Навігація
Зараз на сайті
Гостей: 2

Користувачів: 0

Всього користувачів: 30
Новий користувач: sanchopex
Останні статті
Высадка рассады томатов в открытый грунт
Оцінювання тісноти кореляційної залежності між ...
Процедура обчислень при перевірці статестичних ...
Вредители и болезни кукурузы.
Вредители и болезни ячменя и других колосовых з...
Останні завантаження
Приклад розрахунку т...
Куртенер Д. А. Усков...
Підказки на деякі за...
Презентация на тему ...
Підручник "Мікроклім...
Останнi огляди:
Очистка зерна
Высококачественная г...
Уголок от "Металлург...
Компания TPG - отдых...
Как выбрать одежду д...
Выращивание арбузов ...
Ленточная пила по де...
Наш сад
Структура статей
Усі статті » 2) Рекомендації гідрометеорологічним станціям та постам (випуск 11, частина 2). » РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ СПОСТЕРЕЖНИХ ДІЛЯНОК
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ СПОСТЕРЕЖНИХ ДІЛЯНОК

Всі регулярні агрометеорологічні спостереження проводяться на спеціальних ділянках. Їх вибирають на полях, городах і баштанах, пасовищах, сіножатях, у садах і на інших сільськогосподарських угіддях найближчого колективного, індивідуального чи власного сільськогосподарського підприємства, і називають ділянками спостереження.

При проведенні спостережень ділянки треба виділяти на виробничих посівах або на великих масивах посівів, що досліджуються. Відстань між ділянкою і метеорологічним майданчиком гідрометстанції як правило, не повинна перевищувати 5 км. В окремих випадках за рішенням Управління гідрометслужби ця відстань може складати 10-12 км.

Зауваження: при організації побутових умов важливо забезпечити максимальний комфорт для чергового персоналу, щоб він міг повністю зосередитися на виконанні основних завдань. Рекомендуємо звернути увагу на Kolpa San акриловые ванны та інше сучасне сантехнічне обладнання, пропоноване даними виробником.

Для скорочення довжини маршруту обходу ділянок спостереження, їх можна вибирати в декількох господарствах, якщо поля цих господарств розташовані поблизу метеорологічного майданчика гідрометстанції. Агрометеорологічні спостереження за будь-якою сільськогосподарською культурою в різні роки в зв'язку із сівозміною ведуться на різних ділянках.

Для зіставлення даних спостережень із року в рік необхідно, щоб ділянки спостереження були однотипними по агромеліоративним заходам (зрошення, осушення), розташуванню лісових полезахисних лісосмуг, рельєфу, глибині залягання ґрунтових вод, агрогідрологічним властивостям ґрунту, генезису (походженню і розвитку) і механічному складу ґрунтів. Під однотипністю не варто розуміти абсолютний збіг усіх місцевих умов. Однотипними треба вважати такі ділянки, що істотно не відрізняються за чинниками, що визначають формування основних агрометеорологічних умов.

Однотипними по агромеліоративним прийомам називають ділянки, на яких або присутнє, або відсутнє зрошення (осушення). По відношенню до полезахисних лісосмуг до однотипних можуть бути віднесені ділянки, що знаходяться під їхнім впливом або поза впливом. Критерієм для цього може служити відстань ділянок спостережень від лісосмуг. Ділянки, що знаходяться від них на відстані більш 20-кратної висоти лісу або лісосмуги, можна вважати такими, що знаходяться поза впливом; ділянки ж, розташовані на меншій відстані, – під впливом лісу і лісосмуг.

Однотипними щодо рельєфу можна вважати ділянки, розташовані в однакових умовах рівнинної (горизонтальна або з невеличким нахилом пласка поверхня землі) або горбкуватої місцевості (різко виявлене чергування підвищень і знижень з різницею висот до 200 м).

Для ділянок спостереження у горбкуватій місцевості або на слабкогорбкуватій рівнині однотипними будуть ділянки, що мають такий самий напрямок щодо частин світу (північ, схід, південь, захід) і приблизно однакову крутизну. Будь-які особливості в порівнянні з рівними відкритими місцями не виявляються на полях із схилами крутизною до 2о . До похилих відносять схили крутизною 2-5о, до середніх - крутизною 5- 10о, до крутих - крутизною більше 10о.

Для виявлення однотипних за рельєфом ділянок бажано ознайомитися з докладною гіпсометричною картою господарства. За глибиною залягання ґрунтових вод однотипними можуть вважатися ділянки, що задовольняють одній з таких умов: 1) глибина залягання ґрунтових вод протягом усього року перевищує на суглинистих ґрунтах 5 м, на піщаних 3 м.

Режим вологості і промерзання ґрунту знаходиться поза впливом ґрунтових вод;

2) глибина залягання ґрунтових вод на суглинистих ґрунтах від 2 до 5 м, на піщаних від 1 до З м. Режим вологості і промерзання ґрунту тільки в окремі періоди знаходиться під впливом ґрунтових вод; 3) ґрунтові води в окремі періоди року на глинистих і суглинистих ґрунтах мають глибину залягання менше 2 м, на супіщаних ґрунтах - менше 1 м. По агрогідрологічним властивостям ґрунту однотипними вважають ділянки, ґрунт на яких по вологості стійкого в’янення у кожному 10-сантиметровому шарі відрізняється не більш ніж на 3%, а по максимальній гігроскопічності – не більш ніж на 2% масової вологості. Для піщаних ґрунтів розбіжності по вологості стійкого в’янення на ділянках можуть досягати 2%, а по максимальній гігроскопічності – 1%.

По генезису ґрунту однотипними вважають ділянки, які відповідають одній з таких вимог: - високоструктурні ґрунти зі сприятливим для рослин водним та тепловим режимом; - безструктурні та слабкоструктурні ґрунти, які характеризуються менш сприятливими водними та тепловими властивостями; - торфові (органічні) ґрунти, які відрізняються виключно великою вологоємністю та дуже повільними процесами промерзання та відтавання. За механічним складом ґрунту ділянки вважають досить однотипними, якщо вони відповідають одній з таких вимог: - глинисті та суглинисті ґрунти, які характеризуються слабкою водопроникністю, сильним цементуванням при висушуванні та уповільненим промерзанням та відтаванням; - супіщані та піщані ґрунти, які відрізняються малою вологоємністю, великою водопроникністю та швидкістю витрачання вологи, а також швидким промерзанням та відтаванням.

Для визначення однотипності ділянок спостережень по агрогідрологічним властивостям, генезису та механічному складу ґрунту бажано розглянути відповідні відомості про основні властивості ґрунту, копію детальної ґрунтової карти полів господарства та легенди до неї. Бажано вибирати ділянки, однотипні за усіма ознаками.

Але у тих випадках, коли однотипні ділянки по сукупності ознак вибрати не можна, у першу чергу враховують ознаку однотипності за агромеліоративними прийомами, далі – по глибині залягання ґрунтових вод, характеристикам ґрунту, рельєфу та розташуванню відносно лісосмуг. Якщо поля розташовуються на схилах, ділянка спостережень вибирається у найбільш характерній частині схилу (верхній, нижній чи середній). Окрім загальних принципів вибору ділянок спостереження, під час вибору окремих видів ділянок (польові, городинні, баштанні, садові, ділянки на природних пасовищах та ін.) враховують такі особливості.

Польові ділянки спостереження. Площа ділянки приблизно дорівнює 1 га. Розміри сторін ділянки можуть бути 280х35 м, 140х70 м, 100х100 м чи іншими (у залежності від конфігурації поля, на якому проводять дослідження). Перевагу віддають прямокутній формі. Ділянку вибирають на відстані не менш 50 м від дороги, чагарників, краю балки, кутів поля та не менш 20 м від межі поля.

Городні та баштанні ділянки спостережень. Їх виділяють за умов, якщо площа культури, що спостерігається, у господарстві досягає 0,1 га. Якщо площа під культурою складає менш 1 га, то все поле вважається ділянкою спостережень. Якщо площа поля під культурою більше 1 га, то ділянка вибирається так, як і на полях з польовими культурами. Розмір ділянки приблизно дорівнює 1 га, і перевагу віддають подовженій формі. Ділянки спостережень на природних сіножатях та пасовищах. Водночас з вибором ділянок спостережень треба встановити рослини-індикатори для будь-якої ділянки.

Як правило, це 2-3 види рослин, що переважають на пасовищі. Якщо у господарстві є заливні та суходільні луки, то одну ділянку вибирають на заливному, а іншу – на суходільному. Ділянки спостережень на масивах винограду, деревних та чагарникових плодово-ягідних та субтропічних культур. Спостереження ведуть за основним сортом кожної плодової культури. На території саду (винограднику) вибирають по 20 екземплярів дерев (кущів) основного сорту, здорових, приблизно одного віку.

Всі вибрані екземпляри повинні давати плоди. У різностатевих культур (шовковиця, фісташка, хурма) для спостережень виділяють 20 жіночих та 20 чоловічих рослин. Ділянка, на якій ростуть обрані екземпляри, і вважається ділянкою спостережень. Дерева треба вибирати у декількох рядах (наприклад, 4 ряди по 5 дерев, або 2 ряди по 10 дерев).

Ділянки для спостережень за дикоростучими деревними та чагарниковими породами. Спостереження проводять у лісах, парках, на берегах каналів, у лісосмугах та інших місцях, де рослини ростуть у природних умовах. У полезахисних лісосмугах спостереження ведуть за головним та супутніми породами. Вибирати треба лише здорові рослини, такі, що дають плоди. Кількість екземплярів кожного обраного виду повинна бути не менше п’яти. Ділянки спостережень на полях, що осушуються, вибирають з врахуванням розташування каналів та дрен. Для цього використовують плани меліоративних систем, які отримують у відповідних установах. Схему розташування дрен слід помістити у вигляді додатку до схеми ділянки спостережень.



Коментарі
Коментарі відсутні
Додати коментар
Щоб отримати можливість додавання коментарів, будь ласка, спочатку авторизуйтесь на сайті через власний обліковий запис.
Перекладач
Ми в соціальних мережах:
Лічильники:
Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru