Кафедра агрометеорології та агрометпрогнозів ОДЕкУ

Через видобуток бурштину на Україні страждають грунти, які за площею в 15 разів більші за територію Киева. Збиток від видобутку завдано не тільки лісам, а й сільськогосподарським угіддям місцевих фермерів.

Згідно з за­коном компанії, що мають ліцензії на видобуток корисних копалин, зобов"язані проводити рекультивашю земель після закінчення видобутку. Однак, у нас 90% бурштину добувають нелегально, а як відомо, змусити «чорних копачів» відновлювати грунт набагато складніше.

Ми завжди задаємо собі питання: «Як повернути зіпсованому ландшафту нове життя?» З цим питанням ми звернулися до геологів, а ті в свою чергу та в один голос заявили – потрібно рекультивувати, це не важко, а єфект буде задовільним та успішним.

Відомий на всю країну фонд «Екологія і ми» запросив професора Дербенштедта (професора Технічного університету Фрайберзької гірничої академії). Вчений на даний час вже встиг побувати в Рівненській області, де побачив видобуток бурштину по-українські.

«Люди приходят туди аб­солютно вільно, ніби думають, що такий видобуток законний. Люди не розуміють, що завдають шкоди природі», — приголомшено розповідає нам професор.

Нам він показав відео та фотографії на яких висвітлено видобуток золота в Гані (Африка), це виглядає майже так само нещадно.

У Міністерстві екології та природних ресурсів України вже не­одноразово наголошували — насувається масштабна екологічна катастрофа: «Екологи відмічають, що видо­буток бурштину відбувається помповим мето­дом, який зневоднює систему штучної меліорації і завдає значної шкоди ґрунтовим водам даного регіону». Проте людей нічого не зупиняє на шля­ху до збагачення.

Якщо почина­ти рекультивацію, тоді слід не дати мож­ливість людям, які зараз добува­ють бурштин, знову його копати. Він про­понує для початку створити пілотний проект, щоб на неве­ликій площі показати, що ланд­шафт цілком реально відновити, а сосновий ліс можна посадити заново.

«Існує два шляхи вирішення даної проблеми: або зробити ви­роблення бурштину легальним, і тоді за рахунок відрахувань видо­бувних компаній проводити ре­культивацію, або відразу прий­няти рішення про відновлення ґрунту та ландшафту», — каже професор.

Зараз від видобутку буршти­ну потерпають і аграрії: земна волога з полів йде в канали, з яких дістають бурштин, і від цьо­го псуються посіви — вони отри­мують менше вологи, ніж інші, та сохнуть. При відновленні ґрунту в таких місцях професор радить висаджувати легамінози. Це такі рослини, які беруть з повітря азот і накопичують його в грунті та повернути грунтові води.

Адже для полів необхідно, щоб рівень води в ґрунті був не ниж­че, ніж на відстані двох-трьох мет­рів від поверхні ґрунту.

Перед рекультивацією необ­хідно провести геологічну розвід­ку, щоб знати, як далеко дерева пустили коріння, який на місцевості ґрунт — більш пісочний або більш гли­нистий і як ведуть себе грунтові води. А вже після геологічної розвідки за­повнювати вибоїни, які залишають після себе старателі, обов’язково таким же ґрунтом, який був до цього. Тіль­ки тоді можна буде відновити ландшафт у такому вигляді, як і до видобутку бурштину.

Місцеві жителі самі можуть вибирати — хочуть вони, щоб на місці відкритої вибоїни було озе­ро чи ліс. Якщо ґрунтових вод досить, а всі дерева вже вирубали копачі, озеро зробити навіть дешевше. Але іноді прий­мають іншу стратегію і перекопа­ний ґрунт після видобутку ко­рисних копалин залишають без догляду, щоб під наглядом фахів­ців, які займаються природою, досліджувати такі місця, на яких вже немає життя, які саме росли­ни і тварини там поселяться пер­шими. Однак, скільки доведеться чекати рослин і тварин, невідомо.

У перший рік після видобутку необхідно очис­тити поверхню і створити рельєф, а вже на наступний — висаджувати дерева, у нашому випадку це сосни та дуби. Материалы здесь. Наступні кілька років вони потребу­ватимуть догляду та добрив. Вже через сім років дерева будуть рос­ти як єдине ціле.

Однак, якщо негайно не зай­нятися рекультивацією, в неда­лекому майбутньому ландшафт Полісся та Волині повністю пере­твориться на суцільні болота і пустелю замість соснового лісу.

Після того, як запаси бурштину будуть вичерпані, колишні ко­пачі втратять рекреаційну площу, яку могли б використовувати не тільки для видобутку, а й для сімейного відпочинку, риболовлі і оздоровлення. І незважаючи на те, що перші етапи рекультивації можна провести лише за кілька років, потрібно враховувати, що для видобутку бурштину з землі викорчовують дерева більш ніж столітньої давності. Тому і відновлення того лісу, який був до того, як прийшли копачі, забере не менше часу.

Однак не варто боятися, що такий тривалий процес обов'язко­во приречений на невдачу. В Украї­ні існує багато позитивних прикладів рекультивації, які дають надію на «одужання» землі, шо дала нам бурштин. Кілька кар'єрів зали­шилися від видобутку бурого вугілля поблизу Олександрії (Кі­ровоградська область). Тепер на Балаховський, Головківський і Михайлівський кар'єри почали приїздити рибалки. На Орджонікідзевському ГЗК (Дпіпроптровська область), якому належить 7240 га землі, — рекультивовано 5340 га. Після рекультивації Байдаківського вугільного розрізу на його території вишикувалися дачі і з'явилося озеро.