|
Через видобуток бурштину на Україні страждають грунти, які за площею в 15 разів більші за територію Киева. Збиток від видобутку завдано не тільки лісам, а й сільськогосподарським угіддям місцевих фермерів.
Згідно з законом компанії, що мають ліцензії на видобуток корисних копалин, зобов"язані проводити рекультивашю земель після закінчення видобутку. Однак, у нас 90% бурштину добувають нелегально, а як відомо, змусити «чорних копачів» відновлювати грунт набагато складніше.
Ми завжди задаємо собі питання: «Як повернути зіпсованому ландшафту нове життя?» З цим питанням ми звернулися до геологів, а ті в свою чергу та в один голос заявили – потрібно рекультивувати, це не важко, а єфект буде задовільним та успішним.
Відомий на всю країну фонд «Екологія і ми» запросив професора Дербенштедта (професора Технічного університету Фрайберзької гірничої академії). Вчений на даний час вже встиг побувати в Рівненській області, де побачив видобуток бурштину по-українські.
«Люди приходят туди абсолютно вільно, ніби думають, що такий видобуток законний. Люди не розуміють, що завдають шкоди природі», — приголомшено розповідає нам професор.
Нам він показав відео та фотографії на яких висвітлено видобуток золота в Гані (Африка), це виглядає майже так само нещадно.
У Міністерстві екології та природних ресурсів України вже неодноразово наголошували — насувається масштабна екологічна катастрофа: «Екологи відмічають, що видобуток бурштину відбувається помповим методом, який зневоднює систему штучної меліорації і завдає значної шкоди ґрунтовим водам даного регіону». Проте людей нічого не зупиняє на шляху до збагачення.
Якщо починати рекультивацію, тоді слід не дати можливість людям, які зараз добувають бурштин, знову його копати. Він пропонує для початку створити пілотний проект, щоб на невеликій площі показати, що ландшафт цілком реально відновити, а сосновий ліс можна посадити заново.
«Існує два шляхи вирішення даної проблеми: або зробити вироблення бурштину легальним, і тоді за рахунок відрахувань видобувних компаній проводити рекультивацію, або відразу прийняти рішення про відновлення ґрунту та ландшафту», — каже професор.
Зараз від видобутку бурштину потерпають і аграрії: земна волога з полів йде в канали, з яких дістають бурштин, і від цього псуються посіви — вони отримують менше вологи, ніж інші, та сохнуть. При відновленні ґрунту в таких місцях професор радить висаджувати легамінози. Це такі рослини, які беруть з повітря азот і накопичують його в грунті та повернути грунтові води.
Адже для полів необхідно, щоб рівень води в ґрунті був не нижче, ніж на відстані двох-трьох метрів від поверхні ґрунту.
Перед рекультивацією необхідно провести геологічну розвідку, щоб знати, як далеко дерева пустили коріння, який на місцевості ґрунт — більш пісочний або більш глинистий і як ведуть себе грунтові води. А вже після геологічної розвідки заповнювати вибоїни, які залишають після себе старателі, обов’язково таким же ґрунтом, який був до цього. Тільки тоді можна буде відновити ландшафт у такому вигляді, як і до видобутку бурштину.
Місцеві жителі самі можуть вибирати — хочуть вони, щоб на місці відкритої вибоїни було озеро чи ліс. Якщо ґрунтових вод досить, а всі дерева вже вирубали копачі, озеро зробити навіть дешевше. Але іноді приймають іншу стратегію і перекопаний ґрунт після видобутку корисних копалин залишають без догляду, щоб під наглядом фахівців, які займаються природою, досліджувати такі місця, на яких вже немає життя, які саме рослини і тварини там поселяться першими. Однак, скільки доведеться чекати рослин і тварин, невідомо.
У перший рік після видобутку необхідно очистити поверхню і створити рельєф, а вже на наступний — висаджувати дерева, у нашому випадку це сосни та дуби. Материалы здесь. Наступні кілька років вони потребуватимуть догляду та добрив. Вже через сім років дерева будуть рости як єдине ціле.
Однак, якщо негайно не зайнятися рекультивацією, в недалекому майбутньому ландшафт Полісся та Волині повністю перетвориться на суцільні болота і пустелю замість соснового лісу.
Після того, як запаси бурштину будуть вичерпані, колишні копачі втратять рекреаційну площу, яку могли б використовувати не тільки для видобутку, а й для сімейного відпочинку, риболовлі і оздоровлення. І незважаючи на те, що перші етапи рекультивації можна провести лише за кілька років, потрібно враховувати, що для видобутку бурштину з землі викорчовують дерева більш ніж столітньої давності. Тому і відновлення того лісу, який був до того, як прийшли копачі, забере не менше часу.
Однак не варто боятися, що такий тривалий процес обов'язково приречений на невдачу. В Україні існує багато позитивних прикладів рекультивації, які дають надію на «одужання» землі, шо дала нам бурштин. Кілька кар'єрів залишилися від видобутку бурого вугілля поблизу Олександрії (Кіровоградська область). Тепер на Балаховський, Головківський і Михайлівський кар'єри почали приїздити рибалки. На Орджонікідзевському ГЗК (Дпіпроптровська область), якому належить 7240 га землі, — рекультивовано 5340 га. Після рекультивації Байдаківського вугільного розрізу на його території вишикувалися дачі і з'явилося озеро. | 
