Навігація
Зараз на сайті
Гостей: 1

Користувачів: 0

Всього користувачів: 30
Новий користувач: sanchopex
Останні статті
Высадка рассады томатов в открытый грунт
Оцінювання тісноти кореляційної залежності між ...
Процедура обчислень при перевірці статестичних ...
Вредители и болезни кукурузы.
Вредители и болезни ячменя и других колосовых з...
Останні завантаження
Приклад розрахунку т...
Куртенер Д. А. Усков...
Підказки на деякі за...
Презентация на тему ...
Підручник "Мікроклім...
Останнi огляди:
Очистка зерна
Высококачественная г...
Уголок от "Металлург...
Компания TPG - отдых...
Как выбрать одежду д...
Выращивание арбузов ...
Ленточная пила по де...
Наш сад
Структура статей
Усі статті » 5) Механічний обробіток ґрунту. » 2) Заходи щодо обробітку грунту.
2) Заходи щодо обробітку грунту.

 Заходи обробітку грунту загального призначення

Заходи обробітку ґрунту загального призначення — це такі, що  застосовують з метою виконання основних технологічних процесів. В свою чергу вони поділяються на основний і поверхневий обробіток.

Основний обробіток — це найбільш глибокий обробіток грунту під певну культуру сівозміни, який істотно змі­нює його будову. До основного обро­бітку належать оранка, безполицевий і плоскорізний обробіток.

Оранка захід обробітку ґрунту полицевими плугами, під час якого виораний шар обертають, кришать і розпушують. Під час роботи плуга також підрізають бур’яни і загортають надземні органи рослин, добрива, насіння бур’янів, шкідників і збудників хвороб.

Робочими органами плуга є ле­міш, полиця, передплужник та ніж. Леміш підрізує скибу в горизонталь­ному напрямі, а ніж — у вертикальному. Підрізана скиба піднімається на полиці, кришиться, розпушується, пе­ревертається і укладається в борозну.

Якість оранки значною мірою зале­жить від форми полиць. Під час оранки плугом з гвинтовими полицями скиба добре перевертається, але недостатньо кришиться. Такі плуги застосовують здебільшого на важких глинистих та сильно задернілих грун­тах.

Плуги з циліндричними полицями відразу круто піднімають і відкидають скибу в бік борозни. При цьому грунт добре кришиться, але недостатньо пе­ревертається. Застосовують їх на лег­ких грунтах, а також на полях з-під просапних культур.

Плуги з напівгвинтовою полицею добре обертають і задовільно кришать тільки незадернілі легкі ґрунти, їх використовують для обробітку осушених торф’яних і болотних мінеральних ґрунтів та для обробітку перелогових земель. Культурна полиця відрізняється від циліндричної тим, що задня частина її має гвинтоподібну поверхню. Тому під час оранки плугом з такою полицею грунт добре кришиться і краще перевертається, ніж з циліндричними полицями. Комбіновані полиці за своєю конструкцією і впливом на ґрунт посідають проміжне місце між культурними і напівгвинтовими полицями.

Оранку плугом без передплужника, коли скиби піднімають і послідовно вкладають одна на одну під деяким кутом (кут обертання близько 135°), називають звичайною оранкою. За такої оранки в стиках скиб на поверхні поля залишаються незаораними рослинні рештки.

Оранку плугами з передплужником називають культурною.За такої оранки передплужник підрізає, обертає й укладає на дно борозни верхній шар ґрунту 8 – 10 см завтовшки з пожнивними рештками, насінням бур’янів, шкідниками і збудниками хвороб.

Оранку за технікою виконання поділяють на гладеньку, загінну і беззагінно-кругову чи фігурну; за напрямком руху агрегату — на прямолінійну і контурну; за станом поверхні ріллі — на злитну, із западинами і гребенисту; за профілем дна борозни — з однаковим заглибленням всіх корпусів плуга і ступінчасту; за переміщенням окремих шарів — дво- і триярусну; за глибиною — на мілку, середню, глибоку і дуже глибоку.

Гладенька оранка полицева оранка без звальних гребенів і розгінних борозен. Відсутність борозен і гребенів підвищує якість оранки і поліпшує умови роботи сівалок та інших машин, що працюють на підвищених швидкостях.

Загінна оранка — оранка поля окремими загінками. Її практикують на полях прямокутної чи близької до неї форми. Для такої оранки поле розбивають на прямолінійні загінки (щоб не було огріхів), довжина яких залежить від розміру поля, а ширина коливається у межах від 40 – 100 до 100 – 140 м.

Фігурна оранка беззагінна оранка без переведення плуга в транспортне положення на поворотах.

Контурна оранка оранка складних схилів по лініях, близьких до горизонталей місцевості. Застосовують для боротьби з водною ерозією за контурно-меліоративної організації території.

Злитна оранка полицева оранка, за якої поверхня виораного поля характеризується добре вирівняним станом (за повної відсутності борозен і гребенів). Така оранка зумовлює зменшення затрат на доведення ріллі до посівного стану.

Оранка із западинами полицева оранка, за якої на поверхні ріллі залишаються неглибоко засипані борозни після кожного проходу агрегату чи кожного корпусу плуга. Вона доцільна лише на схилах, щоб запобігти водній ерозії.

Гребениста оранка — полицева оранка плугом з однією (чи на багатокорпусних — двома) подовженою полицею, за допомогою якої на поверхні ріллі утворюється гребінь для затримки талих вод. Проводять її впоперек схилу.

Ступінчаста оранка оранка, яка забезпечує ступінчастий профіль дна борозни.

Ярусна оранка полицева оранка, за якої окремі ґрунтові шари міняються місцями. Вона може бути двоярусною у разі переміщення верхнього і нижнього шарів і триярусною

Меліоративна оранка глибока оранка спеціальними плугами для поліпшення фізико-хімічних властивостей ґрунту. Здійснюють плантажними плугами переважно на солонцях для їх розсолення.

Плантажна оранка полицева оранка спеціальними плугами на глибину понад 40 см. Використовується перед закладанням садів і виноградників,

Безполицевий та плоскорізний обро­біток грунту - обробіток грунту без пе­ревертання орного шару робиться плу­гами без полиць. Оброблюваний шар розпушується, частково перемішується, але не перевертається. Верхній, най­більш родючий шар грунту залишається на поверхні. Цей захід обробітку ґрунту забезпечує кришення, розпушування, часткове перемішування і підрізання підземних органів рослин на глибину від 7 – 10 до 25 – 27 см.

Для глибокого розпушування грунту без перевертання скиби застосовують плоскорізи-глибокорозпушувачі, які підрізують і розпушують підрізаний шар грунту. При цьому грунт незначно перемішується і практично не перевертається. Після­жнивні рослинні рештки залишаються на поверхні і захищають грунт від еро­зії.

Поверхневий обробіток грунту — подріб­нення брил, що утворилися під час ос­новного обробітку, розпушування грун­ту, який ущільнився під впливом атмо­сферних опадів та власної маси, або ущільнення надмірно розпушеного грунту, знищення бур'янів, неглибока заробка добрив у верхній шар грунту, руйнування ґрунтової кірки, а також здійснення спеціальних заходів догля­ду за рослинами (прополювання, під­гортання, підживлення, нарізування борозен для зрошення тощо).

До поверхневого обробітку належить чизелювання, фрезерування, лущення, культивація, боронуван­ня, шлейфування, коткування, дискування,  підгортання.

Чизелювання — захід мілкого, середнього чи глибокого безполицевого обробітку чизельним знаряддям, за якого ґрунт добре розпушується, частково перемішується і кришиться. Чизельні знаряддя — це знаряддя типу культиваторів із розпушувальними вузькими долотоподібними лапами, які монтують на міцній рамі на відстані 15 – 20 см одна від другої.

Фрезерування захід мілкого або середнього (іноді глибокого) обробітку ґрунту фрезами, під час якого шар, що обробляється, добре очищається від вегетуючих бур’янів, кришиться, розпушується і ретельно перемішується на всю глибину роботи знаряддя, а поверхня залишається досить вирівняною, що створює сприятливі умови для сівби.

Лущення — це обробіток грунту ди­сковими чи лемішними знаряддями, який забезпечує розпушування, подріб­нення і часткове перевертання, перемі­шування грунту і підрізування бур'янів. Часто такий обробіток передує оранці, проте може виконуватися і за­мість оранки, наприклад, при підготов­ці грунту під озимі культури. Диско­вими лущильниками грунт обробляють на глибину 4—10 см, лемішними — на 6—12 і глибше.

Культивація — це агротехнічний за­хід, який забезпечує кришіння, розпу­шування і часткове перемішування грунту, а також повне знищення бур'я­нів і вирівнювання поверхні поля. За призначенням розрізняють парові (для суцільного обробітку грунту), просапні (для обробітку грунту в між­ряддях просапних) та універсальні (для суцільного обробітку грунту і міжрядного обробітку просапних куль­тур) культиватори.

За конструкцією робочих органів культиватори поділяють на лапчасті, чизельні, дискові, штангові та плоско-різи. Застосовують також дротяні та ножевидні культиватори, але найчастіше — лапчасті, робочим органом яких є лапи розпушувального або під-різувального типу.

Боронування захід поверхневого обробітку ґрунту з метою мілкого розпушування, кришення, вирівнювання, часткового перемішування верхнього шару, знищення сходів і проростків бур’янів, ґрунтової кірки, поліпшення обміну повітря, а іноді і для загортання мінеральних добрив чи насіння. Борони бувають зубові, сітчасті, шлейф-борони, пружинні, дискові, гол­часті, ротаційні мотики та ін.

Найбільш поширені зубові борони. За­лежно від маси, яка припадає на один зуб, борони поділяють на важкі (тиск на 1 зуб—1,5—2 кг), середні (1— 1,5 кг) та легкі (0,5—1 кг).

Шлейфування — це захід обробітку грунту, під час якого вирівнюється по­верхня поля, подрібнюються великі грудки і брили. Його застосовують для весняного обробітку грунту з метою зменшення випаровування вологи, ви­рівнювання гребенів на полях, виора­них восени. В разі необхідності шлей­фи використовують замість борін або в агрегаті з ними.

Коткування — це обробіток грунту котками, які ущільнюють його, подріб­нюють брили та великі грудки і дещо вирівнюють поверхню поля. Для коткування використовують кот­ки гладенькі, рубчасті, зубчасті, кіль­часті, кільчасто-шпорові. За масою во­ни бувають легкі (0,05—0,2 кг/см2), середні (0,3—0,4) і важкі (понад 0,5 кг/см2).

Дискування захід поверхневого або мілкого обробітку ґрунту дисковими знаряддями для розпушування, кришення, часткового перемішування і обертання верхнього шару, підрізання вегетуючих бур’янів і загортання їх насіння у ґрунт, подрібнення дернини і рослинних решток, щоб рівномірно їх розподілити по полю, а за потреби — й для подрібнення брил і грудок після оранки. Проводять його дисковими лущильниками на глибину 5 – 8, а важкими дисковими боронами — на 8 – 12 см і більше.

Підгортання — це привалювання грунту до основи стебел рослин культиваторами-підгортачами. Якщо орний шар грунту неглибокий, підгортання збільшує об'єм розпушеного грунту, в якому розвивається коренева систе­ма вирощуваної культури. В умовах надмірного зволоження борозни і гре­бені, що утворюються при підгортан­ні, добре дренують. Підгортання сприяє знищенню бур'янів, посилює стійкість рослин проти вітру, сприяє створенню на стеблах додаткових ко­ренів.



Опубліковано: Admin March 08 2013 · Категорія: 5) Механічний обробіток ґрунту. · 0 коментарів · 4969 переглядів · Друк
Коментарі
Коментарі відсутні
Додати коментар
Щоб отримати можливість додавання коментарів, будь ласка, спочатку авторизуйтесь на сайті через власний обліковий запис.
Перекладач
Ми в соціальних мережах:
Лічильники:
Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru