Навігація
Зараз на сайті
Гостей: 2

Користувачів: 0

Всього користувачів: 30
Новий користувач: sanchopex
Останні статті
Высадка рассады томатов в открытый грунт
Оцінювання тісноти кореляційної залежності між ...
Процедура обчислень при перевірці статестичних ...
Вредители и болезни кукурузы.
Вредители и болезни ячменя и других колосовых з...
Останні завантаження
Приклад розрахунку т...
Куртенер Д. А. Усков...
Підказки на деякі за...
Презентация на тему ...
Підручник "Мікроклім...
Останнi огляди:
Капельный полив в те...
Экстрим в городе
Очистка зерна
Высококачественная г...
Уголок от "Металлург...
Компания TPG - отдых...
Как выбрать одежду д...
Наш сад
Структура статей
Усі статті » 3) Сівозміни. » Основні причини необхідності чергування культур
Основні причини необхідності чергування культур

Причини, які спричинюють необхід­ність чергування культур у сівозміні Д.М. Прянишников об'єднав в 4 групи: хімічні, фізичні, біологічні і економічні. Ці причини і є основами правильного чергування культур.

Хімічні причини

Необхідності чергування культур у сівозміні випливають з того, що різні культури використовують поживні речовини в неоднаковому співвідношенні. Наприклад, зернові вико­ристовують більше фосфору, корене-бульбоплідні — калію, бобові — біль­ше кальцію тощо. Тому вирощування на одному і тому самому полі куль­тур, які використовують велику кіль­кість певного елемента живлення, з часом приводить до нестачі цих по­живних речовин у ґрунті.

Окремі культури (гречка, люпин), підкислюючи ґрунт, переводять слаборозчинні сполуки фосфору на доступні, до того ж у більшій кількості, ніж споживають самі і цим самим поліпшують умови живлення фосфором для наступних культур сівозміни.

На полях вирощують бобові культу­ри, розвиток яких менше залежить від внесення азотних добрив, тому що во­ни самі фіксують азот повітря за допомогою бульбочкових бактерій. Згідно з даними Інституту землеробства УААН, багаторічні бобові трави на кожну тонну сухої речовини врожаю засвоюють із повітря 30 – 38, люпин і кормові боби — 20 – 27, горох — 10 – 15 кг азоту. Крім того, в кореневих рештках бобових культур міститься у 2 – 8 разів більше азоту, ніж у зернових колосових, що також сприяє кращому балансу азоту в ґрунті. Ось чому небобові культури у сівозміні доцільно чергувати з бобовими.

Культури слід чергувати і через те, що вони мають різну за довжиною кореневу систему, що забезпечує рівномірніше використання поживних речовин всього профілю кореневмісного шару.

У сівозміні рослини краще викори­стовують поживні речовини з добрив в зв’язку з поліпшенням загальних умов життя. Ця обставина має особливо важливе значення при запровадженні інтенсивних технологій вирощуван­ня сільськогосподарських культур. Наприклад, під беззмінною пшеницею в орному шарі містилось легкорухомої фосфорної кислоти і обмінного калію в 1,5 рази більше, а врожайність її була в 1,5 рази меншою, ніж у плодозмінній сівозміні.

Фізичні причини

Різні сільськогос­подарські культури та їх вирощуван­ня неоднаково впливають на фізичні властивості ґрунту і стійкість його проти ерозії. Більше кореневих і післяжнивних решток залишається після багаторіч­них трав і озимих культур, значно менше — після просапних, які за всіх інших однакових умов можуть погір­шувати структуру ґрунту. Деградація фізичних властивостей ґрунту під просапними культурами пов'язана насам­перед з багаторазовими переміщення­ми по полю машин і ґрунтообробних знарядь, які при виконанні необхідних технологічних операцій руйнують ґрунтові агрегати, розпилюють і ущільнюють грунт. Тому під просапні культури слід вносити високі дози органічних добрив, які поліпшують фізичні властивості і структуру ґрунту.

Фізичною причиною необхідності чергування культур є й те, що за  тривалого вирощування на полі рослин з високим водоспоживанням погіршується водний режим. А тому для оптимізації умов вологозабезпечення рекомендується чергувати культури з більшим і меншим водоспоживанням. Наприклад, після цукрових буряків і соняшнику, що споживають багато води і висушують ґрунт на значну глибину, рекомендується вирощувати на полі кукурудзу на зелений корм, яка споживає мало води з ґрунту і з невеликої глибини.

Від фізичних властивостей ґрунту залежить і його водно-повітряний ре­жим. Сприятливіший він на добре окультурених ґрунтах з оптимальною будовою і щільністю. Ступінь забезпеченості рослин вологою залежить також від тривалості періоду від зби­рання попередньої культури до висі­вання наступної. Найбільш важливе це для озимих хлібів у посушливих степових районах. Чим триваліший цей період, тим більше вологи містить грунт на час сівби озимих культур (в результаті вбирання літніх опадів і зберігання весняних запасів вологи).

На слабооструктурених ґрунтах, які зазнають водної або вітрової ерозії, запроваджують спеціальні ґрунтоза­хисні сівозміни з переважанням в них непросапних культур, які вкривають поверхню ґрунту більшу частину року і мають добре розвинену кореневу систему (багаторічні трави, озимі). Значну грунтозахисну роль відіграють проміжні культури, які вкривають грунт зеленим килимом у найбільш ерозій­нонебезпечні літньо-осінній та ранньо-весняний періоди.

Біологічні причини

Необхідності чергування культур на полі — це цілий комплекс факторів, які слід насамперед враховувати при науковому обґрунтуванні сівозмін.

При повторних посівах або частому повертанні культури чи групи близь­ких за біологічними особливостями культур на попереднє місце створю­ються сприятливі умови для нагро­мадження на полі біологічних груп бур'янів. Це характерно і для бур'янів-непаразитів. Зимуючі і озимі бур'яни, на­приклад, пристосувалися до озимих культур і багаторічних трав, ярі бур'яни — до ранніх і пізніх ярих культур. Ярі бур'яни заглушуються швидкорос­лими навесні озимими, а озимі бур'­яни легко знищуються під час зябле­вого і передпосівного обробітку ґрунту під ярі культури. Отже, при чергуван­ні озимих і ярих культур створюються несприятливі умови для росту і роз­витку обох груп бур'янів.

Необхідність вирощування культур у сівозміні випливає також з того, що за тривалого вирощування на полі одновидових рослин у ґрунті накопичується багато збудників хвороб і шкідників. Навіть повторні посіви є причиною поширення шкідливих організмів, збудники яких тривалий час зберігають свою життєздатність у ґрунті та рослинних рештках попередників. Висока кон­центрація цукрових буряків, напри­клад, сприяє розмноженню бурякового довгоносика, нематод, поширенню ко­ренеїда, плямистості, кореневої попе­лищ, збільшує кількість патогенних мікроорганізмів. Повторні посіви ози­мої пшениці спричинюють розмноження хлібної жужелиці, клопа-черепашки і значну ураженість рослин корене­вою гнилизною.

До біологічних причин необхідності чергування культур на полі відносять також те, що за беззмінного вирощування окремих видів рослин в ґрунті накопичуються токсини і шкідливі організми, які зумовлюють ґрунтовтому. При вирощу­ванні цукрових буряків на одному по­лі протягом 6 років загальна кількість мікроорганізмів зменшилася у 8,5 ра­з, бактерій-нітрифікаторів — у 31 раз, а целюлозорозкладаючих — у 5 разів.

Відповідним чергуванням культур у сівозміні можна стимулювати розви­ток мікроорганізмів-антагоністів (де­які бактерії і актиноміцети), які стри­мують розвиток шкідливих мікроорга­нізмів у ґрунті.

На ріст і розвиток рослин у без­змінних посівах часто несприятливо впливають кореневі виділення і про­дукти розкладу пожнивних решток самих рослин. До таких речовин належать найрізноманітніші сполу­ки— цукри, органічні кислоти, алка­лоїди, феноли тощо, які впливають на ріст і розвиток культурних рослин.

Сівозміна має велике значення і для просторової ізоляції культур. Це за­побігає не тільки перехресному запи­ленню, а й ураженню інфекціями, шкідниками.

Економічне і організаційно-госпо­дарське значення сівозмін

У сівозміні порівняно з монокультурою краще використовується протягом весняно-осіннього періоду машинно-тракторний парк, значно зменшується напруження з виконанням окремих польових робіт, збільшується можливість їх виконання в оптимальні строки. Останнє сприяє зменшенню втрат врожаю при збиранні, а зниження затрат на вирощування врожаю в сівозміні за рахунок відносно меншого витрачання добрив і засобів захисту рослин робить його економічно вигіднішим. Ось чому організаційно-економічне значення сівозмін слід вважати не менш важливим за агротехнічне.

Оскільки в сівозміні вища ефектив­ність багатьох агротехнічних заходів (внесення добрив, боротьби з бур'яна­ми, хворобами і шкідниками, захисту від ерозії тощо), то стає очевидним, що роль сівозміни за умови інтенси­фікації землеробства не знижується.



Опубліковано: Admin October 30 2012 · Категорія: 3) Сівозміни. · 0 коментарів · 7855 переглядів · Друк
Коментарі
Коментарі відсутні
Додати коментар
Щоб отримати можливість додавання коментарів, будь ласка, спочатку авторизуйтесь на сайті через власний обліковий запис.
Перекладач
Ми в соціальних мережах:
Лічильники:
Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru