Навігація
Зараз на сайті
Гостей: 1

Користувачів: 0

Всього користувачів: 30
Новий користувач: sanchopex
Останні статті
Высадка рассады томатов в открытый грунт
Оцінювання тісноти кореляційної залежності між ...
Процедура обчислень при перевірці статестичних ...
Вредители и болезни кукурузы.
Вредители и болезни ячменя и других колосовых з...
Останні завантаження
Приклад розрахунку т...
Куртенер Д. А. Усков...
Підказки на деякі за...
Презентация на тему ...
Підручник "Мікроклім...
Останнi огляди:
Очистка зерна
Высококачественная г...
Уголок от "Металлург...
Компания TPG - отдых...
Как выбрать одежду д...
Выращивание арбузов ...
Ленточная пила по де...
Наш сад
Структура статей
Усі статті » 2) Рекомендації гідрометеорологічним станціям та постам (випуск 11, частина 2). » Визначення вологості ґрунту термостатно-ваговим методом
Визначення вологості ґрунту термостатно-ваговим методом

Вологість ґрунту на гідрометеорологічних станціях визначають по різниці між масою окремих зразків ґрунту до та після сушки. Вологість виражається у процентах від маси абсолютно сухого ґрунту, запаси вологи – у міліметрах шару води. Загальну кількість ділянок для спостереження за вологістю ґрунту на гідрометстанціях визначають з врахуванням потреб сільськогосподарського виробництва в оперативному забезпеченні матеріалами про вологість ґрунту, а також матеріально-технічних можливостей кожної гідрометстанції.

Інструментальні спостереження за вологістю грунту у теплий період року проводять на ділянках із такими провідними культурами:

1) озима зернова;

2) ярова зернова;

3) технічна або кукурудза.

Крім цього, вологість ґрунту можна визначати згідно до вказівок Департаменту гідрометеорології на одній з таких ділянок: плодові культури, основна кормова культура (зернобобова, цукровий буряк на корм, трави та ін.), зайнятий або чорний пар, а також на ділянці поля з провідною культурою, що різко відрізняється агротехнікою, типом ґрунту, експозицією схилу та ін. Вологість ґрунту на ділянках спостережень визначають щодекадно протягом періодів, що вказані у табл. 3.2.

Проби відбирають по восьмим дням декади для того, щоб результати спостережень включити до чергової декадної телеграми. У холодний період вологість ґрунту визначають на полі з озимою культурою 28 січня та 25 лютого (або поєднують польові роботи з відбором зразків для відрощування). Якщо у день відбору зразків ґрунту у полі випадають сильні опади, то спостереження проводять наступного дня. У випадку затяжних опадів строк визначення вологості ґрунту можна зсунути до другого дня наступної декади.

Для відбору зразків ґрунту, їх важення та сушки необхідно мати:

1) ґрунтовий бур;

2) набір сушильних стаканчиків, який розміщують у спеціальному ящику;

3) ніж або вузьку стамеску для чищення бурового стакана;

4) електричний термостат;

5) терези технічні або квадрантні;

6) дощечки для підкладання під ноги у тих місцях, де беруть зразки;

7) шматок церати. Для визначення вологості ґрунту використовують бур ґрунтовий АМ-26 чи АМ-26М (рисунок 3.5).

12

Вагові (сушильні) Стаканчики з кришками (рис. 3.6) використовують для відбору зразків ґрунту, їх важення та сушки. Кожен стаканчик має свій номер, який штампують на корпусі стаканчика та на його кришці. Масу кожного стаканчика визначають перед початком роботи. Для спрощення роботи по визначенню вологості ґрунту всі стаканчики приводять до однакової маси. Набори стаканчиків зберігаються та переносяться у спеціальних ящиках, по 44 стаканчика у кожному (відповідно кількості проб з одної ділянки спостереження).

Рекомендуються такі розміри ящиків: висота 24 см, ширина 6 см і довжина 60 см (рис. 3.7) або відповідно 12х12х60 см. Кожний ящик всередині розгороджується диктом так, щоб можна було поставити 4 ряди стаканчиків по 11 штук у кожному ряду. Ящик закривають з одного чи двох боків кришками, які дозволяють брати без труднощів стаканчики з будь-якого ряду.

У всіх фізико-географічних зонах вологість ґрунту під картоплею та овочами визначають у всі декади до глибини 50 см, в садках – у перші дві декади до глибини 100 см, у третю – до 150 см. На майданчиках спостережень за цукровим буряком в Україні вологість ґрунту визначається в перші дві декади місяця до глибини 100 см, у третю декаду – до 150 см. Проби вологості беруть з глибин 5, 10, 20, 30 см і т.д. через кожні 10 см по всій глибині визначення вологості ґрунту. З кожної свердловини зразки ґрунту беруть послідовно, в залежності від заглиблення буру.

Глибину визначають по позначкам на стакані та штанзі. Проби беруть з нижньої третини бурового стакана. Дуже обережно слід брати проби з верхніх прошарків ґрунту. Діставати проби з буру слід дуже швидко, щоб запобігти випаруванню. Стаканчик слід ретельно обтерти та закрити кришкою. шо

 

Після кожної проби стакан очищують від ґрунту, що залишився у ньому. Ґрунт слід виймати на церату, щоб запобігти забиванню поверхні поля. Кожну свердловину слід ретельно засипати вийнятим з неї ґрунтом. Після закінчення польових робіт на ділянках спостереження ящики з стаканчиками негайно доставляють у приміщення для проведення лабораторних досліджень. Результати всіх спостережень у полі записують у книжку КСГ-3 на сторінки “Визначення вологості ґрунту”.

У верхній частині кожної сторінки записують номер ділянки, назву культури, дату (місяць та число) визначення вологості, а також відзначають час початку та закінчення відбору зразків на даному майданчику. У графі “Характеристика ґрунту у пробі” необхідно робити позначки про особливості проби ґрунту: про наявність мерзлоти, піску, глини, каменів, коріння рослин, ґрунтової води та ін.

У графу “Номер стаканчика” в рядок, який відповідає глибині відбору зразку ґрунту, записують номер стаканчика, у який поміщають пробу з цієї глибини. Після запису стаканчик з пробою треба одразу поставити у ящик. Вагові стаканчики з пробами ґрунту зважуються одразу ж після їх доставки до лабораторного приміщення гідрометстанції. Важення проводять з точністю до 0,1 г. Сушку зразків проводять у сушильних шафах з електричним підігрівом при температурі 100-105°С, тривалість сушіння залежить від типу ґрунту.

Тривалість сушку супіщаних ґрунтів складає 7-8 годин, торфових 10-12 годин, Час сушки мерзлого ґрунту збільшується на 2 години. До термостатів зразки ставлять у стаканчиках з відкритими кришками. Кожну кришку необхідно покласти під дно відповідного стаканчика.

Для визначення часу закінчення сушки проводять контрольні важення, доки результати двох послідовних важень не співпадуть чи не будуть відрізнятися більш ніж на 0,1 г. У цьому випадку сушку всіх стаканчиків закінчують. Нагрівання припиняють, стаканчики із зразками ґрунту виймають з термостату, одразу ж закривають кришками та після охолодження зважують. Вологість ґрунту визначають по різниці маси зразку ґрунту до та після сушки та підраховують у процентах від маси абсолютно сухого ґрунту.

Вологість ґрунту у процентах (W) розраховують за формулою (3.1)

55

где:

а - масса воды испаряется во время сушки,

b - масса образца грунта после сушки.

Для упрощения расчетов процента влажности почвы можно использовать таблицы, которые составили К.И. Кривошликов и И.И. Головинов. В дальнейшем первичная обработка данных по влажности почвы содержит расчеты средних (из четырех) ее значений в каждом слое почвы и по этим средним - запасов продуктивной влаги.

Расчеты запасов продуктивной влаги проводят по таблице ТСГ-6 "Влажность почвы и запасы продуктивной влаги". В таблице приводят результаты наблюдений на двух участках наблюдение в течение трех декад одного месяца. В названии таблицы указывают название УГМС, станции, год наблюдений, культуру и его предшественника, тип почвы, название приборов, с помощью которых проводились наблюдения. де а – маса води, що випаровується під час сушки, b – маса зразку ґрунту після сушки. Для спрощення розрахунків проценту вологості ґрунту можна використовувати таблиці, які склали К.І. Кривошликов та І.І. Головінов. У подальшому первинна обробка даних по вологості ґрунту містить розрахунки середніх (з чотирьох) її значень у кожному шарі ґрунту та по цим середнім – запасів продуктивної вологи. Розрахунки запасів продуктивної вологи проводять по таблиці ТСГ- 6 "Вологість ґрунту та запаси продуктивної вологи".

У цій таблиці приводять результати спостережень на двох ділянках спостереження протягом трьох декад одного місяця. У назві таблиці вказують назву УГМС, станції, рік спостережень, культуру та її попередника, тип ґрунту, назву приладів, за допомогою яких проводилися спостереження. Розрахунок запасів продуктивної вологи у ґрунті проводять у кожному шарі (0-5; 5-10; 10-20 см і т.д.) та наростаючим підсумком (0-5; 0-10; 0-20 і т.д.) до максимальної глибини, з якої бралися проби ґрунту).

Расчеты выполняют по формуле (3.2): 54

де:

WП – запас продуктивної вологи у шарі ґрунту, мм;

W – вологість ґрунту,%; Wвз – вологість стійкого в’янення,%;

Р – об'ємна маса ґрунту, г/см3;

h – товщина шару ґрунту, для якого роблять розрахунок, см;

0,1 – перевідний коефіцієнт.



Коментарі
Коментарі відсутні
Додати коментар
Щоб отримати можливість додавання коментарів, будь ласка, спочатку авторизуйтесь на сайті через власний обліковий запис.
Перекладач
Ми в соціальних мережах:
Лічильники:
Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru