Навігація
Зараз на сайті
Гостей: 1

Користувачів: 0

Всього користувачів: 30
Новий користувач: sanchopex
Останні статті
Высадка рассады томатов в открытый грунт
Оцінювання тісноти кореляційної залежності між ...
Процедура обчислень при перевірці статестичних ...
Вредители и болезни кукурузы.
Вредители и болезни ячменя и других колосовых з...
Останні завантаження
Приклад розрахунку т...
Куртенер Д. А. Усков...
Підказки на деякі за...
Презентация на тему ...
Підручник "Мікроклім...
Останнi огляди:
Очистка зерна
Высококачественная г...
Уголок от "Металлург...
Компания TPG - отдых...
Как выбрать одежду д...
Выращивание арбузов ...
Ленточная пила по де...
Наш сад
Структура статей
Усі статті » 1) Новини в сільському господарстві. » 4). Впорядкування угідь - передумова для еколого-економічного обгрунтування сівозміни.
4). Впорядкування угідь - передумова для еколого-економічного обгрунтування сівозміни.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Еколого-економічне обгрунтування сівозміни має передувати комплекс організаційно - виробничих заходів з благоустрою угідь. Зокрема , повинна бути вивчена і систематизована інформація щодо економічних показників і спеціалізації сільськогосподарського товаровиробника; кількості наявних земель , їх структура , площі , розміщення земельних ділянок; рельєфу території , грунтового покриву , забезпечення людським і матеріально -технічним ресурсом , транспортних розв'язок , ринку збуту сільськогосподарської продукції і ряду інших чинників. Організація землеволодінь та землекористувань з виділенням сівозміни - одне з головних завдань проектів землеустрою , що забезпечують еколого -економічне обгрунтування сівозміни та впорядкування угідь. У процесі її рішення визначають : ■ господарське призначення і характер використання кожної ділянки землі ; ■ рівень інтенсивності використання окремих видів угідь та земельних ділянок; ■ можливу трансформацію , консервацію угідь; ■ заходів для збереження та відтворення родючості фунтів ; ■ меліоративну , природоохоронну , протиерозійну обла - штованість території ; ■ нормативи , режим та умови використання земельних ділянок. Сівозміни , їх класифікація та нормативи оптимального співвідношення культур Шодо складання сівозмін , то їх класифікують за використанням , провідними культурами і кількістю полів. За використанням визначають: ■ польові ( вирощують переважно польові зернові і технічні культури , на частку яких у цих сівозмінах припадає понад 50 відсотків всієї площі) ; ■ кормові ( вирощують переважно кормові культури , в таких сівозмін відносяться пріфермські і лукопасовищних сівозміни ) ; ■ спеціальні ( вирощують переважно певні специфічні культури, що не доцільно вирощувати в польових сівозмінах - овочеві , рисові , льону , а також грунтозахисні ) . При наявності провідних культур у сівозмінах визначають їх види : зерно - пропашная ( при переважному іздещіваніе зернових і просапних культур) , зерно - парова , зерно - паро- картопляна , пропашная та інші сівозміни. За кількістю полів сівозміни можуть бути десяти - , дев'яти - , восьми-і т. д. поля. При складанні сівозмін враховуються нормативи оптимального співвідношення культур у сівозмінах у різних природно- сільськогосподарських регіонах. Зрештою сільськогосподарський товаровиробник отримує проект , який забезпечує раціональне та ефективне використання всіх земель , створює благопріятнийние умови для підвищення продуктивності праці , мінімізації капіталовкладень , регулює питання призупинення ерозійних процесів , визначає площі земель , використання яких економічно неефективним та екологічно небезпечним.

Сучасний стан розробки проектів землеустрою , що забезпечують еколого -економічне обгрунтування сівозміни та впорядкування угідь , знаходиться на дуже низькому рівні. Агроформування та їх ставлення до проектів землеустрою , що забезпечують еколого -економічне обгрунтування сівозміни : За оперативними даними Держземагентства України , в результаті реформування колективних сільськогосподарських підприємств створено 36,2 тис. агроформувань ринкового типу , які використовують 18400000 га сільськогосподарських угідь. З яких: ■ 8,3 тис. становлять товариства з обмеженою відповідальністю , які використовують сільськогосподарські угіддя площею 8,9 млн га ; ■ 5.5 тис. приватних підприємств , які використовують сільськогосподарські угіддя площею 3,2 млн га ; ■ 0,8 тис. сільськогосподарських акціонерних товариств , які використовують сільськогосподарські угіддя площею 0,8 млн га ; ■ 0,9 тис. сільськогосподарських кооперативів , які випользуют сільськогосподарські угіддя площею 0,8 млн га ; ■ 14,5 тис. фермерських господарств , які використовують сільськогосподарські угіддя площею 3 , 0 млн га ; ■ 6,2 інших агроформувань ринкового типу , які використовують сільськогосподарські угіддя площею 1,7 млн ​​га . З 36,2 тис. агроформувань ринкового типу 18,5 тис. ( 51 відсоток) господарств використовують земельні ділянки , загальна площа яких перевищує 100 гектарів. З них 263 господарства ( 1,4 відсотка від загальної кількості) мають проекти землеустрою , що забезпечують еколого -економічне обгрунтування сівозміни та впорядкування угідь. Найбільше таких підприємств на території Кіровоградської - 101 ( 7,6 відсотка) , Донецькій - 26 ( 3,4 відсотка) , Луганській - 24 ( 3,3 відсотка) і Житомирській - 13 ( 3 відсотка ) областей. На території Дніпропетровської , Закарпатської , Івано- Франківської , Миколаївської , Тернопільської та Чернігівської областей ні господарство не має таких проектів .

ВИВОДИ : Проекти землеустрою , що забезпечують еколого -економічне обгрунтування сівозміни та впорядкування угідь повинні вирішувати такі питання: а ) впровадження науково -обгрунтованої і орієнтованої системи сівозміни з гнучким чергуванням сільськогосподарських культур як однієї з найважливіших складових формування сталого сільського господарського землеко - ристування ( т.е . землекористування , при якому швидкість при - родно- антропогенних процесів грунтовідтворення , накопичення в грунті поживних речовин , поліпшення структури грунту і екологічної якості агроландшафтів не поступається швидкості ерозійних та інших деградаційних процесів , що руйнує дію яких нівелюється за рахунок реалізації передбаченого проектом комплексу природоохоронних та грунтозахисних заходів ), б) впорядкування угідь , в тому числі розміщення виробничих будівель і споруд , формування інженерної та соціальної інфраструктури тошо ( трансформація зруйнованих господарських дворів в сільськогосподарські угіддя , закладені або заліснення розораних ділянок у прибережних захисних смугах водних об'єктів тошо ) в) комплекс заходів з охорони земель , створення сприятливого екологічного середовища і поліпшення природних ландшафтів ( основу яких складають сільськогосподарські угіддя та лісові насадження (зокрема лісосмуги та інші захисні насадження) . Всі три напрямки землевпорядних вишукувань і проектування повинні складати методологічну основу відповідного проекту землеустрою , належним чином відображені в назві , структурі і змістовної частини землевпорядної документації (у тому числі в назвах та змісті графічних матеріалів ) і : ■ визначати відповідні види робіт ; ■ встановлювати вимоги до їх актуальності і рівня якості , достатніх для безперешкодного прийняття проектних рішень до автоматизованого кадастрового обліку ( кількісного і якісного ) та використання результатів проектних робіт для подальшого проведення землеустрою та оцінки земель (зокрема , для проведення економічної та нормативної грошової оцінки земель , встановлений законом термін дії якої на цей час всюди минув) , без чого виникають сумнівними правові наслідки розробки та реалізації таких проектів ; ■ цілком враховувати зміни , що відбулися за час земельної реформи в правовий режим земель , пов'язані з паюванням земель , корінними змінами земельного та іншого природно- ресурсів та екологічного законодавства , що не ігноруючи і пов'язаних з цим проблем : парцеляція ( роздробленість , територіальна розкиданість ) землеволодінь і земле- користувань ; відсутність поєднання в одній особі землевласника (громадянин , держава , територіальна громада ) і землекористувача (сільськогосподарське підприємство) і певні суперечності їх земельногосподарськіх інтересів ; «розірвання » правового режиму паї орних земель з правовими режимами інших сільськогосподарських і несільськогосподарських угідь ( запроектованих і відсутніх в натурі польових доріг , існуючої польової дорожньої мережі , господарських дворів , полезахисних лісосмуг , меліоративної мережі та інших об'єктів навколишнього середовища , які невід'ємно входили в межі єдиного землекористування і сьогодні продовжують відігравати важливу екологічну та господарську функцію і без яких стійке сільськогосподарське виробництво неможливо (у тому вигляді , як це передбачено Земельним кодексом України , законами України «Про охорону земель» , «Про землеустрій» , « Про меліорацію земель» , «Про Державний земельний кадастр» , іншими нормативними актами , державними нормами і стандартами в галузі охорони земель).



Опубліковано: Admin February 07 2013 · Категорія: 1) Новини в сільському господарстві. · 0 коментарів · 2705 переглядів · Друк
Коментарі
Коментарі відсутні
Додати коментар
Щоб отримати можливість додавання коментарів, будь ласка, спочатку авторизуйтесь на сайті через власний обліковий запис.
Перекладач
Ми в соціальних мережах:
Лічильники:
Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru