Навігація
Зараз на сайті
Гостей: 2

Користувачів: 0

Всього користувачів: 30
Новий користувач: sanchopex
Останні статті
Высадка рассады томатов в открытый грунт
Оцінювання тісноти кореляційної залежності між ...
Процедура обчислень при перевірці статестичних ...
Вредители и болезни кукурузы.
Вредители и болезни ячменя и других колосовых з...
Останні завантаження
Приклад розрахунку т...
Куртенер Д. А. Усков...
Підказки на деякі за...
Презентация на тему ...
Підручник "Мікроклім...
Останнi огляди:
Очистка зерна
Высококачественная г...
Уголок от "Металлург...
Компания TPG - отдых...
Как выбрать одежду д...
Выращивание арбузов ...
Ленточная пила по де...
Наш сад
Структура статей
Усі статті » 1) Новини в сільському господарстві. » 3). Стан і цілі розробки проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обгрунтування сівозміни та впорядкування угідь.
3). Стан і цілі розробки проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обгрунтування сівозміни та впорядкування угідь.

Як показує статистика , в структурі сільськогосподарських угідь за останні п'ять років площа ріллі збільшилася на 64,8 тис. га , тобто на 0,3 відсотка від загальної площі ( Діаграма 1 ) . Надмірне розширення площі ріллі , у тому числі на схилах , недотримання науково обгрунтованих сівозмін при використанні земель , в частині попередників відповідних культур , призвело до порушення екологічно збалансованого співвідношення сільськогосподарських угідь , лісів та водойм , що негативно позначилося на стійкості агроландшафтів і зумовило значне техногенне навантаження на екосферу . За даними Державного центру охорони родючості грунтів , за останні два десятиліття до мінімуму скоротилося здійснення заходів з докорінного поліпшення грунтів , а окремі роботи взагалі не проводяться вже кілька років поспіль. Як наслідок , спостерігається стійка тенденція погіршення якісного стану грунтів. Зменшуються запаси гумусу , безповоротно виносяться поживні речовини , йде підкислення , засолювання , деструктуризація грунтів. За таких умов створюється реальна загроза подальшої інтенсивної деградації грунтового покриву - основного засобу аграрного виробництва . Через надмірну розорювання , дефіцитний баланс біогенних елементів , недостатнє внесення органічних речовин , мінеральних добрив , меліорантів , забруднення і т.д. грунту України в сучасних умовах продовжують деградувати. За результатами агрохімічної паспортизаціїсільськогосподарських земель , яку здійснює Мінагрополітики України , протягом 2000-2010 роківвміст гумусу в грунтах зменшився на 0,2 відсотка. Якщо врахувати , що для підвищення його змісту на 0,1 відсотка потрібно , за умови належної сільськогосподарської практики , 25-30 років , то ці втрати можлівокомпенсувати в перспективі протягом багатьох десятків років ( Діаграма 2 ) . Однією з основних причин такого становища є значне зменшення внесення органічних добрив. За останні 20 років внесення органіки зменшилася з 8,6 тонн на 1 га ріллі в 1990 році до 0,4 тонн на 1 га в 2011 році ( Діаграма 3 ) . Внаслідок значного скорочення заходів з хімічної меліорації , застосування фізіологічно кислих і луги них добрив інтенсифікуються процеси підкислення і подщелачіваніі грунтів , обмежує отримання високих і якісних врожаїв сільськогосподарських культур. За даними агрохімічної паспортизації , площа грунтів , які потребують першочергового вапнування , становить 3,7 млн ​​га , гіпсування - 2,4 млн гектара. У 2009 році вапнування було проведено на площі 87,8 тис. га ( 2,4 відсотка) , а гіпсування - 24,6 тис. га ( 1 відсоток) , в 2010 році відповідно - 73,2 тис. га ( 2 відсотки ) і 4,4 тис. га ( 0,2 відсотка) , в 2011 році - 78,3 тис. га ( 2,1 відсотка) і 7,2 тис. гектарів ( 0,3 відсотка). Також відбувається збіднення грунтів на утримання таких важливих поживних речовин для формування врожаю як рухомий фосфор і калій. Середньозважений вміст рухового -мого фосфору протягом 20 років знизився на 9 мг / кг і калію - 8,6 мг / кг ( Діаграма 4 ) . Широке поширення в Україні отримав також і деградаційних процесів як переущільнення , який супроводжується несприятливими екологічними наслідками і значними економічними збитками. При вирощуванні зернових культур приблизно 20 відсотків ріллі країни мають щільність будови в корнеобитаемом шарі вище , ніж вимагають ці культури . Щодо більш вимогливих до грунтово- фізичних умов цукрового буряка і кукурудзи площі з переущільнення зростають до 35-40 відсотків. Реальні втрати сільськогосподарської продукції від переущільнення грунтів в Україні можуть досягати 160 - 500 млн доларів США щорічно. Має місце також локальне забруднення фунтів важ- кими металами та іншими токсичними речовинами. Насамперед, це прилеглі території до промислових об'єктів , атомних електростанцій , інфраструктури , звалищ , складів агрохімікатів тощо . Зазначені негативні процеси впливають на якісні вла ¬ стівості грунтів , істотно знижують продуктивність орних земель та екологічну стійкість природних еко -систем , що в подальшому призведе до необоротної втратити цінних сільськогосподарських угідь. Збереження і підвищення родючості грунтів , а також жорсткий контроль за сільськогосподарською господарською діяльністю всіх суб'єктів незалежно від форм власності , встановлення відповідальності за порушення у цій сфері на законодавчому рівні - зараз одне з найбільш актуальних і важливих завдань для відповідних державних органів України , в тому числі і відповідальних за забезпечення продовольчої безпеки держави . Одним з механізмів вирішення проблеми є землеустрій - сукупність соціально- економічних та екологічних заходів , спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональної організації тер -рії адміністративно- територіальних утворень , суб'єктивного тов господарювання, що здійснюються під впливом суспільно - виробничих відносин і розвитку продуктивних сил. У 2009 році Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження родючості грунтів» , який набув чинності 9 серпня 2010 року. Зазначеним Законом передбачено , що земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва використовуються відповідно до розроблених та затверджених в установленому порядку проектів землеустрою , що забезпечують еколого -економічне обгрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель. Використання таких земель без проектів землеустрою тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( на сьогодні це від 850 до 1700 грн) і на посадових осіб - від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 5100 до 8500 гривень ) . На період до 1 січня 2015 року вимог щодо використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарської жавного виробництва згідно з розробленими і завердженіми в установленому порядку проектів землеустрою , що забезпечують еколого економічне обгрунтування сівозміни та впорядкування угідь , поширюються тільки на тих землевласників і землекористувачів , використовують земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею понад 100 гектарів.



Опубліковано: Admin February 07 2013 · Категорія: 1) Новини в сільському господарстві. · 0 коментарів · 1823 переглядів · Друк
Коментарі
Коментарі відсутні
Додати коментар
Щоб отримати можливість додавання коментарів, будь ласка, спочатку авторизуйтесь на сайті через власний обліковий запис.
Перекладач
Ми в соціальних мережах:
Лічильники:
Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru