Навігація
Зараз на сайті
Гостей: 2

Користувачів: 0

Всього користувачів: 30
Новий користувач: sanchopex
Останні статті
Высадка рассады томатов в открытый грунт
Оцінювання тісноти кореляційної залежності між ...
Процедура обчислень при перевірці статестичних ...
Вредители и болезни кукурузы.
Вредители и болезни ячменя и других колосовых з...
Останні завантаження
Приклад розрахунку т...
Куртенер Д. А. Усков...
Підказки на деякі за...
Презентация на тему ...
Підручник "Мікроклім...
Останнi огляди:
Очистка зерна
Высококачественная г...
Уголок от "Металлург...
Компания TPG - отдых...
Как выбрать одежду д...
Выращивание арбузов ...
Ленточная пила по де...
Наш сад
Структура статей
Усі статті » 13) З.А. Міщенко, Г. В. Ляшенко "Мікрокліматологія"
Статті: 13) З.А. Міщенко, Г. В. Ляшенко "Мікрокліматологія"
1). Методи, які використовуються в мікрокліматичних дослідженнях з метою забезпечення сільського господарства.

Успішність розвитку мікрокліматології, як і будь-якої науки, в значній мірі визначається досконалістю методів та методик, які використовуються при проведенні досліджень. Задачею мікрокліматології є детальна оцінка клімату регіонів, яка так необхідна на сучасному етапі для економіки, в тому числі сільському господарству країни. Проте, відсутність регулярних мікрокліматичних спостережень на мережі метеорологічних станцій робить неможливими проведення мікрокліматичних досліджень за  прийнятою в загальній кліматології методикою, тобто шляхом накопичення матеріалів метеорологічних спостережень за довготривалі періоди та їх статистичної обробки.підручник


1.1. Методика проведення натурного мікрокліматичного експерименту на полігонах.

Перші прості мікрокліматичні експериментальні дослідження були проведені П.І.Колосковим в минуле століття на Далекому Сході СНД з метою оцінки заморозко - та морозонебезпечності і в 30-ті роки на Чорноморському узбережжі Кавказу під керівництвом Г.Т. Селянінова з метою розміщення субтропічних культур.

В цих роботах були закладені основи методики проведення експедиційних мікрокліматичних досліджень. В 50-60-ті роки сектором мікрокліматології ГГО під керівництвом І.А. Гольцберг в різних регіонах країни з горбкуватим і гірським рельєфом були проведені складні метеорологічні, актинометричні, теплобалансові, градієнтні спостереження із застосуванням дистанційних приладів.

На рисунку представлено стаціонарний мікрокліматичний майданчик з приладами та устаткуванням для спостережень за розширеною програмою. Паралельно проводилися агрометеорологічні спостереження з метою визначення просторової мінливості темпів розвитку, врожаю та якості культурних рослин і розроблена методика експериментальних мікрокліматичних досліджень. Надалі ця методика уточнювалася шляхом проведення аналогічних досліджень стосовно до місцевих особливостей та об’єктів дослідження в Естонії, Литві, Україні, Вірменії.


1.2. Методика збору та обробки мікрокліматичної інформації автоматизованими засобами.

Специфіка мікрокліматичних досліджень, як спостережень так і обробки матеріалів спостережень, вимагає значних людських ресурсів. Адже для проведення комплексних мікрокліматичних спостережень – градієнтних, теплобалансових тощо, навіть на одному експериментальному полігоні з охопленням тільки стаціонарних мікрокліматичних майданчиків і точок  (рис.1.2) необхідно одночасно мати 20-40 спостерігачів. Така трудомісткість мікрокліматичних досліджень обумовлює їх недостатній розвиток, відсутність детальної мікрокліматичної інформації для окремих регіонів, особливо із значною неоднорідністю діяльної поверхні. Подолання цих труднощів можливе шляхом розробки та упровадження автоматизованих інформаційно-вимірювальних систем.


1.3). Принципи кліматологічної обробки мікрокліматичних спостережень.

Узагальнені дані мікрокліматичних спостережень звичайно представляються у вигляді таблиць мікрокліматичної мінливості величин. Ця мінливість для різних кліматичних величин за конкретний рік, сезон або тип погоди подається у вигляді відношень або різниці, наприклад, для різних форм рельєфу, порівняно з відкритими рівними ділянками, на яких розміщенні репрезентативні метеорологічні станції. Щоб перейти до визначення агрокліматичних ресурсів в конкретній місцевості виконують прив’язку мікрокліматичних показників до багаторічних даних.


1.3.1 Приведення ультракоротких мікрокліматичних спостережень до довгого ряду.

       В основі приведення ультракоротких рядів мікрокліматичних спостережень до норми лежить метод різниць або відхилень. В загальній кліматології обмежуються обчисленням середньої різниці або відхилення за період одночасних спостережень на основній (реперній) станції і станції, дані якої необхідно привести. При цьому виходять з того, що ця середня величина для більшості випадків буде й найбільш точною характеристикою. Для встановлення характерної різниці за незначної кількості випадків, який має місце при використанні даних мікрокліматичних. спостережень, такий спосіб не є коректним.


1.3.2 Використання режимної кліматологічної інформації в мікрокліматології.

В мікрокліматології режимна кліматична інформація використовується, по-перше, з метою прив’язки значень мікрокліматичної мінливості показників, отриманих внаслідок узагальнення матеріалів епізодичних польових спостережень до даних метеостанцій і, по-друге, для оцінки мезо- і мікрокліматичних особливостей території. В усіх випадках при використанні даних метеостанцій виконують оцінку їх репрезентативності і типізацію в залежності від місцеположення.

Перекладач
Ми в соціальних мережах:
Лічильники:
Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru