Навігація
Зараз на сайті
Гостей: 1

Користувачів: 0

Всього користувачів: 30
Новий користувач: sanchopex
Останні статті
Высадка рассады томатов в открытый грунт
Оцінювання тісноти кореляційної залежності між ...
Процедура обчислень при перевірці статестичних ...
Вредители и болезни кукурузы.
Вредители и болезни ячменя и других колосовых з...
Останні завантаження
Приклад розрахунку т...
Куртенер Д. А. Усков...
Підказки на деякі за...
Презентация на тему ...
Підручник "Мікроклім...
Останнi огляди:
Очистка зерна
Высококачественная г...
Уголок от "Металлург...
Компания TPG - отдых...
Как выбрать одежду д...
Выращивание арбузов ...
Ленточная пила по де...
Наш сад
Структура статей
Усі статті » 6) Методические материалы » Методи прогнозу оптимальних доз азотного живлення для зернових культур
Методи прогнозу оптимальних доз азотного живлення для зернових культур

Методи прогнозу оптимальних доз азотного живлення для зернових культур

Ефективність добрив значно змінюється з року в рік в залежності від особливостей агрометеорологічних умов. Дослідженнями впливу агрометеорологічних умов на величину доз живлення займались О.І. Коровін, О.П. Федосєєв та З.А. Шостак, М.С Кулик та ін. Вони запропонували за критерій доцільності дози добрив використовувати найменшу прибавку зерна, вартість якої б перевищувала витрати на добрива та роботу по їх внесенню. Встановлено, що на 10 кг діючої речовини азотних добрив ефективна прибавка врожаю для чорноземної зони становить більше 0,3 ц/га, для нечорноземної зони – 0,2 ц/га.

Головним показником, що визначає необхідність внесення поправок до оптимальних доз живлення, є сума опадів за осінньо-зимовий період. Встановлено, що із збільшенням суми осінніх та зимових опадів зростає необхідність збільшення оптимальних доз азотних добрив.

Крім того, також було встановлено, що розміри оптимальних доз добрив також залежать від того, на яких полях посіяні культури. На полях, де посіви проведені по зайнятих парах або непарових попередниках, дози живлення вищі, ніж на посівах по чистих парах.

Оптимальні дози азотних добрив для культур, посіяних по чистих парах, на полях після трав і на полях, де вносились органічні добрива, значно менші, ніж по зайнятих парах або по непарових попередниках.

Оскільки період початку польових робіт на Європейській частині СНД в різних районах різний, то період врахування опадів за холодну пору року теж неоднаковий.

Для нечорноземної зони опади враховуються за період до першої весняної декади з температурою повітря 5°С. Для лісостепових та степових районів з вилуженими звичайними та південними чорноземами опади враховуються по січень.

При складанні прогнозів доз живлення розраховуються поправки на норми азотних добрив, які встановлюються агрохімічними лабораторіями для полів з різними ґрунтами.

О.П. Федосєєвим та З.А. Шостак були побудовані графіки залежності величин поправок на норми азотних добрив для різних регіонів Європейської частини СНД для ярих зернових культур (рис. 7.1 а,б,в) та озимих культур (рис. 7.2 а, б; 7.3 а,б). На рис 7.1 вказані поправки до встановлених норм азотних добрив під ярі культури в залежності від різних сполучень опадів за період з серпня до переходу температури через 5ºС восени (х) та від дати переходу температури повітря через 5ºС восени до переходу її через 5ºС навесні (у). По рис. 7.2 та 7.3 розраховуються поправки до встановлених норм азотного живлення навесні та влітку для озимих культур. Сума опадів розраховується за ті ж періоди, що і для ярих культур.

На рис. 7.1 – 7.3 виділено чотири зони різних сполучень осінніх та зимових опадів. Якщо дані по сумах опадів попадають у першу зону графіків, то кількість опадів була недостатня і добрива не вносяться. Якщо по кількості опадів точка попадає в другу зону, то встановлену норму добрив зменшують на 40–50%. При попаданні точки суми опадів в третю зону встановлена норма добрив не змінюється.

Якщо розрахунок азотних добрив необхідний раніше вказаних строків, то до суми опадів на декаду розрахунку додається сума опадів за дві-три попередні декади.

Метод розрахунку доз азотного живлення може використовуватись для окремих полів і для територій районів та областей.

Встановлення оптимальних доз азотного живлення під ярі зернові культури

Нечорноземна зона Європейської частини СНД. При складанні прогнозу на цій території кількість опадів розраховується за даними спостережень по станціях, розташованих від місця розрахунку на відстані не більше 40 км.

Кількість опадів для прогнозу величини поправок доз азотного живлення розраховується за два періоди:

1 – з серпня до дати переходу температури повітря через 5ºС восени;

2 – з послідуючої декади після переходу температури через 5ºС восени до першої весняної декади, після якої спостерігається перехід температури повітря через 5ºС.

Кількість опадів за перший період відкладається по вертикальній осі графіків (рис. 7.1), за другий – по горизонтальній осі. Точка перетину значень опадів попадає в ту чи іншу зону графіків, в залежності від цього і визначається поправка до доз азотних добрив у % від норми (фон Р40-60К 40- 60).

Приклад. У 2000 році за даними ст. Малоярославець перша декада жовтня була останньою декадою осені з температурою вище 5ºС. З серпня до цієї декади випало 158 мм опадів. Навесні перехід температури повітря через 5ºС відбувся у першій декаді травня. Кількість опадів від осінньої декади з температурою повітря нижче 5ºС (від другої декади жовтня) до останньої декади перед переходом температури повітря через 5ºС (третя декада квітня) становила 278 мм. По вертикальній осі відкладається перша сума опадів – 158 мм (рис. 7.1), а по горизонтальній – друга сума опадів (278 мм) Точка перетину цих значень опадів попадає в четверту зону. Це говорить про те, що за умовами зволоження норму добрив для цього поля необхідно збільшити на 40 – 60%.

Чорноземна зона Європейської частини СНД. Кількість опадів для цієї зони підраховується за два періоди:

1 – з серпня попереднього року до переходу температури повітря через 5ºС восени;

2 – з наступної декади після переходу температури повітря через 5º С восени до січня місяця.

Цей метод розрахунку поправок до доз азоту в залежності від умов зволоження застосовується при внесенні азотних добрив під ярі культури навесні. Якщо добрива вносились восени, то поправку на кількість опадів доцільно вносити лише в окремі вологі роки. У випадку, коли за розрахунками дозу добрив навесні необхідно збільшити, то дозу вносять за винятком кількості добрив, внесених восени.

Приклад. На ст. Суми перехід температури повітря через 5ºС восени спостерігався у третій декаді жовтня. З серпня по третю декаду жовтня випало 153 мм опадів (перший період). За другий період від осінньої декади з температурою повітря нижче 5ºС (перша декада листопада) по січень випало 166 мм опадів. По рис. 7.2 визначається, що точка перетину значень опадів попадає в ІІІ зону. Тобто, в цих умовах поправки до встановленої дози азотних добрив за рахунок зволоження не потрібні.

Посушлива зона південного сходу Російської федерації. При складанні прогнозу кількість опадів для цієї зони підраховується за два періоди:

1 – з вересня попереднього року по декаду переходу середньої за декаду температури повітря через 5°С восени;

2 – з наступної декади після переходу температури повітря через 5°С восени по січень. Розрахунки виконуються за тією ж схемою, що і попередній прогноз.

Метод прогнозу оптимальних доз весняного живлення озимих культур

Для повного забезпечення рослин елементами живлення впродовж їх розвитку необхідно вірно розраховувати строки внесення добрив: до сівби, при сівбі та після сівби (підживлення). Підживлення озимих культур навесні азотними добривами дуже ефективне.

Встановлено, що в районах Нечорноземної зони, центральній частині лісостепової зони та у Прикарпатті успішність підживлення рано навесні озимих культур азотними добривами за кліматичними даними забезпечується на 90 – 100%. Далі на південь та на південний схід, де зростає посушливість, ефективність весняного підживлення зменшується до 50 – 70%.

Техніка складання прогнозу оптимальної дози внесення добрив ранньою весною нічим не відрізняється від такого ж прогнозу для ярих культур. Площі з загиблими посівами, та ті, що будуть пересіватись з

прогнозу виключаються. Для Нечорноземної зони Європейської частини СНД прогноз складається з використанням рис. 7.2 (а,б). Для Чорноземної зони використовується рис. 7.3 (а,б).

7.1

Рис. 7.1 – Поправки до встановлених доз азотних добрив (по фону Р40-80К40-80) під ранні ярі культури в залежності від кількості опадів за осінньо-зимовий період по непарових попередниках;

а) Нечорноземна зона ЄЧ СНД;

б) Чорноземна зона ЄЧ СНД;

І-ша зона – низька ефективність;

ІІ-а зона нижче норми на 40 – 50 %;

ІІІ-я зона розрахована доза;

ІV-а зона – вище норми на 40 – 60 %.

7.2

Рис. 7.2 – Поправки до встановлених норм весняного азотного живлення озимих культур в залежності від кількості опадів за осінньо-зимовий період. Посушлива зона Південного сходу Росії.

7.3

Рис. 7.3 – Поправки до встановлених доз весняного підживлення азотом озимих зернових культур:

а,б – нечорноземна зона:

а) по зайнятих парах і непарових попередниках;

б) по чистих парах;

в, г – чорноземна зона:

в) по зайнятих парах і непарових попередниках;

г) по чистих парах.

Приклад. За даними станції Красноград (табл. 7.1) (чорноземна зона) на рис. 7.2 на вертикальній осі відкладається сума опадів за перший період (186 мм), по горизонтальній – опади за другий період (75 мм). Точка перетину попадає в зону II. У цьому випадку встановлену дозу азотних добрив під озимі зернові культури зменшують на 10 – 20 кг/га.

Таблиця 7.1 – Метеорологічні дані станції Красноград

7.1

Метод прогнозу літнього азотного підживлення зернових культур

Літнє азотне підживлення підвищує вміст білка в зерні. Ефективність літнього підживлення залежить від метеорологічних умов.

Азот може потрапити в зону коріння тільки з водою, тому ефективність літнього азотного живлення залежить від значення запасів продуктивної вологи верхніх шарів ґрунту та тривалості періоду без дощів після внесення азотних добрив.

З.А. Шостак запропонувала рівняння залежності прибавки протеїну (DП) від вологості ґрунту при літньому підживленні зернових культур:

ΔП=0,058x-5*10-6x3-0,55

R=0,760, SП=0,6%

де:

х – вологість ґрунту в шарі 0 – 20 см під час підживлення (у % НВ).

Ефективність літнього азотного підживлення забезпечена за оптимальних умов зволоження при кількості колосоносних стебел більше 300 на 1м2. Для використання запропонованого рівняння необхідно дотримуватись умов:

1 – літнє підживлення рекомендується при вологості ґрунту не менше 50 – 80% НВ (тобто при м’якопластичному стані ґрунту);

2 – після підживлення опади 20 мм за добу і більше зменшують ефективність підживлення;

3 – якщо вологість ґрунту становить 20 – 50% НВ, то підживлення проводиться тільки при опадах більше 5 мм;

4 – якщо вологість ґрунту більше 80% або менше 25% НВ, то підживлення не проводиться.

Рекомендації що до літнього підживлення в залежності від погодних умов складаються за даними вологості ґрунту на дату колосіння або в декаду перед колосінням. Рекомендації складаються для тих полів, де кількість колосоносних стебел на 1м2 становить більше 360.

За даними академіка Д.М. Прянишникова врахування впливу дози добрив менше 10 кг/га не забезпечуються точністю польового досвіду. Межі доз азотних добрив коливаються для ярих культур від 30 до 120 кг/га, при весняному живленні озимих – від 20 до 90 кг/га. За допустиму помилку прогнозу при внесенні невеликих та помірних доз добрив прийнято ±10 кг/га; при підвищених дозах (більше 60 кг/га) допустима помилка складає ±15 кг/га. Можливі відхилення в оптимізованих за рекомендаціями дозах від фактичних в межах ±10–15 кг/га вважаються допустимими.



Опубліковано: Admin August 22 2015 · Категорія: 6) Методические материалы · 0 коментарів · 1439 переглядів · Друк
Коментарі
Коментарі відсутні
Додати коментар
Щоб отримати можливість додавання коментарів, будь ласка, спочатку авторизуйтесь на сайті через власний обліковий запис.
Перекладач
Ми в соціальних мережах:
Лічильники:
Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru