Навігація
Зараз на сайті
Гостей: 1

Користувачів: 0

Всього користувачів: 30
Новий користувач: sanchopex
Останні статті
Методи прогнозів запасів продуктивної вологи на...
Мульчирование почвы с помощью черного агроволок...
Принципи та методи підготовки агрометеорологічн...
Оперативно-прогностична та режимно-довідкова ін...
Збирання, опрацювання та узагальнення даних спо...
Останні завантаження
Приклад розрахунку т...
Куртенер Д. А. Усков...
Підказки на деякі за...
Презентация на тему ...
Підручник "Мікроклім...
Останнi огляди:
Новая квартира – нов...
Доставка контейнерны...
Проектирование промы...
Ворота для гаража - ...
Пневматический гайко...
Сонячні батареї від ...
Контроль снабжения н...
Наш сад
Структура статей
Усі статті » 15) Агрометеорологічні розрахунки » Збирання, опрацювання та узагальнення даних спостережень
Збирання, опрацювання та узагальнення даних спостережень

Гідрометеорологічну й агрометеорологічну інформації поділяють на первинну, вторинну (перетворену), консультативну та прогностичну.

Первинна інформація - дані спостереження за конкретний строк, отримані й узагальнені безпосередньо в пункті спостереження, а також розраховані на її основі характеристики (середні, максимальні тощо) за певний термін (доба, пентада, декада, місяць, період, рік тощо).

Первинна інформація представляє результати гідрометеорологічних та агрометеорологічних спостережень, одержані безпосередньо з джерела первинної інформації; до них належать дані про стан атмосфери, рослин та грунту. Вона є основою решти видів інформації та агрометеорологічного забезпечення в цілому.

Глибшого змісту первинна інформація набуває під час порівняння показників стану об"єктів спостереження із значеннями оптимальних умов. Це дозволяє провести не тільки порівняння, але й оцінювання відповідності умов потребам рослин, планувати зміни в технології виробництва сільськогосподарської продукції. У таких випадках первинна інформація діє як консультативна.

На підставі первинної інформації розраховують вторинну - кліматичні характеристики, а також метеорологічні та агрометеорологічні прогнози.

Вторинна - це інформація, яку отримують в результаті аналізу, опрацювання та узагальнення в організаціях Державної гідрометеорологічної служби. Вторинна, тобто перетворена (за допомогою розроблених спеціальних методів і законів зміни стану об"єкта), агрометеорологічна інформація має бути зрозумілою для споживача і активніше використовуватися під час виробництва сільського господарства. Закон зміни стану об"єктів включає об"єктивні закономірності, за якими відбувається розвиток або зміна об"єктів спостереження. Це можуть бути закономірності добового або річного ходу метеорологічних величин, зволоження гунту під конкретною культурою, тривалість міжфазних періодів, наростання висоти та маси рослин, формування врожайності залежно від метеорологічних або інших характеристик і т. ін. Вона має як консультативне, так і прогностичне значення. Перетворювачем є спеціаліст-агрометеоролог, який володіє правилами перетворення, технічними засобами, знаннями спеціальної літератури.

Вторинну інформацію поділяють на оперативну, режимно-довідкову та режимну. Оперативна інформація - прогнози всіх видів, консультації, рекомендації, довідки про фактичні та очікувані гідрометеорологічні умови. До режимно-довідкової інформації зараховують узагальнені метеорологічні та агрометеорологічні дані за певний період.

умови. До режимно-довідкової інформації зараховують узагальнені метеорологічні та агрометеорологічні дані за певний період.

Консультативна інформація характеризує особливості гідрометеорологічного режиму, які впливають на ріст та розвиток рослин, стан грунту або зміни в технології виробництва.

Приклад.

Інформацію про зволоження грунту перед початком робіт на полях з різним агрофоном, попередниками і типами рельєфу використовують для обґрунтування структури посівних площ, строків посіву тощо. З цією ж метою використовують інформацію про температуру грунту весною для визначення строків сівби теплолюбних культур.

Збирання інформації - важливий процес збору даних спостережені, метеорологічних величин і показників стану рослин і грунту. Завдання агрометеорологічних спостережень полягає в тому, щоб цілеспрямовано, своєчасно, достатньо повно й просто із заданою достовірністю зафіксувати значення метеорологічних елементів і стану с.-г. об"єктів у даному місці.

Опрацювання - це введення поправок у первинні спостереження, проведення критичного контролю, складання за спостережними книжками відповідних таблиць за результатами метеорологічних та агрометеорологічних спостережень.

Накопичення являє собою процес поступового узагальнення характеристик стану атмосфери разом з параметрами стану рослин, грунту та інших об"єктів сільськогосподарського виробництва у формі спеціальних спостережних книжок, польових журналів та інших носіїв інформації. Завдання накопичення інформації полягає у створенні банку даних спостережень.

Систематизація - важливий етап наукового узагальнення первинної інформації, її завдання полягає в розподілі первинних даних спостережень за просторово-часовими ознаками досліджуваних об"єктів за певними формами. Водночас виділяють та виявляють основні особливості характеристик атмосфери та об"єктів сільськогосподарського виробництва, на основі яких необхідно робити певні виробничі висновки.

Найпростішими формами систематизації агрометеорологічних спостережень є таблиці ТСГ-8, ТСГ-1 та ін. Вищий рівень узагальнення інформації мають декадний агрометеорологічний бюлетень та річний агрометеорологічний огляд. В агрометеорологічних щорічниках та агрокліматичних довідниках представлено систематизацію інформації за окремі роки та за багаторічний період.

Перетворення первинної інформації - основне та найважливіше завдання. Вивчаючи вимоги сільськогосподарських об"єктів до характеристик погоди і клімату, реакцію цих об"єктів на зміни погоди, за спеціальними методами і методичними вказівками проводять аналіз та узагальнення гідрометеорологічної та агрометеорологічної інформації. 

 На цій основі можна отримати практичні висновки щодо технології виробництва в окремих галузях або виробництва в цілому відповідно до поточних або очікуваних умов погоди. Тобто перетворення інформації полягає в тому, щоб дані первинних спостережень відобразити в такій формі, яка дає змогу використати їх у сільському господарстві під час управління технологією виробництва сільськогосподарської продукції.

За часовим масштабом узагальнення інформацію поділяють на поточну та багаторічну.

Поточна — це інформація про поточний стан, тобто відомості, які кількісно та якісно характеризують стан об"єктів у даний момент часу та за минулий період невеликої тривалості. Основне її призначення полягає у своєчасній та правильній оцінці стану об"єктів з метою найкращого використання або врахування сприятливих поточних умов у виробничій діяльності для отримання максимального доходу та для попередження впливу негативних умов і мінімізації збитків.

Багаторічна інформація - це осереднена кліматична або агрокліматична інформація за багаторічний період від декількох до багатьох років (навіть більше 100). її використовують для вирішення поточних та перспективних питань, планування агротехнічних та меліоративних заходів, розробки оптимальних технологій вирощування сільськогосподарських культур тощо. Використання кліматичних та агрокліматичних даних тієї або іншої території та її ресурсів має важливе значення для визначення спеціалізації сільськогосподарського виробництва, обґрунтування територіальної системи обробітку грунту тощо.

Інформацію за місцем проведення поділяють на стаціонарну та маршрутну, за способом визначення - на інструментальну та візуальну.

Стаціонарні агрометеорологічні спостереження проводять на закріплених ділянках на полях під сільськогосподарськими культурами - спостережних ділянках.

Маршрутні спостереження поділяють на наземні (пішохідні та автомобільні), авіаційні (аеровізуальні, спектрофотометричні та терморадіаційні) та супутникові. Авіаційні спостереження проводять із гелікоптера або літака і в свою чергу їх поділяють на візуальні та інструментальні.

Кожній гідрометеорологічній станції властивий певний набір спостережень за гідрометеорологічними величинами,

агрометеорологічними об"єктами та підготовка таблиць, документів для узагальнення первинної та вторинної інформації.

Дані спостережень передають у вигляді цифрових відомостей, заносять у спеціальні журнали, таблиці, щоденники, а також представляють у графічному вигляді - на картах, карто-схемах.

Первинну інформацію передають у відповідні прогностичні центри за планами роботи, іноді - в організації, які обслуговують.

Усі види первинної і вторинної інформації зберігають у Галузевому державному архіві (ГДА гідрометеослужби).

Види інформації

Різноманітність споживачів, специфіка їх діяльності та вимог, які стоять перед гідрометеорологічним забезпеченням, визначили три основні види гідрометеорологічної інформації:

  • фактична (поточна);
  • інформація про:
  • поточний стан навколишнього природного середовища, гідрометеорологічний режим;
  •  екстремальні та критичні значення певних величин та їх поєднання;
  • прогностична - прогноз стану навколишнього природного середовища. гідрометеорологічного режиму та інших явищ, пов"язаних з ним;
  • режимно-довідкова - посібники, довідники, атласи, довідки, консультації тощо.

Фактична то прогностична агрометеорологічна інформація є оперативною.

Ефективність використання інформації визначається не тільки якістю, але і своєчасністю її отримання та доведення до споживача. Головним фактором своєчасності отримання продукції є оперативність збору інформації.

Подання агрометеорологічної інформації відбувається у двох видах оперативному та режимному. Оперативні відомості передають від станцій спостережень до прогностичних центрів у вигляді щоденних та декадних телеграм.

Режимну інформацію систематизують у вигляді документів спеціального виду (довідники, щорічники і т. ін.).

Особливості прогностичної інформації полягають у тому, що вона є основою для ухвалення господарських рішень, для яких може використовуватись також поточна та кліматологічна інформація. Залежно від завчасності та тривалості дії її використовують у 3-х напрямах:

  • проектні рішення, післядію яких відчувають протягом декількох років (обґрунтування раціонального розміщення і спеціалізації сільського господарсвта; територіальне районування сільськогосподарських культур та їх сортів; введення нових систем землеробства, створення гідрометеорологічних споруд та ін.);
  • планові рішення поточного вегетаційного періоду (планування спостережень, визначення загальних потреб господарств у добривах, зрошувальній воді і в отрутохімікатах, складання сезонного графіка польових робіт тощо);
  • оперативні рішення, пов"язані з управлінням технологічними процесами під час вегетації сільськогосподарських культур.

Наявність імовірної інформації є необхідною умовою для ухвалення оптимальних господарських рішень.

Ефективність прогнозів визначають якістю прогностичного забезпечення та стратегією споживача.

Таким чином, споживач може використати різну інформацію. Але стратегія його в отриманні метеоінформації має базуватися на принципі, що визначав би характер його поведінки в різних умовах.

Ставлення споживачів до використання різних видів прогностичної та кліматичної інформації далеко неоднакове. Тому будуть і неоднакові збитки або виграші, спричинені діями відповідних погодних факторів.

На практиці найтиповішими є ухвалення рішень на основі тільки кліматичних даних та різні варіанти господарської діяльності, що проводять з урахуванням оперативних метеорологічних прогнозів. Разом з тим існує багато завдань, коли необхідно брати до уваги сукупну дію декількох метеорологічних факторів.

Стратегія використання прогностичної інформації здійснюється з урахуванням господарсько-економічних особливостей об"єкта. Можливі два її варіанти: споживач повністю довіряє прогностичним даним та ухвалює рішення, орієнтуючись на значення метеорологічної величини, або на деяку, розраховану раніше величину, яка забезпечує мінімум середніх збитків. У цьому випадку можливі три різні ситуації: коли прогнозоване значення величини менше, більше або дорівнює фактичному.

Якщо прогнозоване значення менше від норми, дії споживача будуть менш вигідними, ніж орієнтація на норму прогнозованої метеорологічної величини. Якщо стратегія забезпечує перевагу у порівнянні з нормою, вона, однак, буде менш ефективною, ніж оптимальна кліматична стратегія. Остання полягає в тому, що, ухвалюючи господарські рішення, споживач повинен орієнтуватися на деяке значення, пов"язане з отриманими залежностями між гідрометеорологічними величинами.

Оптимальна стратегія завжди буде ефективнішою, ніж стратегія повної довіри прогнозу. Тому господарські рішення, які базуються тільки на не зовсім надійних прогнозах метеорологічних умов, необхідно проаналізувати з точки зору можливих економічних наслідків рішень, що ухвалюють.

Якщо заданій ситуації відповідає тільки одна з дій, то ця стратегія буде чистою.

Споживач може дотримуватися таких стратегій:

а) прогнози погоди ігнорують і завжди ухвалюють рішення, орієнтоване на більшу кліматичну повторюваність;

 

б) прогнози погоди ігнорують і ухвалюють рішення на меншу кліматичну повторюваність;

в) споживач довіряє прогностичним відомостям різних прогнозів (два- три) та ухвалює одне або декілька рішень;

г) споживач діє всупереч прогнозу.

Варіант (г) стратегії завжди буде гірший, ніж третій. Рівнозначних стратегій не буває, тому що необхідно вибрати критерії оптимальності, які залежать від конкретних особливостей розглянутої господарської мети. Але можна використати ряд загальних показників - це середні втрати та середній виграш, які найпоширеніші. Оптимальна стратегія має забезпечити мінімізацію середніх втрат або середній виграш, які дають уявлення про середній господарський ефект. Доцільним для сільського господарства є погодження на зниження середньої врожайності та забезпечення більшої її стабільності з року в рік.

Для всіх видів гідрометеорологічної інформації характерні такі особливості:

  • зрозумілість (дохідливість) споживачеві - корисність у вирішенні питань виробництва;
  • достовірність — давати опис стану об'єктів спостережень із заданими показниками точності та надійності;
  • цілеспрямованість - властивість інформації бути використаною під час формування рішень управлінських органів.

Приклад.

За умов недостатнього зволоження, коли визначено економічні результати різних строків сівби (раннього, середнього та пізнього), можна обґрунтовувати економічно вигідний термін проведення роботи;

  • своєчасність - здатність створювати запас часу, необхідного для реалізації ухваленого рішення з управлінням технології виробництва. Цінність інформації збільшується залежно від завчасності її підготовки.

Крім опрацювання агрометеорологічної інформації, проводять розрахунки різних видів прогнозів.

Основна мета полягає в доведенні до споживача систематизованої, доступної для сприйняття первинної гідрометеорологічної та агрометеорологічної інформації.



Опубліковано: Admin December 02 2017 · Категорія: 15) Агрометеорологічні розрахунки · 0 коментарів · 62 переглядів · Друк
Коментарі
Коментарі відсутні
Додати коментар
Щоб отримати можливість додавання коментарів, будь ласка, спочатку авторизуйтесь на сайті через власний обліковий запис.
Перекладач
Ми в соціальних мережах:
Лічильники:
Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru