Навігація
Зараз на сайті
Гостей: 1

Користувачів: 0

Всього користувачів: 30
Новий користувач: sanchopex
Останні статті
Высадка рассады томатов в открытый грунт
Оцінювання тісноти кореляційної залежності між ...
Процедура обчислень при перевірці статестичних ...
Вредители и болезни кукурузы.
Вредители и болезни ячменя и других колосовых з...
Останні завантаження
Приклад розрахунку т...
Куртенер Д. А. Усков...
Підказки на деякі за...
Презентация на тему ...
Підручник "Мікроклім...
Останнi огляди:
Очистка зерна
Высококачественная г...
Уголок от "Металлург...
Компания TPG - отдых...
Как выбрать одежду д...
Выращивание арбузов ...
Ленточная пила по де...
Наш сад
Структура статей
Усі статті » 2) Рекомендації гідрометеорологічним станціям та постам (випуск 11, частина 2). » 5.2 Склад, строки та правила проведення спостережень
5.2 Склад, строки та правила проведення спостережень

Протягом всього вегетаційного періоду кожна сільськогосподарська культура проходить такі фази: сходи, утворення листя, утворення бокових пагонів (кущіння), стеблування, утворення бутонів та суцвіть, цвітіння, формування плодів та насіння, дозрівання плодів та насіння. У залежності від умов вирощування у деяких випадках окрема фаза розвитку може не спостерігатися.

Точність спостережень за фазами розвитку рослин залежить від періодичності їх огляду та правильного розуміння спостерігачем ознак наставання тієї чи іншої фази. Спостереження за фазами розвитку на агрометстанціях проводяться під час агрометеорологічного огляду ділянок, який виконується на всіх полях сівозміни через день. Для гідрометстанцій та постів список культур, за якими проводять спостереження, та частота огляду рослин на кожній ділянці (через день або двічі за декаду) повідомляються у річному плані-завданні.

При його складанні враховуються відстань від гідрометстанції (поста) до полів сівозміни, а також до інших угідь, а також матеріально-технічне забезпечення станції. При проведенні спостережень через один день обхід ділянок спостереження проводять у другій половині кожного парного дня (у посушливих районах – у першій половині). При спостереженнях двічі на декаду – по четвертим числам (4, 14, 24). Якщо спостереження проводяться не у зазначений строк, то про це треба зробити відповідний запис у книжці КСГ-1 (графа “Примітки”). Спостереження за фазами розвитку відносять до фенологічних та проводять під час огляду 40 рослин (по 10 у чотирьох частинах спостережного майданчика).

На ділянці з непросапною культурою оглядають по 10 рослин, типових по своєму стану на даній ділянці, і визначають скільки рослин мають ознаки фази, що настала. Кожного разу огляд рослин проводять у рядках, що знаходяться на деякій відстані від рядків попереднього огляду. Типовими у ранні періоди свого розвитку вважаються такі рослини, які по висоті, кількості листя та загальному стану характеризують більшість рослин на майданчику. У більш пізні періоди ознаками типовості є ступінь розгалуження, розміри суцвіть, колосся (волотей) та загальний стан рослин.

На ділянках з просапною культурою (кукурудза, картопля та ін.), що мають великі міжряддя та великі відстані між рослинами у рядках, спостереження за фазами розвитку проводять протягом усього періоду вегетації культури на одних і тих же рослинах.

Для цього у кожній повторності вибирають по 10 рослин (по 5 у двох суміжних рядках), що є типовими по своєму стану для більшості рослин на полі. Ці рослини відзначаються кольоровими нитками, кілочками та ін. На ділянках, зайнятих горохом, бобами, соєю та люпином вибирають 40 постійних екземплярів рослин, типових за своїм станом – по 10 у кожній частині спостережного майданчика.

Їх також відзначають стрічками тканини, кілочками та ін. На ділянках з іншими зерновими бобовими та бобовими травами, а також на сінокосах та пасовищах постійні рослини не вибирають і спостереження ведуть також, як і на ділянках з непросапними культурами. У городніх та баштанних культур з великими відстанями між рослинами та між рядками (огірки, томати, баклажани, перець, кабачок, гарбуз, кавун, диня, капуста) спостереження проводять за 40 постійними рослинами – по 10 у чотирьох частинах ділянки.

Над морквою та цибулею спостереження проводять без вибору постійних рослин. На ділянках, зайнятих плодово-ягідними культурами, виноградом та цитрусовими, вибирають 20 постійних екземплярів рослин, що є типовими по своєму стану – по 5 у чотирьох частинах ділянки.

Якщо постійні рослини, які вибрали для спостереження, загинули чи були пошкоджені, їх треба замінити іншими (з того ж ряду або гнізда), типовими по своєму стану. Також треба це відзначити у книжці КСГ-1. Всі станції та пости, на яких проводяться агрометеорологічні спостереження, повинні мати гербарій фаз розвитку основних сільськогосподарських культур. Його слід зберігати постійно та використовувати на заняттях по технічному навчанню.

Для перевірки правильності визначення фаз розвитку у ГМЦ на його вимогу висилають зразки рослин у тих фазах розвитку, які буває важко зафіксувати спостерігачу. У перший день настання фази відбирають 2-3 рослини і висилають їх разом з таблицею ТСГ-1 за відповідну декаду. Процент рослин, що вступили у дану фазу, розраховується за формулою: (5.1) GG

де:

N – кількість рослин, що вступили у дану фазу;

40 – кількість оглянутих рослин.

Після огляду рослин на ділянці та розрахунку проценту рослин, що вступили у будь-яку фазу, спостерігач занотовує результати спостережень до книжки КСГ-1. У таблиці книжки КСГ-1 вказується: назва сільськогосподарської культури, що спостерігається, її сорт, номер ділянки, кількість оглянутих рослин, дата огляду, фаза розвитку, кількість рослин, що вступили у дану фазу у кожній з чотирьох частин ділянки, процент рослин, що вступили у дану фазу.

У зв’язку з тим, що рослини на одній ділянці вступають у ту чи іншу фазу неодночасно, відзначають початок та масове наставання фази. За початок фази (а) приймають день, коли фаза наступила не менш ніж у 10% рослин, за масовий показник (б) – день, коли у фазу вступило не менше 50% рослин. Після реєстрації фази у 75% (чи більше) рослин спостереження припиняють та розрахунки поновлюють з початком нової фази.

Якщо нова фаза ще не настала, у книжку КСГ-1 записують: “Нової фази немає”. Бувають випадки, коли за умов дружного розвитку рослин початок та масове настання фази відзначаються в один і той же день. Якщо спостереження проводять за невеликою кількістю екземплярів (наприклад, деревними та чагарниковими породами) процент охоплення рослин фазою розвитку розраховують таким чином: при наявності ознак фази в одного з 5 екземплярів записують “а”, у трьох екземплярів – записують “б”.

При цьому не вказують кількість рослин, що вступили у дану фазу та процент охоплення фазою розвитку. Якщо спостерігають 1-2 екземпляри, настання у них фази розвитку треба відносити до її початку (“а”). Результати спостережень та всі розрахунки при спостереженнях двічі на декаду записують також у книжку КСГ-1 з вказанням дати огляду, кількості рослин, що вступили у фазу розвитку та проценту охоплення фазою у день спостереження.



Коментарі
Коментарі відсутні
Додати коментар
Щоб отримати можливість додавання коментарів, будь ласка, спочатку авторизуйтесь на сайті через власний обліковий запис.
Перекладач
Ми в соціальних мережах:
Лічильники:
Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru