Навігація
Зараз на сайті
Гостей: 1

Користувачів: 0

Всього користувачів: 30
Новий користувач: sanchopex
Останні статті
Высадка рассады томатов в открытый грунт
Оцінювання тісноти кореляційної залежності між ...
Процедура обчислень при перевірці статестичних ...
Вредители и болезни кукурузы.
Вредители и болезни ячменя и других колосовых з...
Останні завантаження
Приклад розрахунку т...
Куртенер Д. А. Усков...
Підказки на деякі за...
Презентация на тему ...
Підручник "Мікроклім...
Останнi огляди:
Очистка зерна
Высококачественная г...
Уголок от "Металлург...
Компания TPG - отдых...
Как выбрать одежду д...
Выращивание арбузов ...
Ленточная пила по де...
Наш сад
Структура статей
Усі статті » 2) Рекомендації гідрометеорологічним станціям та постам (випуск 11, частина 2). » Фази розвитку зернових культур (жито, пшениця, ячмінь, овес, рис, просо, сорго) та їх ознаки
Фази розвитку зернових культур (жито, пшениця, ячмінь, овес, рис, просо, сорго) та їх ознаки

Проростання насіння: утворення перших корінців у не менш ніж 5 з викопаних у чотирьох частинах ділянки 20 зернин (рис.5.1). Дата проростання відзначається у книжці КСГ-1 без зазначення кількості та проценту зернин, що проросли. Якщо зерно протягом довгого часу не проростає (у випадку сухого ґрунту чи низької температури), то під час огляду ділянки у книжці КСГ-1 необхідно відзначати: “Проростання немає”.

При слабкому зволоженні верхнього шару ґрунту після реєстрації проростання і до сходів необхідно проводити спостереження за станом насіння: продовжувати викопувати по 5 зернин у 4 частинах ділянки. Якщо при цьому виявиться, що корені та ростки помітно подовшилися, то треба записати у книжку КСГ-1: “Проростання продовжується”.

У випадку, коли насіння почало проростати, а потім у зв’язку з сухістю ґрунту коріння засохло, треба записати: “Корені насіння, що проросло, засохли”. Сходи: відмічають одиничні сходи (а), коли у різних частинах ділянки у перших рослин, що з’явилися, розгорнулися верхівки листочків, та масові сходи (б), коли перші листочки будуть на більшій частині ділянки. У книжку КСГ-1 при визначенні цієї фази записують тільки дату початку та масового настання фази без розрахунків кількості рослин та проценту охоплення фазою. У випадку відсутності масових сходів треба відзначити: “Масових сходів не було”.

Також треба пояснити причину цього явища (ґрунтова кірка, низькі температури та ін.). Третій лист: ознакою фази є початок розгортання 3-го листа. Утворення вузлових коренів. За умов достатнього зволоження верхнього шару ґрунту майже одночасно з появленням третього листа у рослин починають з’являтися другорядні корінці. Їх також називають вузловими, тому що вони виходять з підземних вузлів, які утворюються у місцях прикріплення 1-го та наступних нижніх листків. Для реєстрації цієї фази у чотирьох місцях ділянки обережно викопують по 5 рослин і розглядають ту їх частину, яка знаходилася під землею. День, коли вузлові корінці утворилися у більшості рослин, вважають датою наставання фази (рис. 5.2). Кущіння.

Якщо кінчики перших листків бокових пагонів з’явились з піхви листків головного пагону, вважають, що кущіння почалося. Ця фаза може проходити тільки за умов наявності доступної для рослин вологи у верхньому шарі ґрунту – на глибині залягання вузла кущіння. Хлібні злаки починають кущитися водночас з утворенням 3-го листка чи через деякий час після його утворення. Кущіння в озимих культур починається звичайно восени і на початок зими на одній рослині формується декілька бокових пагонів, які створюють кущ.

Навесні після поновлення вегетації кущіння деякий час продовжується. Кущіння може проходити із значним запізненням, якщо верхній шар ґрунту залишається сухим протягом довгого часу після утворення 3-го листа, а потім зволожується. У ярих хлібів стебла, що утворилися пізно, набагато відстають у розвитку від головних стеблин. Після масового кущіння озимих культур восени спостереження за рослинами проводяться два рази на декаду (4, 10, 14, 20, 24 та 30 чи 31 числа).

545

 Припинення вегетації озимих зернових культур. Днем припинення вегетації озимих треба вважати той день, після якого протягом 5 днів середня добова температура повітря була нижче 5º С (на півдні України, в Криму та Молдові – нижче 3ºС). У районах з нестійкою зимою ця фаза може відзначатися декілька разів. Поновлення вегетації озимих культур. Ознакою поновлення вегетації озимих є утворення свіжої зелені. Верхні листочки, які ще не розгорнулися, починають подовжуватися і в їх нижній частині з’являється свіжа зелена тканина. Старе листя, що збереглося на початок вегетації, стає струнким та пружним.

Ознаки початку вегетації звичайно помітні, коли максимальна температура повітря перейде через +5ºС. З цього дня треба починати спостереження. Поновлення вегетації відзначається у книжці КСГ-1 датою, коли ознаки відростання з’явилися у більшості рослин на ділянці.

Крім дати поновлення вегетації необхідно відзначити, у якому стані знаходяться озимі після перезимівлі, кількість листя, що збереглося та відмерло. Ці дані надаються у книжці КСГ-1 у декаду поновлення вегетації. Вихід у трубку (стеблування). Вихід у трубку – це початок росту стеблини. Ознакою початку виходу у трубку є підняття нижнього вузла стеблини над вузлом кущіння на 3-5 мм, і наявність на верхівці стеблини зачаткового колоса. Його можна побачити лише у лупу з 10-кратним збільшенням, тому що він має довжину біля 1 мм (рис.5.3).

Реєстрацію фази проводять таким чином: починаючи з дати розгортання 3-го листка у 10% рослин, викопують у 4-х частинах ділянки 10 типових рослин (однакових по кількості листя та висоті). Обтрушують ґрунт та розрізають кожну рослину вздовж гострим ножем чи бритвою. Також звільнити стеблину від листків можна, якщо послідовно відрізати кожен лист гострою голкою. Коли у декількох зразків з’являться ознаки виходу у трубку, роблять розрахунки кількості рослин, які вступили до даної фази.

Якщо, наприклад, 4 з десяти рослин мають ознаки виходу у трубку, вважають, що 40% рослин на ділянці знаходиться у цій фазі. Спостереження проводять доки фазою не буде охоплено 8 рослин з десяти. В озимих культур за фазою вихід у трубку треба спостерігати з дати поновлення вегетації. Утворення нижнього вузла соломини над поверхнею ґрунту. Ознакою цієї фази є потовщення головної стеблини на висоті 0,5 см над поверхнею ґрунту. Колосіння (викидання волоті). Ця фаза реєструється, коли колос наполовину висунувся з піхви верхнього листка. Ознакою викидання є появлення верхньої частини волоті вівса, проса, рису, сорго (рис. 5.4).

Цвітіння. Ця фаза не спостерігається у вівса, ячменю, проса та риса. Цвітіння цих злаків майже співпадає з масовим появленням колосся чи волотей. У жита, тритікале та сорго розкриваються квіткові луски і з’являються їх пильники (рис.5.5). Якщо цвітіння спостерігається у вітряну погоду, пильники жита та тритікале, які звільнилися від пилка, легко обриваються вітром. У цьому випадку ознакою цвітіння є наявність типових ниточок (ніби павутиння) зовні колосків.

Також, якщо на колоски подивитися проти сонця, вони здаються пустими. Якщо пшениця цвіте у хмарну погоду з великою вологістю повітря та низькою температурою, то квіткові луски не відкриваються, пильники зовні не виходять, а пилок з них безпосередньо висипається на маточку. Щоб зафіксувати фазу треба виділити колосок з середини колоса головної стеблини і розсунути квіткові луски за допомогою голки чи булавки. Якщо пильники луснули, вважають, що цвітіння відбулося. У сонячну погоду квіткові луски пшениці розкриваються і пильники можна бачити зовні квітів. Це і є ознакою фази цвітіння. 212

Ознаки молочної стиглості такі: зерно майже сформувалося за розміром, має зелене забарвлення, якщо його здавити між пальцями, оболонка лускає і зміст зерна видавлюється назовні; у вівса та рису – у вигляді рідкого молочка, у пшениці - у вигляді більш густої рідини молочного кольору, у жита та ячменю – у вигляді некрутого вареного білку.

Настання молочної стиглості у колосових культур реєструють по зернах середньої частини колоса головних стеблин, а у волотевих – по зернах верхньої частини волоті головної стеблини. Беруть по два зернятка у кожної рослини. У проса та сорго фазу не реєструють.

Воскова стиглість. Основна ознака фази у колосових – зміна забарвлення зерна з зеленого на жовте, іноді буре. Листя жовтіє. Зміст зерна важко видавлюється з оболонки і легко скочується у кульку. Однак треба мати на увазі, що пожовтіння колоса може статися передчасно. Причиною може бути пошкодження суховіями, заморозками, посухою, іржею. Також може спостерігатися явище “стікання” зерна, якщо під час настання воскової стиглості тривалий час утримується тепла дощова погода. Передчасне пожовтіння зерна та причини його повинні відзначатися у книжці КСГ-1 на сторінці “Пошкодження сільськогосподарських культур шкідливими метеорологічними явищами”.

У вівса та рису ознакою дозрівання до воскової стиглості є пожовтіння колосків верхньої половини волоті. Передчасне пожовтіння волотей також повинно відзначатися. Причини цього явища можуть бути такими ж, як і для зернових колосових культур. 854

Повна стиглість. Коли спостерігається повна стиглість, зерно стає твердим та розколюється, якщо на нього надавити ножем (проби беруть з середньої частини колоса). У волотевих злаків ця фаза реєструється по затвердінню зерна верхньої половини волоті. Якщо після реєстрації початку повної стиглості зерна настає тривала хмарна та дощова погода, то масове настання цієї фази не спостерігається.



Коментарі
Коментарі відсутні
Додати коментар
Щоб отримати можливість додавання коментарів, будь ласка, спочатку авторизуйтесь на сайті через власний обліковий запис.
Перекладач
Ми в соціальних мережах:
Лічильники:
Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru