Навігація
Зараз на сайті
Гостей: 1

Користувачів: 0

Всього користувачів: 30
Новий користувач: sanchopex
Останні статті
Высадка рассады томатов в открытый грунт
Оцінювання тісноти кореляційної залежності між ...
Процедура обчислень при перевірці статестичних ...
Вредители и болезни кукурузы.
Вредители и болезни ячменя и других колосовых з...
Останні завантаження
Приклад розрахунку т...
Куртенер Д. А. Усков...
Підказки на деякі за...
Презентация на тему ...
Підручник "Мікроклім...
Останнi огляди:
Очистка зерна
Высококачественная г...
Уголок от "Металлург...
Компания TPG - отдых...
Как выбрать одежду д...
Выращивание арбузов ...
Ленточная пила по де...
Наш сад
Структура статей
Усі статті » 5) Механічний обробіток ґрунту. » Сівба, посадка та післяпосівний обробіток грунту
Сівба, посадка та післяпосівний обробіток грунту

Урожайність сільськогосподарських культур значною мірою залежить від правильного проведення їх сівби.

Сівба — технологічний процес, за якого насіння розміщують по площі і загортають у ґрунт на певну глибину.

Садіння технологічний процес, за якого у ґрунт висаджують розсаду, саджанці чи органи вегетативного розмноження сільськогосподарських культур.

Основними вимогами до сівби чи садіння є здійснення технологічних процесів районованим якісним матеріалом для кожної зони і культури, виконання їх в оптимальні строки, додержання норм і глибин висіву чи садіння, правильне і рівномірне розміщення рослин на площі.

Якість посівного матеріалу характеризують на основі сортових і посівних ознак кожної вирощуваної культури.

 Норми, строки та способи висіву

Норма висіву — це кількість чи ма­са висіяних на 1 га насінин з ураху­ванням їхньої господарської придат­ності. Прийнята норма висіву насіння повинна забезпечити таку густоту рос­лин, при якій з 1 га посіву буде зі­брано найвищий врожай. Норма висі­ву залежить від біологічних власти­востей рослин, сортів і гібридів, якості посівного матеріалу, способів та стро­ків сівби, родючості грунту, умов зво­ложення, призначення культури та ін­ших факторів.

Сорти зернових культур, які добре кущаться, висівають рідше, ніж ті, що менше кущаться. Скороспілі сорти і гібриди кукурудзи, як більш низько­рослі, сіють густіше, ніж пізньоспілі. На широкорядних посівах норму висі­ву зменшують, а на вузькорядних і перехресних — збільшують порівняно із звичайним рядковим способом.

У посушливих умовах на одиниці площі слід вирощувати менше рослин, тому норму висіву зменшують. У північних і північно-західних районах за більшої забезпеченості рослин вологою встановлюють більші норми висіву, ніж у районах південного сходу чи півдня. Проте в північних районах за високої вологості ґрунту, повітря і відносно нижчої температури ґрунту чітко спостерігається зниження польової схожості, що зумовлює збільшення норми висіву. В умовах зрошення норма висіву у посушливих районах півдня вища порівняно з богарним землеробством цієї самої зони.

На забур'янених полях і при запізненні з сівбою норму висіву дещо збільшують. Так само збільшують норму висіву і при виро­щуванні тонковолокнистих сортів льону-довгунця, культур на зелений корм. При розмноженні дефіцитних сортів культур, висіванні насінників багато­річних трав норму висіву зменшують.

На більш окультурених і родючих ґрунтах норми висіву зернових культур, у тому числі озимих, зменшують (на родючіших ґрунтах вищий коефіцієнт кущіння), а норми бульбо- іоренеплідних культур збільшують.

При знижених якостях насіння нор­му висіву збільшують, хоч повністю компенсувати низьку якість насіння зміною норми висіву неможливо.

Строки сівби. Строки сівби залежать від біологічних особливостей культури, призначення продукції, її використання за строками, температури ґрунту і повітря, стану ґрунту, рельєфу поля, вологості ґрунту та ін. Існує неоднаковий підхід до визначення строків сівби двох груп культур — ярих та озимих, виходячи з їх біологічних особливостей. Оптимальні строки сівби визначають необхідні для проростання насіння температура і вологість ґрунту, фізична спілість та інші фактори. Для ярих культур найважливіше враховувати температуру проростання насіння та чутливість сходів до весняних приморозків. Враховуючи це, ярі поділяють на культури ранніх, середніх та пізніх строків сівби.

Культури раннього строку сівби (ячмінь, овес, яра пшениця, багаторічні трави, горох, кормові боби, льон-довгунець, морква, петрушка, цибуля, часник) вимагають для проростання невисоких температур — в межах від 1 до 5 °С, їхні сходи задовільно переносять вес­няні приморозки. Висівають ці культу­ри на початку весни, коли виникає можливість підготувати грунт до сів­би. На півдні ячмінь і овес висівають навіть при короткочасному потеплінні в зимовий період.

Насіння культур середнього строку сівби починає проростати за температури ґрунту на глибині загортання насіння від 3 до 6°С (льон, нут, цукрові буряки, люпин, соняшник та ін.).

При визначенні строків сівби більш пізніх культур (соняшнику, кукурудзи, гречки, проса, сої, квасолі, рису, гречки, баштанних та ін.) слід враховувати не лише необхідну для їх проростання температуру грунту на глибині загортання насіння, а й мож­ливі похолодання, приморозки. Так, для проростання створюються сприятливі умови при прогрі­ванні грунту на глибині 8—10 см до 8—12°С, що можливо навіть рано навесні.

При визначенні строків сівби ярих культур слід мати на увазі, що при занадто ранніх строках фізична спі­лість грунту може ще не настати. Недостатнє прогрівання грунту може призвести до загибелі насіння або до запізнення появи сходів.

Озимі висівають у такі строки, щоб до закінчення їх вегетації восени зміц­ніли сходи і в тканинах нагромади­лась достатня для перезимівлі кількість поживних речовин. Для цього необхідно від 55 до 70 днів з сумою середньодобових температур вище 5°С — 540 — 580°С. При занадто ранніх строках сівби рослини можуть переростати. При цьому зменшується їх зи­мостійкість, і вони більше уражують­ся шкідниками і хворобами.

Орієнтовані строки посіву в Україні є такі: у Поліссі — з 20 серпня по 5 вересня; у Лісостепу — 10 – 25 вересня; в Степу — 15 – 25 вересня; в Криму — з 15 вересня до 10 жовтня. Зазначені строки сівби озимих зумовлені тим, щоб їх рослини встигли до зими досить розкущитись, зміцніти і накопичити у тканинах захисні поживні речовини (вуглеводи), які підвищують їх зимостійкість.

Крім зазначених звичайних строків сівби (садіння) ярих і озимих застосовують ще й літні (післяукісні і післяжнивні) та підзимові строки сівби. Літні строки сівби післяукісних та післяжнивних культу­р визначають відразу після збирання попередника. Запізнення з сівбою зменшує період їх вегетації і продук­тивність рослин.

Підзимовими називають посіви ярих чи озимих культур, проведені під зиму, щоб сходи з’явились тільки навесні. Для цього строку сівби придатні культури, сходи яких не пошкоджуються весняними приморозками. З підзимовим строком сівби вирощують коріандр, салат, редис, озимі форми часнику, моркву, петрушку, цибулю та ін. При цьому слід дотримуватись таких вимог: сівбу проводити перед самими морозами за температури ґрунту на глибині 10см не вище 2 – 3°С, а норму висіву збільшувати на 20% порівняно з весняним строком сівби.

Способи сівби. Відомо два основні способи сівби: розкидний і рядковий. Перший практикували давно, коли сіяли врозкид уручну або недосконалими розкидними сівалками. Нині розкидний спосіб практикують мало — у рисівництві для висівання люцерни з літака, а також для висівання насіння чагарників, лози і трав під час освоєння крутих схилів тощо. Основні його недоліки такі: нерівномірний розподіл насіння на площі та неоднакова глибина загортання насіння за допомогою борін, волокуш чи інших знарядь.

Більшого застосування набув рядковий спосіб, коли насіння після сівби розміщується рядками. За такого способу досягається рівномірніший розподіл насіння на площі і рівномірніша глибина його загортання, що забезпечує більш-менш однакову площу живлення рослин, дружніші їх сходи, рослини краще освітлюються й забезпечують вищі врожаї і кращу якість продукції. За рядкової сівби норма висіву на 15 – 20% нижча порівняно з розкидним способом. За сівби культур рядковим способом використовують сівалки з дисковими, анкерними, кілеподібними і полозковими сошниками. Залежно від біологічних особливостей культури, окультуреності ґрунту, забезпечення рослин вологою й цільового використання сільськогосподарської продукції нині застосовують такі способи рядкової сівби (садіння): звичайний рядковий, вузькорядний, перехресний, широкорядний, пунктирний, стрічковий, гніздовий, квадратний, квадратно-гніздовий, борозенний, гребеневий, шаховий.

Звичайний рядковий спосіб. Шири­на міжрядь — від 10 до 25см (часті­ше 15см). Таким способом висівають зернові колосові, горох, одно і багато­річні трави та інші культури. Такий спосіб простий у виконанні, проте пло­ща живлення рослин має форму дуже витягнутого прямокутника. Використовують для звичайної рядкової сівби зернові сівалки з дисковими чи анкерними сошниками.

Вузькорядний спосіб сівби проводять із вужчим міжряддям (6,5 – 7,5см), що за однакової норми висіву порівняно із звичайним забезпечує рівномірніший розподіл рослин на площі, а відстань між рослинами у рядку 3 – 4см. Висівають цим спо­собом ті самі культури, що й звичай­ним рядковим, а також льон на волокно. Площа живлення при цьому способі сівби також прямокут­на, але більше близька до квадрата, ніж  при звичайному   рядковому.  При   цьому   поліпшуються    умови освітлення рослин, зменшується за­гроза вилягання, але для такої сівби треба старанно готувати грунт. По­ширення такого способу сівби стримується нестачею вузькорядних сі­валок.

Перехресний спосіб — рядкова сівба у двох напрямах, які перехрещуються. Сіють такі самі культури, що й зви­чайним рядковим способом. Половину норми насіння висівають в одному на­прямі, а решту — перпендикулярно першому. При такій сівбі більш рівно­мірно розміщується насіння на площі. Однак перехресна сівба має такі не­доліки: вдвічі збільшується обсяг ро­біт, сильніше ущільнюється грунт, рівномірність глибини загортання насін­ня менша.

Широкорядний спосіб сівби (з міжряддям понад 30см) забезпечує більшу площу живлення з урахуванням потреб рослин і створює умови для механізованого розпушування ґрунту під час вегетації для регулювання водно-повітряного режимів, знищення бур’янів, підживлення рослин тощо. Цей спосіб використовують для вирощування кукурудзи, сорго, соняшнику, картоплі, буряків, гречки, проса, рицини, бавовнику, насінників багаторічних трав і багатьох овочевих культур. Проте за цього способу сівби не завжди досягається рівномірне розміщення рослин.

Пунктирний спосіб — один з видів широкорядної сівби, під час якої на­сіння в рядках розміщується рівномір­но на певній відстані одне від одного (45см і більше). Це дає можливість зменшити норму висіву і значно полегшує роботу з формування густоти насадження рос­лин. Це — один з найбільш доскона­лих способів сівби. Так сіють цукрові буряки, кукурудзу, соняшник та деякі інші культури.

Стрічковий спосіб — це рядкова сів­ба, при якій два чи кілька рядків, які утворюють стрічку, чергуються з більш широкими міжряддями. Кожні 2— З рядки висіваються у стрічці па від­стані 7,5—15см. Між стрічками зали­шаються широкі міжряддя (45— 60см), які обробляють під чаг вегетації так само, як і звичайні широко­рядні посіви. Залежно від кількості рядків у стрічці посіви бувають дво-тристрічкові і більше. Стрічковий спосіб сівби застосовують найчастіше в овочівництві при вирощуваннікультур з малою площею живлення та з повільним початковим ростом (моркви, цибулі та ін.), а тому сильно заростають бур’янами у перші фази росту. Крім овочевих культур, згаданий спосіб застосовують при вирощуванні проса, гречки, насінників багаторічних трав.

Гніздовий спосіб — сівба з груповим розміщенням насіння. Сіють з широкими міжряддями, а в рядках насіння розміщують окремими гніздами по кілька штук. При утворенні ґрунтової кірки сходи з гнізда легше виходять на поверхню, ніж поодинокі.

Квадратний спосіб сівби (садіння) сівба поодиноких насінин по кутах квадрату. У таких посівах прополювання і розпушування ґрунту в міжряддях можна виконувати механізовано в кількох напрямках, що значно зменшує затрати праці і коштів під час догляду за посівами без застосування гербіцидів. Таким способом раніше сіяли кукурудзу, соняшник, рицину, хоча за технологією виконання він складніший, бо складно забезпечити прямолінійність рядків в обох напрямках і потребує застосування спеціальних сівалок. Проте за біологічного землеробства роль його зростає.

Квадратно-гніздовий спосіб — це групове розміщення насіння гніздами по кутах квадрата. Рівномірний розподіл рослин на площі за даного способу сівби (садіння) визначає кращу освітленість рослин, дає змогу механізувати догляд за рослинами і значно скоротити затрати праці та інших засобів. Його застосовують для вирощування овочевих і деяких технічних культур.

Сівба у борозни — це висівання на­сіння на дно спеціально створеної бо­розенки. Використовується цей спосіб у посушливих районах, щоб можна бу­ло заробити насіння в більш вологий грунт. Борозенки, які залишаються після сівби, сприяють нагромадженню снігу, що поліпшує водний режим грунту, зменшує загрозу вимерзання рослин і захищає від видування при пилових бурях. Таким способом сіють зернові колосові культури. Його основний недолік у тому, що поверхня ґрунту все літо залишається нерівною і через це збільшуються витрати вологи на випаровування.

Гребеневий спосіб — сівба на спеці­ально створених гребенях, яку засто­совують на перезволожених і важких грунтах. Таким способом висаджують переважно картоплю. Поверхня ряд­ків на гребенях краще прогрівається, менше ущільнюється під впливом до­щів, що дає можливість розпушувати грунт у міжряддях тракторним куль-піпатором, не ущільнюючи його в зоні розміщення бульб. У районах нестій­кого зволоження картоплю вирощують напівгребеневим способом. При гребеневому садінні глибина заробки бульб відносно рівня поверхні грунту повинна становити 4—5см, загальна (за рахунок гребенів) — 16—18, а при напівгребеневому — відповідно 7—8 і 12—14см.

Шаховий спосіб садіння застосовують при вирощуванні плодових і ягідних кущових культур, коли гнізда чи окремі рослини розміщують у шаховому порядку, а міжряддя між ними можна обробляти у чотирьох напрямках. На нерівній місцевості і на нетерасованих схилах таке розміщення знижує водну ерозію.

При вирощуванні плодових та ягідних культур практикують ще такі системи розміщення: прямокутну, контурну, рядкову, стрічкову і килимову.

Прямокутна система розміщення — дерева чи кущі розміщують по кутах прямокутника, довша сторона якого — відстань між деревами чи кущами у міжрядді. Під час садіння смородини, порічок та аґрусу, крім прямокутної системи розміщення, застосовують стрічкову.

Контурна система (за горизонталями) передбачає загущене розміщення дерев і кущів за горизонталями на терасованих схилах, що зумовлює механізований обробіток ґрунту полотна терас і приштамбової смуги, скошування трави на відкосі для захисту ґрунту від ерозії.

Рядкова система розміщення придатна для промислових насаджень суниць та малини і дає змогу механізувати роботи по догляду за цими культурами.

Суниці вирощують за стрічкової системи, розміщуючи рослини двома рядами у стрічці. Проте за такого розміщення зростають затрати ручної праці і рослини більше уражуються грибними хворобами.

Килимова система розміщення набула поширення на присадибних ділянках, коли рослини суниць висаджують рядками (45 – 60см), а в наступні роки за рахунок укорінених розеток створюють суцільне (килимове) насадження. Проте рослини в ньому більше уражуються хворобами і пошкоджуються шкідниками, утруднюється збирання врожаю і збільшуються витрати ґрунтової води.

 Обробіток грунту відразу після сівби

Післяпосівний обробіток — система заходів (рідше один) обробітку ґрунту від сівби (садіння) до збирання сільськогосподарських культур для вирішення таких завдань:

 - створення оптимальної будови верхньої частини орного шару ґрунту, за якої забезпечуються належні умови для проростання насіння і дружної появи сходів, подальшого росту і розвитку вирощуваних культур завдяки регулюванню водно-повітряного режиму, зниженню непродуктивнивитрат вологи з ґрунту;

- знищення ґрунтової кірки для забезпечення насіння і коріння рослин повітрям; знищення проростків і сходів бур’янів з метою утримання посівів (насаджень) чистими від останніх;

- поліпшення поживного режиму у ґрунті і внесення у нього добрив чи пестицидів;

- формування густоти просапних культур;

- створення і збереження певного профілю і форми поверхні ґрунту.

Залежно від біологічних особливостей і призначення культури, погодних умов, типу ґрунту, рельєфу території і технології вирощування за строками виконання певних технологічних операцій у системі післяпосівного обробітку ґрунту виділяють три етапи: обробіток ґрунту відразу після сівби (садіння), обробіток від сівби до появи сходів, обробіток ґрунту після появи сходів.

Обробіток ґрунту відразу після сівби має своїм завданням створити сприятливі умови для якнайшвидшої появи сходів на основі вирівнювання поверхні поля і поліпшення контакту насіння із ґрунтом. Для цього застосовують такі заходи: боронування, шлейфування, коткування з метою вирівнювання поверхні ґрунту, зменшення площі випаровування вологи, подрібнення грудок, якщо ґрунт не досить якісно розроблений перед сівбою.

Обробіток ґрунту від сівби до появи сходів проводять з метою знищення кірки і бур’янів, які перебувають у фазі «білої ниточки».  Для руйнування кірки використовують ротаційні мотики, борони і котки. На посівах дрібнонасінних зернових, зернобобових, капусти, томатів та інших культур ротаційна мотика знищує кірку уколами, не перемішуючи ґрунту, а тому практично зовсім не пошкоджує сходів. Ґрунтову кірку на посівах руйнують зубовими і сітчастими боронами на культурах, насіння яких загортається глибоко (кукурудза, горох тощо), і тоді, коли більшість насіння ще не дало проростків. Для боротьби з кіркою використовують рубчасті та борончасті котки, які пускають за напрямком рядків, або кільчасті котки навкіс або впоперек рядків. 

Запобігти утворенню кірки можна за допомогою таких заходів: поліпшення структури, внесення органічних добрив, сівба багаторічних і однорічних трав та культур суцільного способу сівби, використання штучних структуроутворювачів, гіпсування, вапнування тощо та обробітком за фізичної спілості ґрунту.

Обробіток ґрунту після появи сходів вирішує переважно завдання, пов’язані зі створенням сприятливих умов для забезпечення рослин факторами життя в оптимальному співвідношенні відповідно до біологічних особливостей культури на основі поліпшення фізичного стану ґрунтового середовища і знищення бур’янів.

Обробіток ґрунту після появи сходів культур суцільної сівби на посівах зернових і зернобобових культур починають із боронування. Проводять його на полях, де необхідно розпушити верхній шар ґрунту з метою знищення сходів бур’янів, а також поліпшити аерацію ґрунту, знищити ґрунтову кірку й активізувати біологічні процеси у ґрунті. Боронування відіграє важливу роль у боротьбі зі сходами бур’янів, які в цей час ще слабі і легко вириваються бороною, зменшуючи забур’янення посівів на 30 – 50 % і більше. Проте боронувати сходи культур суцільного способу сівби треба з урахуванням біологічних особливостей культур і умов, які складаються при цьому.

Так, в осінній період до або ж після укріплення сходів озимих пшениці чи жита посів боронують для знищення сходів озимих і зимуючих бур’янів. Боронування озимих є обов’язковим заходом догляду за посівами у весняний період. Борони вибирають залежно від стану рослин і властивостей ґрунту.

Ярі зернові краще боронувати, коли вони зміцніли (період кущення), але не переросли, а зернобобові (горох, вика, сочевиця, чина) ще не утворили вусиків (у фазі 3 – 5 листків), бо якщо рослини сплелися вусиками, боронувати посіви не можна.

Принцип підходу до вибору борін для боронування ярини такий, як і для боронування озимини — залежить від гранулометричного складу ґрунту, стану розвитку рослин та їх густоти.

Не можна боронувати посіви під час сильного вітру, що зумовлює піднімання у повітря дрібних часточок ґрунту. Недоцільно боронувати зернові і зернобобові культури на піщаних ґрунтах, дуже зріджені посіви і ті, до яких підсіяні багаторічні трави.

Обробіток ґрунту після появи сходів просапних культур включає такі агротехнічні заходи: боронування, формування густоти, розпання міжрядь, підгортання.

Просапні культури боронують, щоб розпушити ґрунт і знищити бур’яни, а іноді з метою проріджування посівів. Боронують посіви впоперек чи під кутом до напрямку сівби за швидкості 3 – 5 км/год.

Краще боронувати сходи соняшнику, буряків і баштанних культур після полудня, коли на рослинах зникне роса, вони підв’януть і не будуть дуже крихкими і ламкими. Кількість, глибина і строки розпушування міжрядь залежать від біологічних особливостей культури, способів сівби, тривалості вегетаційного періоду, забур’яненості поля, частоти і кількості випадання опадів, стану культурних рослин, щільності ґрунту, застосування гербіцидів тощо.

На більш забур’янених площах з рослинами низької швидкості росту без застосування гербіцидів і на ґрунтах, здатних до ущільнення, кількість міжрядних розпушувань міжрядь має бути більшою порівняно з високоокультуреними ґрунтами. Глибше розпушують ґрунт на більш вологих ґрунтах і при зрошенні. Недоцільні надто глибокі культивації у посушливих умовах, які призводять до збільшення непродуктивних втрат вологи, а значне пошкодження коріння рослин при цьому спричинює депресію їх ростових процесів і зниження врожайності. Проте й за надмірно мілких розпушувань за цих умов можливе утворення тріщин у ґрунті за недостатнього мульчуючого шару ґрунту.

Для розпушування ґрунту і знищення бур’янів у рядках чи гніздах застосовують голчасті диски чи полільні борони. Якість міжрядних обробітків просапних культур значно краща, якщо культиватори водити за допомогою орієнтирів по напрямних щілинах, нарізаних під час чи до сівби (елементи астраханської технології). Це зумовлено тим, що при цьому значно зменшуються захисні зони і виключається пошкодження рослин.

Підгортання у просапних культур застосовують і під час вирощування картоплі, кукурудзи, буряків, томатів та ін. При підгортанні вологим ґрунтом виростає додатковий ярус коріння і це підвищує стійкість рослин проти вітролому. Цю операцію виконують за допомогою полицевих або дискових підгортачів.



Опубліковано: Admin December 24 2013 · Категорія: 5) Механічний обробіток ґрунту. · 0 коментарів · 6636 переглядів · Друк
Коментарі
Коментарі відсутні
Додати коментар
Щоб отримати можливість додавання коментарів, будь ласка, спочатку авторизуйтесь на сайті через власний обліковий запис.
Перекладач
Ми в соціальних мережах:
Лічильники:
Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru