Навігація
Зараз на сайті
Гостей: 2

Користувачів: 0

Всього користувачів: 30
Новий користувач: sanchopex
Останні статті
Высадка рассады томатов в открытый грунт
Оцінювання тісноти кореляційної залежності між ...
Процедура обчислень при перевірці статестичних ...
Вредители и болезни кукурузы.
Вредители и болезни ячменя и других колосовых з...
Останні завантаження
Приклад розрахунку т...
Куртенер Д. А. Усков...
Підказки на деякі за...
Презентация на тему ...
Підручник "Мікроклім...
Останнi огляди:
Капельный полив в те...
Экстрим в городе
Очистка зерна
Высококачественная г...
Уголок от "Металлург...
Компания TPG - отдых...
Как выбрать одежду д...
Наш сад
Структура статей
Усі статті » 2) Рекомендації гідрометеорологічним станціям та постам (випуск 11, частина 2).
Статті: 2) Рекомендації гідрометеорологічним станціям та постам (випуск 11, частина 2).
2.2 Порядок вибору та опису спостережних ділянок

Вибір ділянок спостереження у рік організації агрометеорологічних спостережень на гідрометстанції проводиться начальником (інженером-агрометеорологом) станції і техніком-агрометеорологом за участю агронома господарства, а при можливості і за участю спеціалиста-агрометеоролога гідрометеорологічної обсерваторії або обласного гідрометеорологічного бюро.


3.2 Спостереження за опадами

Спостереження за опадами на сільськогосподарських полях (не на метеомайданчику) виконуються на тих же ділянках спостереження, де визначається вологість ґрунту. Вони розташовуються на сільськогосподарських угіддях на відстані не більше 2 км від метеорологічного майданчика.


3.3 Візуальні спостереження за вологістю верхніх шарів ґрунту

Візуальні спостереження за вологістю верхнього шару ґрунту виконуються на постійній ділянці з посівом просапної або городньої культури, яка розташована у радіусі 500 м від метеомайданчика у теплу пору року. Спостереження виконуються щоденно у 8-9 годин ранку.


3.5 Визначення глибини весняного промочування ґрунту

У районах недостатнього зволоження один раз у м’якопластичному стані ґрунту проводять визначення глибини його весняного промочування у шарі 0 – 150 см. Ці спостереження проводять на постійній ділянці для інструментальних спостережень вологості ґрунту.


3.6 Спостереження за випаровуванням з поверхні ґрунту

Метод ґрунтових випарників складається у тому, що випаровування з ґрунту між строками спостережень визначають по зміні ваги ґрунтового моноліту, який поміщають у випарник, з врахуванням опадів, що випали за той же період часу та кількості води, що просочилась через моноліт. Зміну ваги ґрунтового моноліту визначають важенням випарника на механічних вагах або гідростатичним важенням. Опади виміряються за допомогою польового дощоміру.


4.2 Снігомірні зйомки на ланах з сільськогосподарськими культурами, що зимують

Снігозйомки проводять на полях, де розташовуються ділянки спостереження з озимою зерновою культурою, багаторічними травами та у плодовому саду. Під час снігозйомок визначають висоту та щільність снігового покриву, товщину притертої крижаної кірки та міру її розповсюдження. Крім того, визначають стан поверхні ґрунту під снігом, характер залягання та структуру снігу, наявність снігової кірки на поверхні та усередині покриву. По цим даним розраховують запаси води у сніговому покриві.


5.10 Фази розвитку городніх та баштанних культур та їх ознаки
Якщо рослини овочевих культур до висадки на поле вирощувалися у теплицях чи парниках, необхідно відзначити дату сівби, строк висадки розсади на ділянці і фазу розвитку, у якій знаходяться рослини, що висаджують. Після того, як рослини почнуть утворювати нове листя, у чотирьох частинах ділянки на рядках відміряють по 10 м і підраховують кількість рослин, що були висаджені і зберегли життєздатність. Результати розрахунків заносять у книжку КСГ-1.

5.2 Склад, строки та правила проведення спостережень

Протягом всього вегетаційного періоду кожна сільськогосподарська культура проходить такі фази: сходи, утворення листя, утворення бокових пагонів (кущіння), стеблування, утворення бутонів та суцвіть, цвітіння, формування плодів та насіння, дозрівання плодів та насіння. У залежності від умов вирощування у деяких випадках окрема фаза розвитку може не спостерігатися.


5.5 Фази розвитку зернових бобових (гороху, бобів, люпину, сої та ін.)

Спостерігають фази: проростання насіння (горох), сходи (всі культури), 3-й справжній лист, 5-й справжній лист (у сої), утворення бокових пагонів (у сої), утворення суцвіть (крім сої), початок цвітіння, утворення бобів (у сої), кінець цвітіння (у гороху та сої), дозрівання.


5.9 Фази розвитку коренеплодів (цукрових, кормових та столових буряків, моркви, петрушки та ін) та їх ознаки

Сходи. Перші сходи (фаза “а”) – в окремих місцях сім’ядолі, які з’явились на поверхні ґрунту, розгорнулися, але рядки не означились; масові сходи (фаза “б”) – теж саме на більшій частині ділянки, рядки означені чітко (рис.5.18).


6.2 Визначення висоти рослин

Висоту рослин польових культур визначають у день масового наставання фази, а також в останній день декади. Строки першого та останнього визначення приводяться у таблиці


6.3 Визначення маси картоплиння та бульб картоплі

Масу бульб та картоплиння визначають на 8-9-й день декади на тих же ділянках спостережень, де ведуть всі агрометеорологічні спостереження. Перше спостереження маси проводять приблизно через 20 днів після фази утворення суцвіть, а далі – кожну декаду до повного зів'янення картоплиння чи його загибелі від заморозків.


6.4 Визначення приросту рослинної маси природних кормових угідь, багаторічних та однорічних сіяних трав та травосумішей

Визначення приросту рослинної маси трав проводять на тих ділянках, де планують косовицю рослинної маси на сіно чи силос, а також на культурних пасовищах. Проби беруть кожну декаду в період від досягнення рослинами висоти 10 см до масового цвітіння чи косовиці.


6.5.5 Визначення маси кореня цукрового буряку

Визначення маси кореня цукрового буряку проводять на 8 –10-й день декади на тих же ділянках, де ведуть спостереження за фазами розвитку рослин та їх густотою. Масу кореня визначають по його діаметру.


6.6 Спостереження за пошкодженням посівів несприятливими метеорологічними явищами

До несприятливих для сільського господарства метеорологічних явищ відносять приморозки, посуху, суховій, сильні вітри, зливи, град та пильні бурі. Також пошкодження можуть викликати ґрунтові кірки та перезволоження ґрунту.


6.7 Визначення міри розповсюдження бур'янів

Спостереження проводять на всіх ділянках спостережень, за винятком ділянок з багаторічними травами, природних пасовиськ, деревних та чагарникових рослин


6.8 Спостереження за пошкодженням посівів хворобами та шкідниками

Спостереження за пошкодженням посівів хворобами та шкідниками проводять незалежно від того, пошкоджуються вони хворобами та шкідниками, яких добре видно (іржа, головня, шкідлива черепашка та ін.), чи шкідниками та хворобами, що носять прихований характер (кукурудзяний метелик та ін.).


6.9 Спостереження за поляганням посівів

Явище полягання рослин вивчається вченими вже більше двох сторіч. В природних умовах основною причиною полягання є дія будь-яких метеорологічних явищ.


7.2 Спостереження за елементами продуктивності гречки

Ці спостереження складаються з підрахунку кількості зерен, що утворились. Підрахунки проводять щодекади (у 8-9-й день), починаючи з третьої декади після реєстрації масової фази цвітіння до повної стиглості (дозрівання) чи збирання.


7.3 Спостереження за елементами продуктивності кукурудзи у період листоутворення та формування зерна

У період листоутворення спостереження проводять по рослинній масі. Визначення її проводиться в останній день декади, починаючи з утворення 9-го листка, а також при масовому викиданні волоті. Вимірювання проводять на тих же рослинах, на яких визначають фази розвитку (по 10 рослин на кожній з чотирьох частин ділянки).

Перекладач
Ми в соціальних мережах:
Лічильники:
Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru