Навігація
Зараз на сайті
Гостей: 1

Користувачів: 0

Всього користувачів: 30
Новий користувач: sanchopex
Останні статті
Высадка рассады томатов в открытый грунт
Оцінювання тісноти кореляційної залежності між ...
Процедура обчислень при перевірці статестичних ...
Вредители и болезни кукурузы.
Вредители и болезни ячменя и других колосовых з...
Останні завантаження
Приклад розрахунку т...
Куртенер Д. А. Усков...
Підказки на деякі за...
Презентация на тему ...
Підручник "Мікроклім...
Останнi огляди:
Очистка зерна
Высококачественная г...
Уголок от "Металлург...
Компания TPG - отдых...
Как выбрать одежду д...
Выращивание арбузов ...
Ленточная пила по де...
Наш сад
Структура статей
Усі статті » 6) Методические материалы » Загальна характеристика фізико-георгафічних та агрокліматичних умов черкаської області.
Загальна характеристика фізико-георгафічних та агрокліматичних умов черкаської області.

Черкаська область розташована у центральній частині України, в басейні середньої течії р. Дніпро, яка ділить її майже навпіл. Область знаходиться в лісостеповій зоні, досягаючи на півдні степової зони. Межує на півночі з Київською, на сході – з Полтавською, на півдні – з Кіровоградською і на заході – з Вінницькою областями. Площа Черкаської області становить 20,9 тис. км2, що складає 3,5% території держави (18 місце в Україні). Область простягнулася із південного заходу на північний схід на 245 км, з півночі на південь – на 150 км. Крайня північна точка знаходиться неподалік від с. Кононівка Драбівського району (50° 14 пн.ш., 32° 07 сх.д.), південна – на південь від с. Колодисте Тальнівського району (48° 27 пн.ш., 30° 07 сх.д.), західна – на північний захід від с. Жовтневе Монастирищенського району (49° 03 пн.ш., 29° 36 сх.д.), східна – на південний схід від с. Стецівка Чигиринського району (49° 00 пн.ш., 32° 52 сх.д.).

Геологічна будова

Черкаська область розміщена на Східноєвропейській платформі, яка має давній кристалічний фундамент. У межах Східноєвропейської платформи виділяють дві тектонічні структури: Український щит і Дніпровсько-Донецьку западину. Український щит є піднятою ділянкою платформи. Кристалічні породи, що його складають, можна побачити в долинах річок, де вони часто виходять на поверхню. У сучасному рельєфі Український щит представлений Придніпровською височиною. Щит складений найдавнішими гірськими породами (граніти, гнейси, кварцити, пісковики та ін.) віком 3,5-4 млрд. років. Докембрійська поверхня щита є нерівною, її перекриває потужна товща палеозойських, мезозойських і кайнозойських осадових гірських порід. Український щит розбитий густою мережею глибинних розломів на окремі, зміщені один відносно одного, блоки. З розломами пов'язана більшість річкових долин.

Такими ж розломами щит відокремлюється від Дніпровсько-Донецької западини. У місцях, де осадових порід мало, кристалічні виходять на поверхню. На схід від Українського щита розташована Дніпровська-Донецька западина. У рельєфі на поверхні їй відповідає Придніпровська низовина. Дніпровсько-Донецька западина знаходиться під осадовими породами на глибині до 12 км, є однією з найбільших западин Східноєвропейської платформи. Вона виповнена осадовими відкладеннями палеозойського, мезозойського і кайнозойського періодів. З породами девонського і кам'яновугільного періодів пов'язані родовища нафти і газу, а також солі, що поховані під іншими осадовими породами.

Рельєф

Територія Черкаської області хоча і рівнинна, але умовно поділяється на дві частини – Правобережну і Лівобережну. Вся Правобережна частина області розміщена в межах Придніпровської височини з найвищою точкою області, що має абсолютну висоту 275 м над рівнем моря (поблизу Монастирища). Нерівна поверхня рельєфу кристалічних порід зумовлює горбистість і хвилясто рівнинний характер поверхні. Правобережжя – підвищене плато, розчленоване глибокими ярами і річковими долинами. Крім підвищених ділянок на Правобережжі є зниження − долини річок Гірський Тікич і Гнилий Тікич та їх приток.

Долини річок Рось та Вільшанка глибокі, в місцях прорізування кристалічних порід утворюються бистрини і невеликі пороги. На південь від нижньої течії р. Рось розкинувся Мошногірський кряж. Він простягається дугою з південного сходу на південний захід на 40 км. Окремі підвищені ділянки Мошногір’я, оточені глибокими ярами з крутими схилами, утворюють стрімкі вершини. Кряж полого знижується до долини р. Вільшанки, а з протилежної сторони круто обривається до Ірдинських боліт.

У східній частині Правобережжя, між річками Вільшанка, Ірдинь, Тясмин знаходиться заболочена Ірдино-Тясминська низовина. Типово низовинний рельєф поширений на Лівобережжі в межах Придніпровської низовини. Це злегка хвиляста рівнина з абсолютними висотами не більше 150 м. Канівський район у середньому Придніпров’ї (від с. Трахтемирів до с. Хмільна) виділяється своєю припіднятістю, винятково глибокою та густою розчленованістю рельєфу, за що цю частину правобережного Дніпра звуть Канівськими горами. Довжина Канівських гір 70 км, ширина – 35 км, площа – 900 км2. Починаючи від Канева і до с. Кононча в рельєфі виділяються куполоподібні підвищення – «гори» (Тарасова, Мар’яна, Княжа, Хмільнянська). Витягнуті пасма підвищень чергуються з плавно окресленими зниженнями, в яких розвинулись глибокі яри.

Схили ярів круті із середнім нахилом 48-50°. За морфологічними і геоморфологічними ознаками на території області можна виділити три основні типи рельєфу: плоскорівнинний (Золотоніський, Драбівський, Чорнобаївський, Черкаський райони), широкохвилястий долино-балковий водоерозійний (Христинівський, Жашківський, Уманський, Маньківський, Тальнівський) і вузькохвилястий долино-балковий водоерозійний (Канівський, Корсунь-Шевченківський, Смілянський, Чигиринський, Лисянський).

Гідрографія

Річкова система області добре розвинута. По території Черкащини протікає 1037 річок загальною довжиною 7585,3 км, в тому числі 181 річка завдовжки понад 10 км. Середня густота річкової мережі складає 0,3 км/км². Показники густоти річкової мережі коливаються від 0,13-0,18 км/км² на Лівобережжі до 0,45 км/км² у басейні Гнилого Тікичу. Всі річки області належать до рівнинних з добре вираженим сніговим і дощовим живленням. Взимку та у посушливе літо річки повністю переходять на ґрунтове живлення, невеликі водотоки влітку пересихають, а взимку перемерзають. Східна частина території області відноситься до басейну середньої течії Дніпра (площа басейну 12,5 тис. км²), західна частина приурочена до басейну Південного Бугу (площа 8,4 тис.км²).

В межах Черкащини Дніпро − головна водна артерія України (150 км – довжина по території Черкаської області) приймає притоки річок Рось (довжина 101 км) з Росавою, Тясмин (довжина 133 км) з Гнилим Ташликом та Ірдинкою, Вільшанку (праві), Супій, Золотоношку, Чумгак (ліві). Основні річки басейну Південного Бугу на території області −Гірський Тікич (довжина 161км) і Гнилий Тікич із Шполкою, Велика Вись, Ятрань з Уманкою, Синиця (ліві притоки). Природний режим річок значно змінений внаслідок зарегульованості значною кількістю ставків і водосховищ. На території Черкащини є багато озер, але вони невеличкі та розташовані в основному в заплавах річок. В області споруджено 37 водосховищ загальною площею 58,6 км² із загальним об’ємом 35 млн. м3 та 2312 ставків загальною площею 170,4 км² із загальним об’ємом 246,3 млн.м3.

Найбільшими водосховищами в межах Черкаської області є Канівське та Кременчуцьке, які утворилися перед греблями гідроелектростанцій на Дніпрі. Кременчуцьке водосховище − найбільше за площею водосховище в Дніпровському каскаді та в Україні. В межах Черкащини воно тягнеться на 130 км із 149 км його загальної довжини. В області близько 68 тис.га заболочених і майже 1,3 тис.га перезволожених земель, непридатних для с.-г. використання. Найбільшим є Ірдинське болото, що розташоване на Ірдино-Тясминській низовині. Площа його 5,5 тис. га. Ірдинське болото має велике гідрологічне значення і використовується для добування торфу.

Ґрунти та напрямки землекористування

Ґрунтовий покрив Черкаської області складний і строкатий: його складають 719 грунтових видозмін. Проте всі вони об’єднуються в 5 типів грунтів: чорноземи, сірі лісові, дерново-підзолисті, лучні, болотні. Переважаючими є грунти чорноземного типу – 79% (чорноземи типові – 44,8%, чорноземи реградовані – 24,1% і чорноземи опідзолені – 10,1%).

Лише у долині Дніпра зосередженні дерново-підзолисті, сірі лісові та лучно-чорноземні. Найбільш родючими грунтами області вважаються чорноземи типові, які майже по всьому профілю дуже перериті землериями, пухкі, з великою кількістю карбонатів та добре розвиненим гумусовим горизонтом більше 40 см. Цим ґрунтам властиве слабокисле середовище. Вони поширені по всіх районах області, проте найбільше зустрічаються на Лівобережжі.

На Правобережжі значні масиви чорноземів типових поширені в Жашківському районі. Ці грунти придатні для вирощування всіх сільськогосподарських культур. Чорноземи сформувалися під лучно-степовою рослинністю, а ясно-сірі та сірі опідзолені ґрунти – під лісами. Темно-сірі опідзолені грунти формувалися поблизу лісів. Лугово-болотні та болотні ґрунти сформувались на сучасних алювіальних відкладеннях. Вони поширені в заплавах річок, заболочених днищах балок і впадинах.

Торфо-болотні ґрунти та торфовища приурочені до заплав, а тому більшу частину року затоплюються водою. Ґрунти області зазнають ерозії. Більша частина (79,5%) ріллі області знаходиться на схилах крутизною від 2 до 10° і більше. Еродовані ґрунти займають понад 25% ріллі області. Ступінь еродованості різний: середній складає 6,1% площі та 2,5% - сильний. Крім того, 248,0 га с/г. угідь дефляційно небезпечні (дефляція – вітрова ерозія).

Найбільші площі сильно еродованих земель в Канівському, Чигиринському, Смілянському районах, а сильноеродовані – в Корсунь – Шевченківському, Звенигородському районах. Щорічно площа еродованих земель збільшується, а середньорічна втрата гумусу в ґрунтах складає близько 200 тис.тонн ( за рахунок змиву ґрунтів). Землі переважно використовуються для сільського та лісового господарства.

Кліматичні та агрокліматичні умови

Клімат Черкаської області помірно-континентальний, порівняно теплий, з нестійким вологозабезпеченням. Зима малосніжна і м'яка, літо тепле і помірно вологе. Середня температура повітря за рік по області становить 7,9-8,7°С, однак по роках коливається в дуже широких межах: від 5,4°С (М Жашків) в 1987 р. до 10,1°С (М Чигирин) в 1989 р.

Середня температура січня (найхолоднішого місяця) становить мінус 3,2-3,6°С, середня температура липня (найтеплішого місяця) – 19,9-21,3°С. Абсолютний мінімум температури повітря по області зафіксований у 1987 року і становив 34,9°С морозу (09.01, М Канів), абсолютний максимум зафіксований у 2000 році і становив 37,6°С тепла (22.08, м. Сміла). 8 серпня 2010 року по м. Канів було перевищено максимальну температуру повітря в області за весь період спостережень - 40,1°С тепла.

Зимовий період на Черкащині триває 90-94 дні – з 26-29 листопада до 27 лютого по 1 березня, коли відбувається стійкий перехід середньої добової температури повітря через 0°С у бік потепління та починається весна. Вегетаційний період (із середніми добовими температурами повітря 5°С і вище) триває 214-218 днів, починається в середньому по області 29 березня по 1 квітня і закінчується 31 жовтня по 3 листопада.

Сума позитивних температур повітря вище 5°С за цей період змінюється від 3090°С на північному заході області до 3350°С на південному сході. Період активної вегетації с/г. культур (із середніми добовими температурами повітря 10°С і вище) триває 167–173 дні, змінюючись в окремі роки від 144 до 196 днів. Починається він 16-20 квітня і закінчується 3-6 жовтня. Сума позитивних температур повітря вище 10°С за цей період змінюється від 2745°С на північному заході області до 3010°С на південному сході.

В окремі роки ця сума коливається від 2410 (1997 р.) до 3395°С (1999 р.). Літній період (із середніми добовими температурами повітря 15°С і вище), триває в області 113-118 днів – з 16-19 травня до 9-11 вересня.

Сума позитивних температур повітря вище 15°С за цей період змінюється від 1990°С на північному заході області до 2240°С на південному сході. Середня кількість опадів по області за рік становить 578 мм, змінюючись по території від 542 до 609 мм. Кількість опадів по роках змінюється від 369 (М Сміла, 1986 р.) до 918 мм (м. Чигирин, 1997 р.). Близько 70 % від річної кількості опадів випадає у теплий період року.

Режим зволоження території області створює в цілому позитивний баланс вологи в ґрунті. Проте у зв'язку з невеликою кількістю опадів в окремі роки, значну повторюваність мають ґрунтові засухи, які негативно впливають на розвиток с/г. культур. Помірна атмосферна засуха, яка часто поєднується із ґрунтовою у період активної вегетації с/г. культур (ГТК становить 0,7-0,9), має ймовірність 90% на всій території області, крім південного сходу області, де таку ж ймовірність має сувора атмосферна засуха (ГТК становить менше 0,7).

Відносна вологість повітря у теплий період року (квітень-жовтень) по області коливається від 63% весною до 80% восени, а кількість днів із відносною вологістю повітря 30 % та менше за цей період становить від 11 до 27 днів. За сукупністю показників агрокліматичних ресурсів у період активної вегетації с/г. культур (суми позитивних температур повітря, кількості опадів та гідротермічного коефіцієнта) територію Черкаської області поділено на 2 агрокліматичні райони та підрайони (порівняно високого теплозабезпечення і нестійкого зволоження, достатнього теплозабезпечення і нестійкого зволоження; достатнього теплозабезпечення і достатнього зволоження).

Перші осінні заморозки у повітрі спостерігаються в період 8-18 жовтня, останні весняні – 13-24 квітня.

Найпізніший весняний заморозок у повітрі зафіксовано 21 травня 1990 року, а на ґрунті –28 травня 1994 року.

Найбільш ранній осінній заморозок у повітрі відмічався 19 вересня 1995 року, а на ґрунті – 11 вересня 2004 року. Середня тривалість беззаморозкового періоду по області у повітрі становить 168-187 днів, на поверхні грунту – 143-168 днів.

У вегетаційний період на території області відмічається від 2 до 11 днів із суховіями різної інтенсивності. Серед інших несприятливих для с/г. культур явищ погоди на території області у вегетаційний період відмічаються град, сильний вітер, дуже сильний дощ та зливи. Стійкий сніговий покрив місцями утворюється наприкінці листопада, на всій території області – в 2 декаді грудня, а руйнується здебільшого в першій, місцями в другій декаді березня.

Загальна тривалість залягання снігового покриву за зиму становить по області 75-88 днів, середня висота снігу за зиму – 5-9 см, тоді як максимальна висота в окремі роки досягає від 27 (м. Канів) до 93 см (м. Черкаси). Найбільша висота відмічалась у 1987 році.

В окремі зими сніговий покрив утворюється значно раніше – місцями в 3 декаді жовтня, та скрізь в 1 декаді листопада. Однак він не стійкий. Бувають роки, коли сніговий покрив скрізь руйнується в 1 декаді квітня, місцями навіть в 2 декаді квітня. В останні десятиріччя досить часто відмічаються роки без сталого снігового покриву. Середня глибина промерзання ґрунту по області за зиму коливається від 20 до 32 см.

Максимальне промерзання – 110 см спостерігалося у 1986 р.

Середня із мінімальних температур ґрунту на глибині 3 см по області за зиму становить мінус 1,5-2,9°С. Найнижча температура ґрунту на глибині 3 см відмічалася в 1993 р. на Лівобережжі і становила мінус 16,6°С .

Взимку, зазвичай, спостерігаються відлиги, кількість днів з якими за період грудень-лютий по області коливається від 46 до 51.

Найбільша кількість днів з відлигою – 75, відмічалась взимку 1988-89 рр. Відлиги, які тривають більше 5 днів поспіль, зумовлюють порушення зимового спокою озимини, що призводить до зниження морозостійкості рослин.

Після тривалих відлиг за наявності снігового покриву існує велика ймовірність його руйнування, що сприяє утворенню льодяної кірки на полях. Небезпечна для посівів льодяна кірка товщиною 10 мм і більше та тривалістю залягання три декади і більше відмічається у 15 % років (один раз за 6-7 років).



Опубліковано: Admin April 25 2013 · Категорія: 6) Методические материалы · 0 коментарів · 8575 переглядів · Друк
Коментарі
Коментарі відсутні
Додати коментар
Щоб отримати можливість додавання коментарів, будь ласка, спочатку авторизуйтесь на сайті через власний обліковий запис.
Перекладач
Ми в соціальних мережах:
Лічильники:
Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru