Навігація
Зараз на сайті
Гостей: 1

Користувачів: 0

Всього користувачів: 17
Новий користувач: amaksimova
Останні статті
Моделювання врожайності ярого ячменю в україни ...
Семенова І.Г. Просторово-часовий розподіл посух...
Преимущества и недостатки компрессора с прямым ...
3). Моделювання продуктивності соняшнику в умов...
2). Вплив змін клімату на агрокліматичні умови ...
Останні завантаження
Приклад розрахунку т...
Куртенер Д. А. Усков...
Підказки на деякі за...
Презентация на тему ...
Підручник "Мікроклім...
Останнi огляди:
ХолодМастер - ремонт...
Прицепные культивато...
Спандбонд или агрово...
История футбольной э...
На карпа с хорошими ...
Не дадим съесть урож...
Can you buy likes fo...
Наш сад
Структура статей
Усі статті » 15) Агрометеорологічні розрахунки » Принципи та методи підготовки агрометеорологічної інформації та продукції
Принципи та методи підготовки агрометеорологічної інформації та продукції

Основними формами агрометеорологічної продукції є: бюлетені, огляди, доповіді, рекомендації, оперативні інформації, довідки, довідники, посібники, монографії, атласи тощо.

Агрометеорологічну продукцію, залежно від використаної інформації, розподіляють на оперативну та режимно-довідкову.

Підготовка оперативної агрометеорологічної інформації

Оперативна інформація - це поточна агрометеорологічна інформація про фактичний стан сільськогосподарських культур (посівів), природної рослинності на пасовищах, грунту та метеорологічних умов в реальному масштабі часу. Вона включає певний набір кількісних та якісних характеристик. Цей вид інформації передається каналами зв"язку з мінімальною затримкою після проведення спостережень.

Основними регулярними засобами оперативної інформації є щоденний гідрометеорологічний та декадний агрометеорологічний бюлетені.

Епізодичними є спеціальні довідки, попередження та рекомендації.

Декадний агрометеорологічний бюлетень

Агрометеорологічний бюлетень - це періодичне спеціалізоване видання (щоденне, декадне, місячне, сезонне), що містить аналіз і оцінку агрометеорологічних умов - тих, що склалися, і тих, що очікують на конкретній території за добу, тиждень, декаду, місяць, сезон. Наприклад, у декадному бюлетені висвітлюються: основні агрометеорологічні особливості минулої декади на території області (республіки); характеристика погодних умов, дані про метеорологічні фактори, які мають найсуттєвіший вплив на сільськогосподарське виробництво, порівнюючи із середніми багаторічними величинами; оцінка агрометеорологічних умов росту і розвитку основних сільськогосподарських культур; характеристика впливу агрометеорологічних умов на проведення польових сільськогосподарських робіт, інформація про стан рослинності, що росте на пасовищах; кількісні метеорологічні і агрометеорологічні дані. Інформація про агрометеорологічні умови, яких очікують найближчим часом, іноді приводиться у імовірнісному вигляді у порівнянні з кліматичними даними. Агрометеорологічний бюлетень - одна з основних форм забезпечення споживачів агрометеорологічною інформацією.

Агрометеорологічний декадний бюлетень - це основний оперативний інформаційний документ. Уперше був виданий у 1921 р. і з того часу є головним документом, в якому наведено характеристику агрометеорологічних умов за певний проміжок часу.

Декадний агрометеорологічний бюлетень випускається на перший-третій день наступної декади протягом усього року і складається з трьох розділів:

а) метеорологічні особливості декади;

б) вплив погодних умов на ріст та розвиток сільськогосподарських об"єктів (у зимовий період - на перезимівлю озимих культур, багаторічних трав та садів);

в) особливості проведення агротехнічних заходів.

У розділі а) вміщують дані спостережень на метеорологічному майданчику і для деяких показників - на сільськогосподарських полях, агрометеорологічних постах та постах, що вимірюють опади. Середні декадні величини порівнюють із середніми багаторічними.

Для загальної характеристики накопичення тепла та зволоження території за вегетаційний період у бюлетені вміщують суми середніх добових температур повітря і кількості опадів, які порівнюють із даними за минулий рік і середніми багаторічними показниками. Особливості світлового режиму і умов загартування озимих посівів восени в бюлетені характеризують дані про тривалість годин сонячного сяйва за декаду. Для зимового періоду наводять відомості про глибину промерзання і відтавання грунту.

У весняний період надають інформацію про терміни сходження снігового покриву, відтавання грунту, терміни настання м'яко-пластичного стану грунту та його прогрівання (у порівнянні з середніми багаторічними даними), яка необхідна спеціалістам сільського господарства для проведення польових робіт і посіву сільськогосподарських культур в оптимальні строки.

Наприкінці цього розділу наводять відомості про несприятливі для сільського господарства явища (сильний вітер, пилова буря, зливи, град, заморозки і т. ін.). Відмічають вид явища, його інтенсивність та тривалість.

Аналіз впливу погодних умов на розвиток сільськогосподарських культур, луків і пасовищ подано в розділі б). У цьому розділі вміщують відомості про дати настання фаз розвитку у порівнянні з багаторічними даними; стан рослин на останній день декади; густоту посівів.

Під час складання таблиць розділу б) необхідно вибирати культури, що найбільше розповсюджені в конкретному господарстві. Якщо спостереження проведені на декількох полях з однією і тією ж культурою, вони мають розрізнятися за попередниками, строками посівів, сортом або рельєфом.

Для кожної з провідних сільськогосподарських культур аналізують темпи розвитку, проводять оцінювання їх стану. Якщо оцінка стану рослин 

у поточну декаду змінилася у порівнянні з минулою, відмічають головні причини цієї зміни.

Дані про запаси продуктивної вологи в різних шарах фунту наводять у порівнянні з їх середніми багаторічними значеннями. Це дає змогу провести оцінювання умов зволоження і зробити висновки про необхідність змін у технології виробництва сільськогосподарської продукції.

В окремих випадках уміщують дані про характеристики структури врожаю, приріст рослинної маси або бульб картоплі, дані маршрутних спостережень тощо, які можуть представляти практичний для спеціалістів сільського господарства, особливо під час настання несприятливих явищ погоди.

Велику увагу приділяють впливу агрометеорологічних умов на проведення польових сільськогосподарських робіт (розділ в).

Потреби культур у теплі, волозі та елементах живлення обумовлені еволюцією і виявляються в оптимальних значеннях факторів середовища. Якщо комплекс умов знаходиться в оптимумі, то рослини утворюють максимум урожаю. Відхилення будь-якої величини від оптимуму зменшує врожай пропорційно до цього відхилення.

Оцінювання відповідності поточних умов до потреб рослин дає змогу обґрунтувати доцільність посіву даної культури, регулювати тепловий і водний режим грунту, норми висіву, глибину загортання насіння, зміну густоти рослин під час вегетації рослин, уточнення доз добрив та інших заходів і прийомів. Якщо спостерігаються надзвичайні умови (що знижують урожайність до 0 - 15 % від максимальної), необхідна зміна системи землеробства. Найбільший ефект можна одержати шляхом регулювання технології вирощування сільськогосподарських культур.

Після аналізу температурного режиму (що визначає темпи розвитку рослин) і вологозабезпечення (що зумовлює умови росту) слід провести комплексний аналіз агрометеорологічних умов для окремих культур із одночасним урахуванням температури повітря та вологості ґрунту.

Для озимих зернових культур під час визначення умов формування врожаю, крім температури повітря та кількості опадів, потрібно враховувати світловий режим та умови загартування рослин, відновлення вегетації тощо.

Особливості світлового режиму та умов загартування озимих характеризують у бюлетені кількістю годин сонячного сяйва за декаду, датами переходу температури повітря через 5°С та 0°С восени.

На ріст, розвиток та продуктивність рослин, крім вказаних основних факторів, впливають і інші. Але вони спостерігаються епізодично, локально тощо. Розглянемо, як можна враховувати деякі з них.

Для визначення впливу суховіїв використовують кількість днів з відносною вологістю повітря, що менше або дорівнює 30% о 13 год.

Також можна врахувати характеристику умов достигання за допомогою кількості днів з опадами в червні.

Вплив строків сівби враховують за допомогою розрахунку відхилень між середніми та оптимальними датами посіву поточного року.

Під час оцінювання умов припинення вегетації використовують тривалість періоду між датами переходу температури повітря восени через 5°С та 0°С, протягом якого відбувається загартування рослин.

Оцінювання умов формування врожаю озимої пшениці на осушених землях проводять за основними гідрометеорологічними факторами - температурою повітря і кількістю опадів. Крім цього, використовують середні по області дані про рівень залягання ґрунтових вод . Для оцінки умов вирощування озимої пшениці на зрошуваних землях враховують норми та строки поливів, озимого жита - зрідженість посівів (за баловою оцінкою етапу посівів) та кількість днів із суховіями (за О.О. Цубербіллер [80]).

За вказаними показниками можна проводити оцінювання агрометеорологічних умов по декадах. Декадні показники призначені для виявлення ефекту впливу гідрометеорологічних умов на формування врожаю з більшою деталізацією.

У бюлетені наводять динаміку запасів продуктивної вологи грунту під основними культурами, оцінювання вологозабезпечення культур як якісне (сприятливі або несприятливі умови), так і кількісне (у відсотках від польової вологоємності, від середньої багаторічної вологості, порівняно з минулим роком).

У тексті огляду не потрібно повторювати те, що наведено в таблицях. Головним чином підкреслюють особливості температурного режиму і режиму опадів. Найбільшу увагу необхідно надати тим показникам, які в даний період року становлять найбільший інтерес для працівників сільського господарства.

Весною це може бути мінімальна температура повітря і поверхні грунту, розподіл заморозків по території господарства або району. Під час засух або в посушливі періоди - розподіл кількості опадів, їх характер (наприклад, зливовий), тривалість періоду випадіння та інтенсивність, динаміка зміни відносної вологості повітря тощо. Після тривалого періоду з опадами, особливо великої кількості, необхідно звернути увагу на можливе підвищення температури повітря, збільшення кількості годин сонячного сяйва і т. ін. Якщо очікують різке та значне підвищення температури, надають рекомендації для проведення агротехнічних заходів з метою запобігання утворенню ґрунтової кірки, яка призводить до збільшення випаровування і зменшення вологості верхніх шарів грунту. Аномальним явищам, характерним для цієї пори року, також приділяють велику увагу.

Необхідно вказати на особливості і розбіжності агрометеорологічних умов та стану культур, що посіяні на різних агрофонах.

На завершення бюлетеня вміщують таблиці, карти, в яких наводять відомості про метеорологічні параметри, результати відрощування озимих зернових культур, багаторічних сіяних трав та гілок плодових культур, запаси продуктивної вологи у ґрунті.

Питання про і включення даних у таблиці та їх кількість вирішує начальник Центру з гідрометеорології.

У зимовий період оцінюють умови перезимівлі рослин, надають відомості про висоту снігового покриву і характеристику його залягання, глибину промерзання грунту, наявність та товщину льодяної кірки, температуру грунту на глибині залягання вузла кущіння озимих зернових культур і сіяних багаторічних трав, результати снігомірних зйомок на полях озимих культур, тривалість затягання стійкого снігового покриву, результати відрощування озимих посівів і т. ін.

Картограми. Показують розподіл по території кількості опадів за декаду протягом усього вегетаційного періоду, а у вигляді ізоліній - середню, максимальну і мінімальну температури повітря, залежно від того, яка з них на цю декаду представляє найбільший інтерес.

Під час заморозків слід надавати дані про мінімальну температуру на поверхні ґрунту, а весною додатково і на висоті 2 см; у жарку погоду, коли виникає загроза ушкодження або загибелі рослин від високих температур, - про максимальну температуру. Зимою подають карти висоти снігового покриву на останній день декади, на яких також відображають розподіл мінімальної температури повітря чи грунту.

Цілковито необхідними для складання бюлетеня є узагальнені багаторічні метеорологічні й агрометеорологічні матеріали спостереження. Вони вміщені у кліматичних та агрокліматичних довідниках.

Упродовж квітня-жовтня випускають бюлетень "Основні агрометеорологічні особливості тижня". Він надає коротку характеристику температурного режиму і умов зволоження сільськогосподарських культур за тиждень, характеристику несприятливих агрометеорологічних умов і їх тривалості зростаючим підсумком, а також основні висновки про ступінь сприятливості або несприятливості агрометеорологічних умов для проведення робіт у землеробстві та тваринництві; надає характеристику росту, розвитку і формуванню врожаю основних сільськогосподарських культур.

В інформаціях (за минулий місяць) і доповідях "Про гідрометеорологічні умови та їх вплив на діяльність галузей економіки" надають короткі відомості про вплив агрометеорологічних умов на перезимівлю (за результатами відрощування зимуючих культур тощо), ріст, розвиток і формування врожаю сільськогосподарських культур, польові роботи, маршрутні обстеження. Наводять оцінку тепло- та 

вологозабезпечення посівів, їх стан. Відмічають площі, де спостерігались несприятливі агрометеорологічні умови, їх інтенсивність та тривалість.

Агрометеорологічний огляд за сільськогосподарський рік.

Агрометеорологічний огляд - спеціалізований документ, що містить опис умов погоди, що склалися, стану грунту і режиму його зволоження паралельно з особливостями росту, розвитку і формування врожайності основних с.-г. культур, природних або сіяних сінокосів і пасовищ, проведення агрометеорологічних заходів на полях, умов для випасу свійських тварин і проведення зоотехнічних і господарських заходів у тваринництві. Агрометеорологічний огляд описує умови сезону (частини вегетаційного періоду) або увесь рік.

Агрометеорологічний огляд за сільськогосподарський рік складають обласні центри з гідрометеорології та Український Гідрометцентр. Він є однією з основних форм агрометеорологічної інформації, яка включає аналіз та оцінювання агрометеорологічних умов росту і розвитку сільськогосподарських культур протягом вегетаційного періоду .

Для складання агрометеорологічного огляду за сільськогосподарський рік використовують матеріали метеорологічних та агрометеорологічних спостережень (фенологія та запаси вологи у ґрунті) на гідрометеостанціях та постах.

Агрометеорологічний огляд за сільськогосподарський рік вміщує три розділи у вигляді тексту, таблиць, карт.

У першому розділі подають огляд метеорологічних умов сільськогосподарського року, а також теплого (квітень-жовтень) та холодного (листопад попереднього року - березень поточного року) періодів. У цьому розділі доцільно наводити графіки аномалій середньої місячної температури повітря за рік, карти-схеми кількості опадів (у % до норми) за рік, за теплий та холодний періоди року тощо.

Особливо виділяють несприятливі явища, висвітлюють аномалії, проводять порівняння з нормою.

У другому розділі наводять метеорологічну характеристику сезонів року з детальним описом по місяцях. Особливо виділяють небезпечні явища (суховії, сильні морози, пилові бурі, заморозки тощо). Увагу приділяють аналізу поточних умов у порівнянні з багаторічними та минулорічними даними.

Вплив погодних умов на сільськогосподарське виробництво подають у третьому розділі. Наводять аналіз агрометеорологічних умов, що визначали розвиток і стан рослин упродовж вегетаційного періоду. Висвітлюють ступінь тепло- та вологозабезнечення сільськогосподарських культур упродовж вегетації шляхом порівняння з оптимальними та багаторічними умовами.

Висновки вміщують оцінювання відповідності агрометеорологічних умов потребам сільськогосподарських культур упродовж вегетаційного 

періоду. Виділяють найбільш сприятливі та несприятливі періоди, що мали позитивний або негативний вплив на врожайність у порівнянні із середніми багаторічними і минулорічними показниками.

Таблиці, карти містять середні та екстремальні значення агрометеорологічних та метеорологічних параметрів по декадах, місяцях, інших періодах. Перелік таблиць та карт, що вміщують у річному агрометеорологічному огляді, визначає кожний ЦГМ окремо.

Оперативна інформація

Важливе місце в агрометеорологічному забезпеченні займають оперативні інформації за запитами користувачів. Мета такої інформації полягає у спеціалізованому обґрунтуванні оперативних і технологічних рішень, для яких недостатньо загальної інформації про поточний гідрометеорологічний режим. На відміну від агрометеорологічного бюлетеня, у спеціальній інформації і рекомендаціях розглядають не всі агрометеорологічні умови, а тільки ті, які в основному визначають конкретні агрометеорологічні заходи або господарське рішення.

Агрометеорологічну інформацію зазвичай складають під час аномальних явищ погоди. У більшості випадків її готують для характеристики та оцінювання посушливих періодів, пилових бур, пізніх або ранніх заморозків, сильних морозів, утворення льодяних кірок, перезимівлі сільськогосподарських культур, ушкоджень посівів несприятливими явищами погоди, сталу сільськогосподарських культур і запасів продуктивної вологи у ґрунті за результатами наземних або авіаційних обстежень та ін.

Агрометеорологічні прогнози. Призначення прогностичної інформації полягає в тому, щоб завбачити особливості майбутнього стану об'єктів сільськогосподарського виробництва залежно від наявних та очікуваних гідрометеорологічних умов для планування необхідних процесів організації і технології виробництва сільськогосподарської продукції, ефективного господарювання в умовах формування та розвитку стабільного аграрного ринку країни.

Агрометеорологічні прогнози - науково обґрунтовані передбачення про можливий стан, динаміку агрометеорологічних факторів і умов у майбутньому та вплив цих умов і факторів на об"єкти сільськогосподарського виробництва. Агрометеорологічні прогнози з певною достовірністю (забезпеченістю) дають змогу правильніше врахувати стан об"єктів сільськогосподарського виробництва під час планування та виробничої діяльності, на хід якої впливають агрометеорологічні умови.

Залежно від потреб організацій, які обслуговуються підрозділами Держгідромету, складають прогнози різних характеристик агрометеороло­гічного режиму, що мають найважливіше значення для певної виробничої діяльності.

За завчасністю підготовки агрометеорологічні прогнози поділяють на декадні, довгострокові (на 1-2 місяці), сезонні (3 і більше місяців), наддовгострокові (більше 6 місяців) і до посіву культури.

Агрометеорологічні прогнози можна складати для окремого поля, господарства району, області, регіону, держави .

Для складання і випуску агрометеорологічного прогнозу необхідні такі умови:

а) наявність методики прогнозу даного виду зі справджуваністю не менше 70 %;

б) наявність матеріалів спостережень, необхідних за методикою прогнозів, які характеризують стан прогностичної величини на поточний момент і дають уявлення про умови її зміни в майбутньому.

Пояснювальний текст уміщує коротку характеристику:

  • оцінювання попередніх погодних умов, їх впливу на формування вологозабезпечення, на стан рослин або врожай культури;
  • очікуваних умов,
  • оцінювання впливу очікуваних погодних умов на прогнозовану величину (запаси вологи, тривалість періоду вегетації, строки цвітіння садів тощо).

У таблицях уміщують очікувані величини агрометеорологічних умов і їх багаторічних характеристик. Залежно від потреб організації-споживача зміст таблиці може бути наданий за різними формами.

Оскільки агрометеорологічні прогнози мають в основному ймовірнісний характер, вони потребують подальшого уточнення.

Уточнення прогнозу - це зміни раніше випущеного прогнозу, що зумовлені непередбаченими умовами.

Усі прогнози та їх уточнення підлягають перевірці й оцінюванню за величиною їх похибки (помилки).



Опубліковано: Admin December 07 2017 · Категорія: 15) Агрометеорологічні розрахунки · 0 коментарів · 378 переглядів · Друк
Коментарі
Коментарі відсутні
Додати коментар
Щоб отримати можливість додавання коментарів, будь ласка, спочатку авторизуйтесь на сайті через власний обліковий запис.
Перекладач
Ми в соціальних мережах:
Лічильники:
Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru