Навігація
Зараз на сайті
Гостей: 3

Користувачів: 0

Всього користувачів: 30
Новий користувач: sanchopex
Останні статті
Высадка рассады томатов в открытый грунт
Оцінювання тісноти кореляційної залежності між ...
Процедура обчислень при перевірці статестичних ...
Вредители и болезни кукурузы.
Вредители и болезни ячменя и других колосовых з...
Останні завантаження
Приклад розрахунку т...
Куртенер Д. А. Усков...
Підказки на деякі за...
Презентация на тему ...
Підручник "Мікроклім...
Останнi огляди:
Капельный полив в те...
Экстрим в городе
Очистка зерна
Высококачественная г...
Уголок от "Металлург...
Компания TPG - отдых...
Как выбрать одежду д...
Наш сад
Структура статей
Усі статті » 15) Агрометеорологічні розрахунки » Оцінка агрометеорологічних умов вирощування льону по міжфазних періодах.
Оцінка агрометеорологічних умов вирощування льону по міжфазних періодах.

Оцінка агрометеорологічних умов вирощування льону по міжфазних періодах

Період від сівби до сходів. Дослідженнями Л.В. Комоцької встановлено, що дружна поява сходів льону тісно пов’язана з тривалістю періоду сівба – сходи. Збільшення тривалості періоду за рахунок несприятливих агрометеорологічних умов зменшує схожість насіння льону, інколи у два рази в порівнянні з кількістю висіяного повноцінного посівного матеріалу. Внаслідок цього гущина посіву значно зменшується, а це, в свою чергу, призводить до зменшення врожаю та погіршення його якості навіть при умовах подальших сприятливих умов вирощування.

Середня багаторічна тривалість періоду сівба – сходи складає 10 – 12 днів. В окремі роки спостерігаються значні відхилення тривалості періоду від середньої величини. Оптимальні умови для появи сходів льону складаються при запасах продуктивної вологи у шарі 0 – 20см близьких до значень найменшої вологомісткості (30 – 50мм) та при температурі повітря впродовж 10 днів після сівби не менше 14ºС. За таких умов сходи льону з’являються через 6 – 8 днів.

Дуже часто при оптимальних умовах сходи запізнюються через утворення ґрунтової кірки, яка не дає можливості сходам появитись на поверхні ґрунту. Кірка з’являється після інтенсивних злив (більше 15мм). Л.В. Комоцькою встановлена чітка залежність тривалості періоду сівба – сходи від середньої температури повітря за перші 10 діб після сівби при оптимальному зволоженні ґрунту.

Л.В. Комоцькою була розроблена оцінка агрометеорологічних умов зростання льону після сівби до появи сходів і розраховується вона в залежності від тривалості цього періоду.

Якщо тривалість періоду менше 10 днів, то умови формування сходів будуть дуже добрими. Гущина рослин буде оптимальна, якщо вона становить 80 – 90% від загальної кількості висіяного насіння.

Добрі умови спостерігаються при тривалості періоду сівба – сходи 10 – 12 днів, задовільні – від 13 до 15 днів. Збільшення тривалості періоду сівба – масові сходи до 20 днів є показником поганих та дуже поганих умов формування гущини посіву. Сходи дуже зріджуються – до 50%, а іноді до 25 – 30%.

Період від сходів до цвітіння. Цей період є найбільш відповідальним для формування волокна високої якості, особливо від утворення суцвіть до цвітіння. Як і у попередньому випадку, на тривалість періоду впливають умови зволоження та температурний режим.

Найбільш сприятливі умови для зростання льону складаються якщо тривалість періоду сходи – цвітіння становить 30 – 45 днів. Така тривалість періоду спостерігається при середній температурі 15 – 17ºС та сумі опадів не менше 100 мм. При підвищенні температури та зменшенні кількості опадів умови вирощування значно погіршуються. Теж саме спостерігається і при зниженні температури нижче 15ºС та збільшенні кількості опадів більше 100мм.

У період від початку утворення суцвіть до масового цвітіння спостерігається інтенсивний ріст стебел. Тривалість періоду зростання стебел в залежності від агрометеорологічних умов змінюється від 10 до 25 днів. Оптимальні умови для інтенсивного росту стебел складаються при запасах продуктивної вологи не менше 30мм в орному шарі ґрунту та температурі повітря 14 – 17ºС.

За даними досліджень І.О. Сизова при оптимальних умовах вирощування висота льону у період від сходів до утворення суцвіть становить 25% кінцевої висоти, а інші 75% приросту висоти приходяться на період від утворення суцвіть до цвітіння.

Період від цвітіння до ранньої жовтої стиглості. У період після цвітіння ростові процеси майже закінчуються, у рослин починається формування та дозрівання насіння, а волокно набуває технічної стиглості.

Залежність тривалості періоду сівба – сходи у днях (n) від середньої температури повітря за перші 10 днів після сівби (t):

6.1Де:

а – за оптимального зволоження ґрунту;

б – за зливових опадів (більше 15 мм).

Залежність тривалості періоду сходи – цвітіння льону (n) від середньої температури за період (t) та суми опадів (х) ( у полі графіка тривалість періоду у днях):

6.2

 Залежність тривалості періоду початок утворення суцвіть – цвітіння від запасів продуктивної вологи у шарі ґрунту 0 – 20 см (W) та середньої температури повітря (t):

6.1

Тривалість періоду цвітіння – рання жовта стиглість знаходиться у тісній залежності від умов тепло- та вологозабезпеченості яка виражається значеннями середньої температури повітря та сумою опадів за період.

 Залежність тривалості періоду цвітіння – рання жовта стиглість льону від середньої температури повітря та суми опадів:

6.2

Оптимальними умовами в цей період є середня температура повітря 20 – 22ºС та сума опадів 20 – 60мм.

 Розрахунок запасів продуктивної вологи на полі з посівами льону

Більша частина коріння льону розташована у шарі ґрунту 0 – 50см. Тому величина запасів продуктивної вологи у шарі мешкання коріння є одним із вирішальних факторів формування врожаю волокна льону.

Спостереження за запасами вологи під льоном дуже обмежені, тому були розроблені рівняння залежності швидкості витрат ґрунтової вологи на полі льону за декаду (W) від початкових запасів вологи на початок розрахунку (W1), суми опадів за декаду (x) та середньої температури за декаду (t). Рівняння були розраховані для полів з суглинками та супіщаних полів по міжфазних періодах:

1

Де:

W – запаси продуктивної вологи на кінець розрахункової декади, мм;

W1 – запаси продуктивної вологи на початок декади, мм;

r – сума опадів за декаду, мм;

t –середня температура за декаду, ºС.

Оцінка вологозабезпеченості посівів льону та прогноз середнього по області врожаю волокна

Вологозабезпеченість (V) посівів льону розраховується як і інших сільськогосподарських культур, як відношення величини сумарного випаровування (Е) до величини випаровуваності (Ео), (що приймається за вологопотребу рослин) виражене у відсотках:

6.10

При визначенні величини випаровуваності льону використовуються біологічні коефіцієнти, визначені Л.В. Комоцькою. Вони становлять: у період сходи – початок утворення суцвіть – 0,53, початок утворення суцвіть – цвітіння – 0,74, після цвітіння до наступу ранньої жовтої стиглості – 0,58.

Величина фактичного випаровування розраховується за спрощеною формулою водного балансу:

6.11

Де:

Е – фактичне випаровування, мм;

Wп – запаси продуктивної вологи у шару 0 – 50 см на початок декади, мм;

r – сума опадів за декаду, мм;

Wк – запаси продуктивної вологи на кінець декади, мм.

Оцінка вологозабезпеченості льону розраховується як відношення вологозабезпеченості у поточному році до вологозабезпеченості у минулому році та до середньої багаторічної.

Середня вологозабезпеченість за період інтенсивного росту стебел є показником росту технічної довжини стебел льону. Крім того, технічна довжина стебел льону також залежить від умов зволоження періоду перед початком інтенсивного росту стебел (за дві декади).

Л.В. Комоцькою були розроблені статистичні залежності технічної довжини льону (у) від суми опадів за дві декади до початку інтенсивного росту стебел (х) та середньої вологозабезпеченості цього періоду (V):

6.12-6.14

Величина врожаю льняного волокна знаходиться в тісному зв’язку з технічною довжиною стебел.

 Прогноз врожаю волокна льону-довгунцю

Прогноз врожаю льону для основних районів вирощування розроблений О.О. Андреєвим. За основу методу прогнозу взяті залежності врожаю льону від середньої по області гущини рослин та середньої по області висоти рослин на момент збирання. Прогноз доцільно складати після цвітіння, тобто за 30 – 40 днів до збирання.

Розрахунок врожайності льону (у) виконується за рівняннями:

1) для всіх сортів льону за гущини рослин 700 – 1500 рослин на м2 (m)та висоти рослин 45 – 102см (h) на дату збирання:

6.15

2) для середньостиглих сортів при гущині 1500 – 3000 рослин на м2 та висоті 42 – 95см:

6.16

3) для пізньостиглих сортів при гущині рослин 1500 – 3000 рослин на м2 та висоті на дату збирання 60 – 115см:

6.17

Для розрахунку очікуваного врожаю волокна льону необхідно знати висоту та гущину посівів на дату збирання. Для визначення гущини рослин на збирання використовується формула:

6.18

Де:

m – гущина рослин на збирання;

mcх – гущина рослин на фазу сходів.

Висота рослин на дату збирання розраховується за формулою:

6.19

Де:

h – висота рослин на збирання;

ht – висота рослин на кінець декади розрахунку;

f – потенційно можливий (залишковий) відносний приріст.

Для розрахунку f О.О. Андрєєв використовує рівняння з врахуванням висоти рослин на кінець розрахункової декади. Якщо висота рослин на кінець декади розрахунку становить 4 – 20 см, то f розраховується за рівнянням:

6.20-6.24

Де:

b – відносний лінійний приріст за попередню декаду, який визначається з виразу:

6.25Де:

ht-10 – висота рослин на кінець попередньої декади.

Техніка складання прогнозу врожаю льону – довгунцю.

Метод О.О Андреєва дозволяє складати прогноз очікуваного врожаю щодекадно, починаючи з фази початку росту стеблини (ялинка). Але найнадійніший прогноз буває складений за 30 – 40 днів до початку збирання. Для складання прогнозу використовуються: величини: сорт льону, гущина рослин на фазу сходів, висота рослин на кінець декади, коли складається прогноз, та висота льону на кінець попередньої декади. Для розрахунку середнього по області врожаю льону необхідно використовувати спостереження не менше шести станцій.

За даними гущини рослин на 1м2 на фазу сходів розраховується гущина рослин на збирання. Потім розраховуються значення f і b. Далі за цими значеннями розраховується висота рослин на дату збирання за формулою. Вказані величини розраховуються за даними кожної із станцій області, потім розраховуються середні по області величини як середні арифметичні.

Врожайність волокна льону (% середнього за п’ять років) в залежності від висоти і густоти стояння рослин перед збиранням:

6.3

Приклад. Розрахувати середній по області врожай льону. Спочатку всі величини розраховуються для окремих станцій. Потім визначаються середні по області значення і розраховується середній по області врожай за однією із формул.

Розрахунок середньої обласної врожайності волокна льону-довгунцю:

6.4

Таким чином, урожайність волокна у Львівській області буде 95 % від середньої за останні 5 років. Середня врожайність за 5 років була 3,5 ц/га. Тоді очікуваний урожай буде 3,3 ц/га.



Опубліковано: Admin December 27 2015 · Категорія: 15) Агрометеорологічні розрахунки · 0 коментарів · 1187 переглядів · Друк
Коментарі
Коментарі відсутні
Додати коментар
Щоб отримати можливість додавання коментарів, будь ласка, спочатку авторизуйтесь на сайті через власний обліковий запис.
Перекладач
Ми в соціальних мережах:
Лічильники:
Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru