Навігація
Зараз на сайті
Гостей: 2

Користувачів: 0

Всього користувачів: 17
Новий користувач: amaksimova
Останні статті
Преимущества и недостатки компрессора с прямым ...
3). Моделювання продуктивності соняшнику в умов...
2). Вплив змін клімату на агрокліматичні умови ...
1). Вплив змін клімату на агрокліматичні умови ...
Методи прогнозів запасів продуктивної вологи на...
Останні завантаження
Приклад розрахунку т...
Куртенер Д. А. Усков...
Підказки на деякі за...
Презентация на тему ...
Підручник "Мікроклім...
Останнi огляди:
Не дадим съесть урож...
Can you buy likes fo...
Перші кроки для конс...
Необходимо купить се...
Как выбрать оборудов...
Выбираем обувь для о...
Зачем нужна карта са...
Наш сад
Структура статей
Усі статті » 17). Научні публікації » 2). Вплив змін клімату на агрокліматичні умови вегетаційного періоду основних сільськогосподарських культур
2). Вплив змін клімату на агрокліматичні умови вегетаційного періоду основних сільськогосподарських культур

А. М. Польовий, д-р геогр. наук, проф.

Л. Ю. Божко, канд. геогр. наук, доц.

О. А. Барсукова, канд. геогр. наук, доц.

ВПЛИВ ЗМІН КЛІМАТУ НА АГРОКЛІМАТИЧНІ УМОВИ ВЕГЕТАЦІЙНОГО ПЕРІОДУ

ОСНОВНИХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР

ВСТУП

Кліматичний режим кожного регіону формується як синтез особливостей температури, вологості, опадів, вітру, які базуються на закономірностях розподілу радіаційного, теплового та водного балансів і впливу атмосферної циркуляції. Різноманітність і величезна кількість кліматоутворювальних факторів зумовлює стан клімату з дуже ускладненим спектром коливань, в яких детермінований характер мають гармоніки річного та добового ходу. Наприкінці минулого і початку поточного століття науковцями відзначаються значні зміни кліматичних умов на всій Земній кулі через потепління, які на сьогодні є незаперечним фактом.

Дослідженнями особливостей різних процесів в атмосфері, за яких відбувається зміна волого-температурного режиму підстильної поверхні, займається широке коло міжнародної наукової спільноти. Було встановлено, що особливо вели-ку роль в зміні клімату під час потепління віді-грає зміна великомасштабної атмосферної циркуляції через те, що вона охоплює всі складові погодних умов. Вченими визнано той факт, що зміна клімату наприкінці минулого та в поточному столітті активізувалась. Це спричинило часові зрушення розвитку природних процесів, істотне підвищення температури повітря, збіль-шення частоти екстремальних природних явищ тощо [1].

Підвищення приземної температури повітря в Північній півкулі спричинило різку між річну мінливість продуктивності сільського господарства через значну зміну агрокліматичних умов формування продуктивності сільськогосподарських культур.

Сільське господарство уявляє собою «цех під відкритим небом», характеризується значною інерційністю і через те є дуже вразливою галуззю до змін клімату.

У зв’язку з цим продовольча безпека України значною мірою буде залежати від ступеню адаптації сільськогосподарського виробництва до очікуваних змін майбутніх агрокліматичних умов вирощування сільськогосподарських куль-тур [1, 2].

Майбутні зміни клімату є однією з найбільших проблем, що стоїть перед людством в новому столітті. Потреба в інформації про зміни клімату необхідна для того, щоб оцінити їх вплив на людину і природні системи з метою розвитку відповідних засобів адаптації і стратегії пом'якшення негативного впливу кліматичних змін на національному і навіть регіональному рівні.

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

Дослідженнями особливостей різних процесів в атмосфері, за яких відбувається зміна волого-температурного режиму підстильної поверхні, займається широке коло дослідників [1-11]. Було встановлено, що особливо велику роль в зміні клімату під час потепління відіграє зміна вели-комасштабної атмосферної циркуляції через те, що вона охоплює всі складові погодних умов. Світовими вченими визнано той факт, що зміна клімату наприкінці минулого та в поточному столітті активізувалась [4-9, 10-13]. Це спричинило часові зрушення розвитку природних процесів, істотне підвищення температури повітря, збільшення частоти екстремальних природних явищ тощо.

При вивченні змін клімату, як критерії таких змін найчастіше використовуються глобальні кліматичні моделі, які є основними інструмен-тами, що використовуються для проектування тривалості та інтенсивності змін клімату в майбутньому. При цьому використовуються кліматичні моделі різних рівнів складності, від простих кліматичних до моделей перехідної складності, повних кліматичних моделей і моделей усієї Земної кліматичної системи. Ці моделі розрахо-вують майбутні кліматичні режими на основі низки сценаріїв зміни антропогенних факторів. Моделі дозволяють розглянути не тільки зміни глобального клімату, а і оцінити його регіональ-ні аспекти.

Міжнародною Робочою групою міжнародних експертів зі змін клімату були розроблені чотири основних сюжетних лінії для послідовного виявлення зв’язків між факторами викидів газів у атмосферу та їх розвитком. Кожна сюжетна лінія має декілька різних сценаріїв з використанням різних концепцій моделювання можливої зміни клімату. Ці сценарії уявляють собою прогнози можливого розвитку подій у майбутньому у зв’язку зі збільшенням викидів газів з парниковим ефектом [1, 2].

При моделюванні прогностичних змін за різними сценаріями використовуються різні моделі. Так, сценарій А2 – «жорсткий» представляється в регіональній кліматичній моделі RCA3. Сценарій зміни клімату А1В – «помірний» реалізується в регіональній кліматичній моделі REMO. Для нових кліматичних розрахунків, виконаних у рамках проекту Coupled Model Intercomparison Project Phase 5 (CMIP5) Всесвітньої програми досліджень клімату (World Climate Research Programme), використовується новий набір сценаріїв, а саме Репрезентативні траєкторії концентрацій (Representative Concentration Pathways – RCP). Сценарії RCP ґрунтуються на комбінації комплексних оціноч-них моделей, простих кліматичних моделей та моделей атмосферної хімії і глобального вугле-цевого циклу.

Різні сюжетні лінії та різні сценарії надають опис різноманітних варіантів майбутнього, які охоплюють широкий діапазон розрахункових характеристик. Сценарій зміни клімату А1В пе-редбачає рівновагу між усіма джерелами енергії. Сценарій А2 передбачає дуже неоднорідний світ, в якому першорядною темою буде самозабезпе-чення та збереження місцевої самобутності, сценарій RCP4,5 передбачає стабілізацію викидів парникових газів в атмосферу , сценарій RCP8,5 передбачає дуже високі рівні викидів парникових газів [1, 2].

Хоча RCP охоплюють широкий діапазон значень сукупних впливів, вони не включають весь спектр викидів, описаних в літературі, особливо по аерозолях.

В усіх сценаріях RCP атмосферна концентрація CO2 є вищою за сьогоднішній рівень унаслідок зростання сукупних викидів CO2 протягом ХХІ століття. Розроблено чотири сценарії RCP. Ці чотири RCP містять один сценарій зменшення викидів, який передбачає низький рівень впливу (RCP2.6); два сценарії стабілізації (RCP4.5 і RCP6.0) і сценарій з дуже високими рівнями викидів парникових газів (RCP8.5) [1, 2, 9]. Згідно RCP6.0 і RCP8.5, радіаційний вплив не досягає максимального значення до 2100 р., а продовжує постійно збільшуватись; в RCP2.6 цей вплив досягає максимуму і потім знижується і в RCP4.5 він стабілізується до 2100 р.

МЕТА І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Метою виконаного дослідження є оцінка змін клімату, що відбуваються і передбачаються та оцінка впливу цих змін на агрокліматичні умови вегетаційного періоду сільськогосподарських культур.

Для досліджень використовувались дані гідрометеорологічних параметрів, які реалізовані в регіональній кліматичній моделі RACMO2, яка поєднує в собі фізичні схеми, розроблені Європейським центром середньострокових прогнозів погоди (ECMWF) [7], і динамічну основу від моделі HIRLAM [9, 12].

Аналіз метеорологічних показників виконувався по основних агрокліматичних зонах України. Для виявлення змін сучасних агрокліматичних умов були використані дані 175 метеорологічних станцій України.

Аналіз тенденції зміни клімату виконувався шляхом порівняння середніх багаторічних характеристик метеорологічних та агрометеорологічних показників за два періоди: перший з 1986 по 2005 рік (базовий період), другий період – з 2021 по 2050 рр. Показники агрокліматичних умов на період до 2050 рр. розраховані за кліматичними сценаріями GFDL 30 %, А1В, А2, RCP4.5, RCP8.5.

За основні кліматичні та агрокліматичні характеристиками температурного режиму вегетаційного періоду були розглянуті:

– дати стійкого переходу температури повітря через 5, 100С навесні та восени;

– тривалість періоду з температурами повітря вище 5, 100С;

– суми позитивних температур повітря за пе-ріод з температурами вище 5, 100С;

Початок вегетації рослин (перехід температури через 50С) в середньому багаторічному (період 1986 – 2005 рр.) навесні починався з кінця другої декади березня в Південному Степу до середини першої декади квітня у Поліссі і закінчувався восени від другої декади листопада Південному Степу і третьої декади жовтня в інших природно – кліматичних зонах України (табл. 1). Тривалість періоду з температурами вище 50С становила в Поліссі – 206 днів, в Лісостеповій зоні та в Північному Степу – 212 днів, в Південному Степу – 236 днів. За цей період накопичувалась сума активних температур відповідно 28610С, 31360С, 33560С та 37710С. Середня температура січня була -3,00С, середня температура липня – 19,40С. Амплітуда температур становила 22,40С.

Перехід температури повітря через 5°С навесні за сценаріями GFDL-30%, А1В та А2 наставатиме навесні раніше, восени – пізніше середніх багаторічних термінів, що спричинить збільшення тривалості періоду з температурами вище 5°С. Розрахунки за сценаріями RCP4.5, RCP8.5 показали, що навесні перехід температури повітря через 5°С наставатиме пізніше в Поліссі на 4–7 днів, у Лісостепу – на 12 днів. В Степовій зоні ці терміни співпадатимуть з датами базового періоду. Зростуть і суми температур, але за різними сценаріями вони очікуватимуться різними в різних природно – кліматичних зонах. Найвищі до 2050 року суми температур вище 5°С очікуються за сценарієм GFDL-30% в усіх природно – кліматичних зонах України (табл. 1): у Поліссі – 4170°С, Лісостепу – 4456°С, Північному Степу – 5077°С, в Півден-ному Степу -5470°С. В разі реалізації сценаріїв А1В та А2 суми температур вище 5°С становитимуть відповідно 3415°С, 3057°С у Поліссі, 3393°С, 3016°С в Лісостепу, 3895°С, 3479°С в Північному Степу та 5123°С, 3479°С в Південному Степу.

В разі реалізації сценаріїв RCP4.5, RCP8.5 в районі Полісся і Північного Степу суми темпе-ратур вище 5°С залишаться майже на рівні середніх багаторічних і становитимуть відповідно 2800 та 3010°С. В районі Лісостепової зони вони будуть нижчими від середніх багаторічних на 230 – 280°С і становитимуть 2400 – 2500°С. В Південному Степу вони очікуються на рівні середніх багаторічних за сценарієм RCP4.5, а за сценарієм RCP8,5 вищими на 100°С.

Основний вегетаційний період більшості сільськогосподарських культур співпадає з періодом з температурою повітря вище 10°С. Розглянемо як за розрахунками за сценаріями можливих змін клімату змінюватиметься термічний режим в різних природно – кліматичних зонах України за період з температурами вище 10°С в порівнянні з показниками термічного режиму базового періоду.

Як видно із табл. 1 середні багаторічні дати переходу температури повітря через 10°С, (тобто в базовий період) навесні відзначались від 22 квітня у Поліссі до 14 квітня у Південному Степу.

Восени дата переходу температури повітря через 10°С змінювалась від 1 жовтня у Поліссі до 19 жовтня у Південному Степу, при цьому тривалість періоду з температурами вище 10°С зростала від 162 днів у Поліссі до 186 днів у Південному Степу. Суми температур за цей період також зростали з півночі на південь і становили в Поліссі 2582°С, в Лісостепу – 2817°С, у Північному Степу – 3010°С та у Південному Степу – 3322°С.

За сценарієм GFDL-30% перехід температури повітря через 10°С у Поліссі і Лісостеповій зоні в розрахунковий період буде спостерігатись навесні на 28 – 30 днів раніше середніх багаторі-чних і восени на 26 – 30 днів пізніше. Це подовжить тривалість періоду з температурами вище 10°С до 215 – 217 днів. Накопичена сума температур становитиме 3766 та 3880°С відповідно, що вище середніх багаторічних сум на майже на 1300°С.

Таблиця 1 – Порівняльна характеристика середніх багаторічних показників термічного режиму з показниками, розрахова-ними за різними сценаріями змін клімату на території України

продовження таблиці 1.

 

Аналіз розрахунків за сценарієм А1В показав, що дати переходу температури повітря через 10°С в Поліссі будуть майже співпадати з середніми багаторічними. Восени відхилення будуть більш значними, що сприятиме збільшенню тривалості періоду до 184 днів. Суми температур вище 10°С становитимуть біля 3120°С.

Розрахунки за сценарієм А2 показали, що в Поліссі та Лісостеповій зоні тенденції змін дат переходу відповідатимуть тенденціям змін, які спостерігатимуться за сценарієм А1В, але суми температур вище 10°С становитимуть 2715°С, тобто майже на 400°С нижче, ніж за попереднім сценарієм.

Розрахунки дат настання переходу температури повітря через 10°С за сценаріями RCP4,5 та RCP8,5 навесні показують, що вони будуть наставати пізніше в Поліссі – на 8 днів, у Північному Степу – на 4 дні, у Лісостепу за сценарієм RCP4,5 – на 10 днів, за сценарієм RCP8,5 будуть однаковими із середніми багаторічними. У Південному Степу за сценарієм RCP4,5 вони наставатимуть раніше на 4 дні, за сценарієм RCP8,5 – пізніше на 6 днів. Восени дати переходу температури повітря через 10°С у Поліссі, Лісостепу та Південному Степу будуть співпадати із сере-дніми багаторічними за обома сценаріями і лише в Північному Степу ці дати будуть незначно від-хилятись від середньої багаторічної. За сценарієм RCP4,5 вони наставатимуть пізніше на 3 дні, за сценарієм RCP8,5 – на два дні раніше середніх багаторічних. Тривалість періоду з температура-ми повітря вище 10°С в Поліссі буде коротшою ніж тривалість в базовий період на 10 днів, у Лі-состепу – на 7 – 18 днів, за обома сценаріями у Степовій зоні тривалість періоду буде однако-вою, або нижчою ніж в базовий період.

Суми температур за сценаріями в RCP4,5 та RCP8,5 Поліссі та Лісостепу будуть трохи нижчими від сум температур за базовий період і становитимуть 2450 – 2550°С, що нижче від середніх багаторічних майже на 200 – 250°С. В Північному Степу очікувані суми будуть майже однакові з середніми багаторічними і становитимуть 3040 – 3090°С. І тільки в Південному Степу очікувані суми температур вище 10°С будуть вищими ніж в базовий період за обома сценаріями і становитимуть відповідно 3460 – 3410°С.

В Північному Степу в разі реалізації сценарію GFDL-30% дата переходу температури повітря через 10°С очікуватиметься навесні на 30 – 38 днів раніше середньої багаторічної дати. Восени – наставатиме на місяць пізніше середньої багаторічної дати і тривалість періоду станови-тиме біля 185 днів. Сума температур накопичиться значно вища середньої багаторічної і ста-новитиме – 4500°С. Різниця між накопиченими сумами температур за сценарієм GFDL-30% і середньою багаторічною сумою температур становитиме відповідно 1466°С.

За умов реалізації сценарію А1В в зоні Північного Степу дата переходу температури повітря через 10°С навесні наставатиме на 8 днів раніше, ніж в базовий період. Восени цей перехід буде спостерігатись пізніше на 16 днів. Тривалість періоду з температурами повітря вище 10°С буде становити біля 196 днів. Сума температур вище 10°С становитиме 3503°С.

За умови реалізації сценарію А2 розрахована дата переходу температури повітря через 10°С наставатиме в термін близький до середнього багаторічного як навесні та восени. Тому і три-валість періоду з температурами вище 10°С буде близькою до середньої багаторічної і становитиме 175 днів.

В Південному Степу за розрахунками за сценарієм GFDL-30% в дата переходу температури повітря через 10°С весною спостерігатиметься більше, ніж на місяць раніше середньої багаторічної, а восени на 28 днів пізніше тієї ж середньої багаторічної. Значно зросте тривалість періоду у порівнянні з середньою багаторічною і становитиме 183 дні. Суми температур, що накопичаться, становитимуть 4069°С, що вище середніх багаторічних на 1309°С.

За сценарієм А1В найбільші відмінності будуть спостерігатись в Лісостеповій зоні і в Південному Степу. За сценарієм А2 – в Південному Степу. За сценаріями RCP4,5 та RCP8,5 суттєві зміни в температурному режимі прогнозуються тільки на півдні та сході України. При цьому за даними сценарію RCP4.5 прогнозується суттєве зменшення сезонних зимових температур повітря.

Як видно із всього вищесказаного показники термічного режиму, які очікуватимуться в період з 2021 по 2050 рр., розраховані за різними сценаріями можливих змін клімату, відрізняються між собою як в кожній зоні, так і в цілому по Україні. Найбільші відмінності в усіх зонах очікуються за сценарієм GFDL-30%. За цим сценарієм відмінності в показниках термічного режиму зростатимуть в напряму з півночі на південь.

Опади є основним джерелом зволоження земної поверхні і з цієї точки зору вони визначають стан багатьох природних ресурсів. Тому поняття просторовочасової мінливості структури поля опадів сучасності та їхні майбутні зміни відіграють важливу роль в прогнозах кліматичнозумовлених природних ресурсів.

Але оцінка вологозабезпеченості території тільки за сумою опадів буде не зовсім повною через те, що опади це лише одна із характеристик прибуткової частини водного балансу. Тому для більш надійної характеристики вологозабезпеченості потрібно також використовувати показники вологопотреби рослин та фактичного водоспоживання. Співвідношення цих двох вели-чин може бути надійним показником вологоза-безпеченості території [8].

Для характеристики умов зволоження аналі-зувались такі ж періоди як і для теплозабезпече-ності: базовий – 1986 – 2005 рр. та розрахунковий за кліматичними сценаріями GFDL-30 %, А1В, А2, RCP4,5, RCP8,5 період 2021 – 2050 рр. При цьому розглядались такі показники:

– сума опадів за періоди: зима, весна, літо, осінь, зима, рік;

– сума опадів за періоди з температурами повітря вище 5, 10°С;

– сумарне випаровування, випаровуваність, дефіцит випаровування;

– коефіцієнт зволоження – гідротермічний коефіцієнт Г. Т. Селянинова (ГТК) за період тра-вень – серпень.

Згідно проведених нами розрахунків, у кожній природно-кліматичній зоні, як і на всій території України в цілому, по сезонах року спостерігаються значні коливання очікуваної кількості опадів на період до 2050 року (табл. 2).

В період з 2021 по 2050 рр. за двома сценаріями зміни клімату CFDL-30% та А1В очікуватиметься приблизно однакова сума опадів, але вона буде на 5% меншою, ніж в базовий період в Поліссі, Лісостепу та Північному Степу і становитиме відповідно 104, 108 та 103% від базового періоду. В Південному Степу кількість опадів становитиме 525 мм за сценарієм CFDL-30% мм, тобто 113% від норми. За сценаріями А1В та А2 сума опадів зменшиться до 414 мм та 376 мм і становитиме відповідно 89%, а 81% від базової.

За обома сценаріями RСР4,5 та RСР8,5 в усіх природно–кліматичних зонах Україні на період з 2021 по 2050 рр. очікується зменшення річних сум опадів. Причому зменшення очікується однакове за обома сценаріями у Поліссі і Лісостеповій зонах, до 91% від опадів базового періоду. У Північному Степу зменшення річних сум опадів буде більш відчутним і становитиме тільки 87 – 85% опадів базового періоду, у Південному Степу за сценарієм RСР4,5 сума опадів очікуватиметься на рівні 370 – 380 мм, що становитиме 81% від суми опадів базового періоду. В разі реалізації сценарію RСР8,5 очікувана сума опа-дів за рік становитиме близько 420 мм, тобто 88% від середньої багаторічної суми базового періоду.

Згідно проведених нами розрахунків у кожній природно-кліматичній зоні по сезонах року будуть спостерігатись значні коливання опадів.

Для розрахункового періоду 2021 – 2050 рр. за усіма сценаріями в всіх природно-кліматичних зонах, окрім Південного Степу, очікується збільшення опадів взимку та навесні. Найменша сума опадів очікуватиметься за сценарієм А1В – 152 мм, тобто всього на 5% вище від базової суми. Найвища сума опадів очікується за сценарієм CFDL-30% – 232 мм, 169% від середньої багаторічної. За сценаріями RСР4,5 та RСР8,5 це збільшення буде незначним і становитиме 107 – 108% в порівнянні з базовим пері-одом. Навесні збільшення сум опадів буде відчутнішим і становитиме 131 – 132% середньої багаторічної суми за цей період і Поліссі, Лісостепу та Північному Степу. В Південному Степу найменша кількість опадів весною передбачається в разі реалізацій сценаріїв А2 та RСР4,5, відповідно 75 та 94% від сум опадів базового періоду.

Влітку збільшення опадів прогнозується тільки за трьома сценаріями CFDL-30%, А1В та А2. За сценаріями RСР4,5, RСР8,5 очікуватиметься різке зменшення сум опадів відповідно до 69 та 59 мм, що становитиме 45 та 39% від сум опадів базового періоду.

Восени збільшення сум опадів в Поліссі слід чекати тільки в разі реалізації сценаріїв А1В та А2. За іншими сценаріями очікується зменшення сум опадів до 84 – 88% від базової.

В Лісостеповій зоні і в зоні Північного Степу восени збільшення сум опадів в порівнянні з базовим періодом слід чекати тільки в разі реалізації сценарію А2. В разі реалізації сценарію А1В опади будуть очікуватись на рівні середніх багаторічних сум. За іншими сценаріями в цей період очікується зменшення сум опадів.

В зоні Південного Степу сума опадів восени за усіма сценаріями буде очікуватись менше, ніж в базовий період. Особливо значне зменшення сум опадів буде відзначатись за сценарієм А1В.

Зміна в режимі опадів спричинить зміну інших показників зволоження, а саме: випаровування, випаровуваності, дефіциту випаровування та коефіцієнту зволоження Г. Т. Селянинова (ГТК).

Як видно із табл. 2 сумарне випаровування збільшиться по території України в разі реалізації сценаріїв GFDL-30%, А1В та А2. За сценаріями RСР4,5, RСР8,5 величини сумарного випаровування зменшаться в усіх зонах, особливо відчутне це зменшення буде в Лісостеповій зоні в разі реалізації сценарію RСР4,5. Аналогічний висновок можна також зробити, аналізуючи зміни випаровуваності та дефіциту випаровування.

Аналізуючи значення коефіцієнта зволоження ГТК по природно-кліматичних зонах України можна сказати, що збільшення сум опадів спричинить підвищення ГТК тільки в зоні Полісся в разі реалізації будь-якого сценарію. В Лісостеповій зоні тільки в разі реалізації сценарію А2 ГТК зросте до 1,5 відн. од. та залишиться без зміни в зоні Північного Степу. В зоні Південного Степу найменше значення ГТК очікується в разі реалізації сценаріїв А1В та А2 – 0,5 відн. од., та сценарію, RСР8,5 – 0,68 відн. од.

Таблиця 2 – Порівняльна характеристика середніх багаторічних показників зволоження з показниками, розрахованими за різними сценаріями зміни клімату на території України

продовження таблиці 2.

 

ВИСНОВОК

Можна відзначити, що протягом 2021 –2050 рр. за різними сценаріями змін клімату слід очікувати різних змін у вологотемпературному режимі в різних природно – кліматичних зонах. Найвідчутніші зміни від-буватимуться впродовж вегетаційного періоду сільськогосподарських культур в разі реаліза-цій сценаріїв GFDL-30%, А1В та А2.

Найбільші відмінності термічних показників в усіх зонах очікуються за сценарієм GFDL-30% і вони зростатимуть в напряму з півночі на південь. За сценарієм А1В найбільші відмінності будуть спостерігатись в Лісостеповій зоні і в Південному Степу. За сценарієм А2 – в Південному Степу. За сценаріями RCP4,5 та RCP8,5 суттєві зміни в температурному режимі прогнозуються тільки на півдні та сході України. При цьому за даними сценарію RCP4.5 прогнозується суттєве зменшення сезонних зимових температур повітря.

На основі аналізу результатів розрахунків за різними кліматичними сценаріями показників вологозабезпеченості по природно–кліматичних зонах України за період з 2021 по 2050 рр. можна сказати, що очікуються най-більш різкі зміни кліматичних показників зволоження в різних природно–кліматичних зонах в разі реалізації сценаріїв GFDL-30%, А1В та А2.

В разі реалізацій сценаріїв змін клімату RСР4,5, RСР8,5 різких змін в розподілі опадів по території України не слід очікувати. Найбільша кількість опадів в середньому за рік та по сезонам прогнозується для західних областей країни, найменша – для південних.

При цьому для більшості регіонів тренд на збільшення кількості опадів найбільш можливий у випадку розвитку сценарію викидів GFDL-30%,. Проте за сценаріями RCP4,5 та RCP8,5 очікується певне зменшення загальної кількості опадів за рік в цілому, та особливо за літні сезони, протягом досліджуваного очікуваного тридцятирічного періоду в порівнянні з фактичним 1986 –2005 рр.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Агрокліматичний довідник по території України / за ред. Т. І. Адаменко, М. І. Кульбіди, А. Л. Прокопенко. Кам’янець-Подільськ, 2011. 107 с.

2. Оцінка впливу кліматичних змін на галузі економіки України / за ред. С. М. Степаненка, А. М. Польового. Одеса: Екологія, 2011. 694 с.

3. Последствия изменения климата для России // Состояние и комплексный мониторинг природной среды и климата. Пределы изменений / Ю. А. Израэль, Ю. А. Антохин и др. М.: Наука, 2001. С. 40-64.

4. Верифікація даних світового кліматичного центру (CRU) та регіональної моделі клімату (RЕМО) щодо прогнозу приземної температури повітря за контрольний період 1961-1990 рр. / С. В. Краковська, Л. В Паламарчук, І. П Шедеменко, Г. О. Дюкель, Н. В. Гнатюк // Наук. праці УкрНДГМІ. 2008. № 257. С. 42-60.

5. Логинов В. Ф. Причины и следствия климатических изменений. Минск: Навука і тэхніка, 1992. 320 с.

6. Методы оценки последствий изменения климата для физических и биологических систем / под ред. С. М. Семенова. М., 2012. 511 с.

7. Полевой А. Н. Теория и расчет продуктивности сель-скохозяйственных культур. Л.: Гидрометеоиздат, 1983. 175 с.

8. Польовий А. М. Сільськогосподарська метеорологія. Одеса. «ТЕС», 2012. 635 c.

9. Тарко А. М. Антропогенные изменения глобальных биосферных процессов. М.: ФИЗМАТЛИТ, 2005. 231 с.

10. Україна та глобальний парниковий ефект. Книга 2. Вразливість і адаптація екологічних та економічних систем до зміни клімату / за ред. В. В. Васильченка, М. В. Ращуна, І. В. Трохимової. К.: Агентство з раці-онального використання енергії та екології, 1998. 208 с.

11. Christensen J. H., B. Hewitson, A. Busuioc, A. Chen, X. Gao, I. Held, R. Jones, R. K. Kolli, W.-T. Kwon, R. Laprise, V. Magaña Rueda, L. Mearns, C. G. Menéndez, J. Räisänen, A. Rinke, A. Sarr, P. Whetton. Regional Climate Projections. In: Climate Change 2007: The Physical Science Basis. Contribution of WG I to the Fourth Assessment Report of the IPCC Cambridge University Press, Cambridge, United Kingdom and New York, NY, USA, 2007. 94 p. (Eds: Solomon S. D., Qin M., Manning Z., Chen M., Marquis K. B. Averyt, M. Tignor and H. L. Miller ).

12. Jacob D., B. JJ .M. Van den Hurk, U. Andre, G. Elgered, C. Fortelius, L. P. Graham, S. D. Jackson, U. Karstens, Chr. Kopken, R. Lindau, R. Podzun, B. Rockel, F. Rubel, B. H. Sass, R. N. B. Smith, X. Yang. A comprehensive model inter-comparison study investigating the water budget during the BALTEX-PIDCAP period. Meteor. Atm., 2001, no. 77, pp. 61-73.

13. Roeckner E., K. Arpe, L. Bengtsson, M. Cristoph, M. Claussen, L. Dumenil, M. Esch, U. Schlese, U. Schulzweida. The atmospheric general circulation model ECHAM4: Model description and simulation of present-day climate. Max-Planck-Institute fur Meteorologie, Report. 1996, no. 218.



Опубліковано: Admin May 10 2018 · Категорія: 17). Научні публікації · 0 коментарів · 161 переглядів · Друк
Коментарі
Коментарі відсутні
Додати коментар
Щоб отримати можливість додавання коментарів, будь ласка, спочатку авторизуйтесь на сайті через власний обліковий запис.
Перекладач
Ми в соціальних мережах:
Лічильники:
Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru