери­торій, а також асортимент фітомеліорантів як природ­них рослин (комиш лісовий, лепешняк великий, куничник очеретяний, кропива дводом­на, кропива жалка, лобода біла, підмаренник чіпкий, хвощ по­льовий та ін.), так і сільськогосподарських культур (бага­торічні бобові трави, буркун, люпин, овес, жито, тритікале, льон, гірчиця тощо). Тривалість біологічного етапу рекультивації та його агротех­нологічна складова (обробіток, система добрив, посів, догляд за культурами тощо) зумов­люється едафотопічними умо­вами антропічно відновлених кар"єрних площ та ділянок не­санкціонованого видобутку бурштину
  8. Підготовчий період до лісона­саджень повинен включати фітомеліорацію та передпосад­ковий обробіток техногенних едафотопів чи зелькультиваторами чи розпушувачами. Доцільно додатково вивчити лунковий та траншейний спо­сіб підготовки едафотопів під посадку лісу та підібрати по­родний склад насаджень-лісоутворювачів. Найбільш придатними деревовидними та чагарниковими породами для першого етапу лісотехнічної рекультивації слід вважати оси­ку, тополю білу, вільху чорну, бузину чорну тощо.
  9. Необхідно додатково вивчити та запропонувати співвідноше­ння напрямів рекультивації: лісо- і водогосподарський, ре­креаційний, санітарно-гігіє­нічний. Перспективним на­прямом відновлення порушених земель слід вважа­ти створення суходільних та заплавних луків. З урахуванням земельних угідь Полісся (частка природних кормових угідь становить до 30%) слід рекомендувати спе­цифічні фітотопологічні ант­ропогенні кормові угіддя для рекультивованих земель. В їх основу слід покласти сприят­ливу стратиграфію відновле­ного шару едафотопу, рельєф, засолення, гранулометричний склад, зволоження тощо. Підбір трав і травосумішок для залуження рекультивованих зе­мель має враховувати складність (прості, напівскладні, складні), видовий склад (тонконогові, тонконогово-бобові, тонконогово-бобові-різнотравні), способи використання (сінокосні, пасовищні. сінокосно-пасовишні) та швидкостиглість (ранньо-, середньо- і пізньостиглі).
  10. На рекультивованих землях Полісся бажаним напрямом рослинництва слід вважати хмілярство. Хміль — культура багаторічна. Одним із елемен­тів технології впрошування ку­льтури є створення невелич­ких масивів 5-10 (до 50) га, які поділяють на плантації пло­щею 2-3 га. До речі, під хміль доцільно застосовувати тран­шейний спосіб підготовки тех­ногенного едафотопу. В подальшому технологія впро­шування хмелю на рекуль­тивованих землях потребує спеціального вивчення, уточ­нення, доповнення.

Враховуючи досвід роботи проблемної лабораторії з рекуль­тивації земель Дніпропетровсь­кого державного аграрно-еконо­мічного університету (по­над 50 років науково-практич­них експериментів в усіх при­родних зонах України), науковці цього навчального закладу спро­можні надати консультаційні послуги та взяти участь у роз­робці проектів з рекультивації земель, порушених при видобут­ку бурштину та проведенні екс­периментальних досліджень.

Закон України «Про видобу­вання та реалізацію бурштину» потрібно доповнити розділом «Рекультивація порушених зе­мель при розробці родовищ бур­штину з урахуванням технології видобування та оцінкою еко­логічних ризиків у межах По­ліських областей (Рівненська, Житомирська, Волинська)». Ці регіони є специфічними і по­требують розробки спеціальних методик як гірничо-технічного, так і біологічного етапів рекуль­тивації.

April 09 2017
Коментарі
Коментарі відсутні
Додати коментар
Щоб отримати можливість додавання коментарів, будь ласка, спочатку авторизуйтесь на сайті через власний обліковий запис.
Перекладач
Ми в соціальних мережах:
Лічильники:
Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru