Навігація
Зараз на сайті
Гостей: 2

Користувачів: 0

Всього користувачів: 30
Новий користувач: sanchopex
Останні статті
Высадка рассады томатов в открытый грунт
Оцінювання тісноти кореляційної залежності між ...
Процедура обчислень при перевірці статестичних ...
Вредители и болезни кукурузы.
Вредители и болезни ячменя и других колосовых з...
Останні завантаження
Приклад розрахунку т...
Куртенер Д. А. Усков...
Підказки на деякі за...
Презентация на тему ...
Підручник "Мікроклім...
Останнi огляди:
Капельный полив в те...
Экстрим в городе
Очистка зерна
Высококачественная г...
Уголок от "Металлург...
Компания TPG - отдых...
Как выбрать одежду д...
Наш сад
Структура статей
Усі статті » 15) Агрометеорологічні розрахунки » Фенологічні прогнози: Прогноз настання фаз розвитку озимих культур (жито, пшениця).
Фенологічні прогнози: Прогноз настання фаз розвитку озимих культур (жито, пшениця).

Темпи розвитку сільськогосподарських культур тісно пов’язані з погодними умовами місцевості, де вони вирощуються. В залежності від природно – кліматичних зон та погодних умов встановлюється перелік культур, які мають виробниче значення та можуть вирощуватись в цих природно – кліматичних зонах. Оскільки різноманітність природно-кліматичних зон дуже велика, то і набір вирощуваних культур змінюється від зони до зони.

Якщо розглянути умови вирощування сільськогосподарських культур в Україні, то вони змінюються від прохолодних та перезволожених (північно-західне Полісся) до жарких та сухих – (південний степ). У зв’язку з цим змінюються і вимоги до агрометеорологічного обслуговування сільськогосподарських організацій.

Прогнози дат настання фаз розвитку сільськогосподарських культур (фенологічні прогнози) є одним із найважливіших розділів агрометеорологічного обслуговування сільського господарства. Вони складаються як самостійно так і можуть бути складовою частиною багатьох інших прогнозів, де необхідно виконувати оцінку агрометеорологічних умов по міжфазних періодах.

Найчастіше самостійно складаються фенологічні прогнози: термінів дозрівання сільськогосподарських культур, цвітіння плодових дерев та винограду, колосіння зернових, настання молочної та воскової стиглості кукурудзи та ін.

Агрометеорологічні прогнози дозволяють завчасно підготуватись до проведення різного виду сільськогосподарських робіт з урахуванням особливостей погоди кожного конкретного року.

Наукові основи методів фенологічних прогнозів

Визначення очікуваних термінів настання різних фаз розвитку сільськогосподарських культур виконується на основі залежностей, які характеризують  вплив погодних умов на
швидкість розвитку рослин.

Багатьма дослідженнями  встановлено, що швидкість розвитку рослин найчастіше визначається ходом
термічного режиму. Слід відрізняти поняття "ріст рослин та розвиток рослин". Ріст рослин – це збільшення маси рослин незалежно від того, внаслідок розвитку яких органів це збільшення відбулось.

Розвиток рослин – це той шлях необхідних якісних змін у клітинах (морфологічних ознак),
який рослина проходить від сівби до дозрівання насіння.

Швидкість розвитку рослин залежить від умов навколишнього середовища. Комплекси зовнішніх умов, що необхідні для зростання та розвитку рослин часто не співпадають. Рослини досить довго можуть рости, але залишатися на одній і тій же фазі розвитку.

Швидкість настання більшості фаз розвитку рослин (тобто появи нових морфологічних ознак) у значній мірі залежить від температури навколишнього середовища. Ще Т.Д. Лисенко встановив:

1) Напруга теплової енергії є одним із найважливіших факторів, що впливають на тривалість проходження фаз у рослин.

2) Кожна фаза однієї і тієї ж рослини починається за визначених термічних умов. Температура, що необхідна для проходження однієї фази, може бути непридатна для проходження іншої фази.

3) Для завершення процесу кожної фази необхідна постійна сума градусо-днів, якщо рахунок вести не від фізичного нуля, а від значення температури, при якій починаються процеси формування даної фази. Температура, за якої починаються процеси життєдіяльності рослини, називається біологічним нулем.

Т.Д. Лисенко запропонував формулу для визначення тривалості міжфазних періодів (N):

N = A / ( t - B ),

 де:

t – середня за добу температура повітря, °С;

В – біологічний нуль, °С;

А – постійна сума температур, яка необхідна для настання чинної фази, підрахована від значення В, °С.

Таким чином, при складанні прогнозів фаз розвитку сільськогосподарських культур необхідно знати постійні суми температур вище біологічного нуля, що необхідні для настання визначених фаз розвитку та значення біологічного нуля.

Рослини, біологічні особливості яких складалися з далекого минулого під постійним впливом клімату, починають розвиток за одних і тих же значень біологічного нуля. Так, дерева, чагарники, трави та більшість польових культур помірного клімату починають та закінчують розвиток при температурі 5°С.
Тому О.О. Шіголєв запропонував приймати температуру 5° С за біологічний нуль усіх холодостійких рослин помірного клімату.

 О.О. Шіголєв, використовуючи формулу Т.Д. Лисенко, запропонував розраховувати очікувані дати настання фаз розвитку за формулою:

D = D1 + A / (t - B),

де:

D – очікуваний термін настання послідуючої фази;

D1 – дата настання попередньої фази розвитку;

А – постійна сума ефективних температур, необхідна для настання фази, °С;

t – очікувана середня температура повітря за міжфазний
період, °С;

 Якщо визначення термінів настання будь-якої фази розвитку виконується через деякий час після настання попередньої фази, то у такому випадку використовується формула:

D = D+ (A - ∑t) / (t - B),

де:

D1 – дата розрахунку фази розвитку;

Σt – сума ефективних температур, що накопичилась за час від дати настання
попередньої фази до дати складання прогнозу;

При складанні прогнозів дат настання фаз розвитку сільськогосподарських культур слід пам’ятати про те, що при високій температурі повітря відхилення розрахованої дати від фактичної менше, ніж при низькій температурі. Це говорить про те, що в періоди з високими температурами прогнози фаз розвитку можна складати з більшою завчасністю.

Л.М. Бабушкін запропонував формулу для розрахунку швидкості розвитку рослин:

(1 / N) = t - (B / A),

де: 

1/N – середня швидкість розвитку рослин.

Інші позначки у формулі ті ж, що у попередніх формулах.

Розрахунок дат появи фаз розвитку рослин за значеннями сум ефективних температур дає дуже добрі
результати у випадках, коли запаси продуктивної вологи у ґрунті не  досягають критичних значень, а температури повітря не дуже високі. Високі температури (вище оптимальних) не прискорюють розвиток рослин і якщо розраховувати дати настання за такими температурами, то помилка збільшується, тому що міжфазний період за розрахунками буде значно коротший від
фактичного. Такі випадки трапляються найчастіше у південних районах. Тому продовжують розроблятись методи розрахунку дат настання фаз розвитку не тільки з використанням значень температури повітря, а і з використанням значень запасів продуктивної вологи,  тривалості
дня та ін.

Для більшості районів розрахунки фаз розвитку виконуються за сумами температур. У південних районах у періоди з високими температурами при розрахунках вводяться поправки на високі температури.

Прогноз настання фаз розвитку озимих культур (жито, пшениця)

Прогноз стану озимих культур на припинення вегетації восени

Прогноз стану озимих культур на дату припинення вегетації восени має дуже велике значення, так як у ньому подається агрометеорологічна характеристика всього осіннього періоду вегетації озимих та вказуються відсотки площі поля з різним станом кущистості рослин. А це, в свою чергу, дає можливість скласти уяву про можливість пошкодження озимини взимку, бо стан озимих культур восени багато в чому визначає міру цього пошкодження.

 

Як встановлено дослідженнями Є.С. Уланової та А.Я. Грудєвої кущіння озимих зернових культур триває до припинення вегетації. Темпи його визначаються температурними умовами, умовами зволоження орного шару ґрунту та біологічними особливостями сортів. А.Я. Грудєвою виділено чотири групи сортів озимої пшениці та озимого жита за інтенсивністю темпів кущистості при достатньому зволоженні ґрунту та знайдені статистичні залежності темпів кущистості (У) від сум позитивних температур за період кущіння (х):

 

1) Найменша інтенсивність – у озимої пшениці сортів Безоста 1, Білоцерківська 198 та Лютесценс 230:

Y = 0,0085x + 1

2) Cлабка інтенсивність кущіння – у озимої пшениці сортів Одеська 3, Степова 135 та озимого жита сорту Лисиціна:

Y = 0,01x + 1

3) Cередня інтенсивність кущіння – у озимого жита сортів Саратовське, Харківське та Безенчукське:

Y = 0,01x + 2

4) Найбільша інтенсивність кущіння – у озимої пшениці сортів Миронівська 808 та Миронівська

264:

Y = 0,017x - 0,45

У випадку недостатнього зволоження орного шару ґрунту (запаси вологи менше 20мм) залежності для сортів пшениці Безоста 1, Білоцерківська 198, Миронівська 808 та 264: відповідно мають вигляд:

Y = 0,0041x + 1,4

Для сортів озимої пшениці Одеська 3 і 12 та озимого жита Безенчукське:

Y = 0,005x + 1,5

Для озимого жита сорту Лисиціна:

Y = 0,0065x+ 1

Краще всього переносять умови зимівлі озимі культури у стані кущистості 3 – 6 пагонів. Озимі у фазі сходів, третього листка а також кущистості більше 6 пагонів зимують значно гірше.

Оцінка та прогноз агрометеорологічних умов осіннього періоду і стану озимини на припинення вегетації (перехід температури повітря через 5°С) практично зводяться до визначення фаз розвитку озимих культур за тими ж залежностями, що і визначення дат сівби. Тільки у цьому випадку фази розвитку розраховуються від фактичних дат сівби або тих фаз, з яких починається розрахунок фаз розвитку.

Окрім очікуваної кущистості восени також визначається оцінка стану озимих культур за показниками, розробленими С.О. Веріго (дивись таблиці).

Таблиця – Середні оцінки1 стану сходів озимих культур при різних значеннях запасів вологи

Зона Запаси продуктивної вологи, мм
 5 6-10   11-15 16- 20  21-25 26-30 31-35   36-40  41-50

 51-60

61-70  71-80 

Чорноземні

грунти

 -  2,0  2,8  3,1  3,4 3,6   3,8  4,0  4,0  -  -  -

Опідзолені

грунти

 1  1,4  3,0  3,6  3,9  3,6  3,5  3,4  3,3  3,2  3,1  3,0

Оцінки: 1 – дуже поганий; 2 - поганий; 3 – задовільний; 4 – добрий; 5 – відмінний.

Таблиця – Зміна балової оцінки стану озимих в залежності від запасів вологи після сходів 
Середні за декаду запаси продуктивної вологи, мм
 1-5 6-10   11-15  16-20  21-25  26-30  31-35  36-40  41-50
 -0,1  -0,5  -0,3  -0,2  0  0  0,2  0,5  0,5

Стан озимини на припинення вегетації як на окремих полях, так і на великих територіях областей, економічних районів, республік також визначається через кількість рослин на один м2. Як встановлено дослідженнями, А.Я. Грудєвої, найтісніший зв’язок площі озимих культур восени у поганому стані спостерігається з кількістю рослин на м2. Як уже було сказано вище,
кількість рослин на один м2 на припинення вегетації залежить від запасів продуктивної вологи в орному шарі і добре характеризує загальний стан посівів як на конкретних полях так і на великих площах. Було знайдено статистичні залежності між середньою по області кількістю рослин на один м2
(u) та середніми по області значеннями запасів продуктивної вологи в орному шарі ґрунту (w):
Для України, Молдови і Північного Кавказу:

u = 178,68 + 21,735w - 0,459w2

Для центральних чорноземних областей та Поволжя:

u = 109,20 + 22,015w - 0,352w2

Для нечорноземної зони:

u = 117,35 + 22,29w - 0,361w2

Якщо середні по області запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту становлять 30 – 35 мм, то стан посівів буває добрим (400 – 500 рослин на м2) Таким чином, на дату сівби (засіяно 20% площі)
можна розрахувати гущину посівів та визначити їх стан на припинення вегетації. Залежність розмірів площі (у відсотках від посівної) з поганим станом озимини восени від середньої по області кількості рослин на м2 для різних зон можна розрахувати за рівняннями (дивись таблицю).

Приклад. Розглянемо складання прогнозу для Чернігівської області. В декаду початку сівби озимих культур (засіяно біля 20% площі) розраховуються середні запаси продуктивної вологи в орному шарі
ґрунту, вони становлять 20 мм.


Підставляється це значення у рівняння: u = 178,68 + 21,735w - 0,459w2

Таблиця – Залежність стану озимих культур від кількості рослин на м2 
Територія Рівняння
Нечорноземна зона  S0 = -0,061u + 32,208

Центральна
чорноземна зона та Поволжя

 S0 = - 0,07u + 34,64

Молдова
та південні райони України

 S0 = -0,0218u + 102,38
 Інші райони України та Північний Кавказ  S0 = -0,103u + 51,17

Примітка. В рівняннях  Sо – площа озимих (%) з поганим станом на припинення вегетації;  u – кількість рослин на м2 на припинення вегетації.

u = 178,68 + 21,735 * 20 - 0,459 * 400 = 429,8

Потім розраховується значення So за рівнянням з таблиці:

S0 = -0,103 * 429,8 + 51,17 = 7%

Після визначення стану озимих на припинення вегетації складається текст прогнозу, в якому характеризуються агрометеорологічні умови сівби і осінньої вегетації озимих культур та очікувана кущистість рослин.

Прогнози дат настання фаз розвитку озимих
культур після відновлення вегетації

Після відновлення вегетації навесні на розвиток озимих культур впливають не тільки температурні умови та зволоження ґрунту, але умови проходження світлової фази. Тому постійні суми за міжфазні періоди встановити досить складно, тим більше, що зміна сортів проходить інтенсивно і різниця у вимогах до температури повітря досить суттєва. О.О. Шіголєвим були встановлені середні багаторічні суми ефективних температур від відновлення вегетації до виходу у трубку, але надійним показником вони не можуть бути у зв’язку з вищевказаними причинами.

 

Після виходу у трубку швидкість настання послідуючих фаз розвитку рослин залежить головним чином від температури повітря. Тому для настання фаз колосіння та воскової стиглості були встановлені постійні суми ефективних температур для більшості сортів озимого жита та озимої пшениці. О.О. Шіголєвим були встановлені суми ефективних температур для озимого жита: від виходу в
трубку до колосіння – 183 °С; від колосіння до цвітіння – 144 °С; від цвітіння до молочної стиглості – 225 °С; від молочної до воскової стиглості – 175 °

Для озимої пшениці для більшості сортів О.О. Шіголєв запропонував від виходу у трубку до колосіння – 330 °С; від колосіння до воскової стиглості – 490 °С; від виходу у трубку до воскової стиглості – 820 °С. Для сортів Безоста 1 та Миронівська 808 від виходу у трубку до колосіння необхідна сума ефективних температур 312 °С; від колосіння до воскової стиглості – 445 °С; та від виходу у трубку до воскової стиглості – 757 °С. Суми ефективних температур від колосіння до цвітіння для озимої пшениці
не встановлені, так як цвітіння відбувається відразу ж після колосіння.

Розрахунок очікуваних фаз розвитку озимих зернових культур починається після масового настання
попередньої фази розвитку. За кожен день підсумовується ефективна температура і день, коли набереться необхідна сума температур вважається днем настання очікуваної фази розвитку. Температура повітря для розрахунків визначається з синоптичного прогнозу погоди.

Слід відзначити, що вказані суми температур дійсні тільки для Європейської частини СНД, для інших територій для розрахунків дат настання фаз розвитку озимих культур вони повинні бути
встановлені окремо.

Приклад. Розрахувати дату воскової стиглості озимої пшениці сорту Безоста 1 на ст. Фастів Київської області. Розрахунки в таблиці:

 

Дата

колосіння

Температура повітря

сума

ефективних

температур

Очікувана дата

воскової стиглості

Травень Червень Липень
1 1 2 3 1 2 3
20.V 13,5 16,7 16,9 19,3 19,0 20,1 21,1 490 28,06

 

Прогнози фаз розвитку ранніх ярих культур

Прогнози фаз розвитку ярої пшениці, ячменю, вівса

Оптимальною температурою, за якої тривалість початкових міжфазних періодів ранніх ярих культур буває найменшою, є температура 15–20°С. Зі зменшенням температури швидкість розвитку уповільнюється. У природних умовах перші фази розвитку ярих культур проходять при температурах нижче оптимальних, тому що сівба цих культур проводиться у більшості районів з наступом температури повітря 4 – 7 ºС.

Ярі зернові культури (яра пшениця, овес, ячмінь) сіють майже одночасно і початкові фази свого розвитку вони проходять синхронно. О.О. Шіголєвим встановлено, що від сівби до сходів та від сходів до кущіння ярих культур, як і для озимих, необхідна сума ефективних температур 67 °С. У
подальшому розвитку культур ці суми вже значно відрізняються. О.О. Шіголєвим визначені суми ефективних температур  по міжфазих періодах усіх зернових культур (дивись таблицю).

Тривалість міжфазних періодів буде різна в залежності від умов розвитку. За умов достатнього зволоження та питомих речовин провідним фактором, який впливає на темпи розвитку і тривалість міжфазних періодів, буде температура повітря. З підвищенням температури до оптимальних значень тривалість міжфазних періодів зменшується. В холодні весни при низьких температурах тривалість міжфазних періодів сівба-сходи та сходи-кущіння збільшується.

Як і для озимих культур, для ярих встановити суми ефективних температур від кущіння до виходу у трубку досить складно, бо швидкість настання цієї фази залежить не тільки від температури повітря,
вологості ґрунту, але і від світлових умов. Тому у ярих зернових найчастіше прогнозуються дати настання фази колосіння (викидання волоті у вівса), молочної та воскової стиглості.

Від сільськогосподарських організацій надходять запити не тільки про те, наскільки темпи розвитку культур поточного року відрізняються від середніх багаторічних, але й про те коли та настільки пізніше (раніше) почнеться збирання ярих зернових культур, а також чи співпадуть терміни збирання озимих та ярих культур.

Приклад. Розрахувати дату настання фази воскової стиглості ярої пшениці для ст. Конотоп та Приколотне Харківської області.

Розрахунки виконуються по сумах ефективних температур. Для сорту Лютесценс від колосіння до воскової стиглості необхідна сума ефективних температур 490 °С. Дата колосіння наступила на ст.
Конотоп 3 червня, на ст. Приколотне – 7 червня. З синоптичного прогнозу погоди визначається очікувана температура повітря у другу та третю декади червня та першу декаду липня. Це буде відповідно 19,5 °С, 21,4 °С та 23,2 °С. По значеннях температури повітря розраховуються дати накопичення суми температур 490°С на кожній станції. Якщо виконати всі розрахунки, то дата воскової стиглості на ст. Конотоп буде 4 липня, на ст. Приколотне – 8 липня.

Таким же чином розраховуються очікувані дати фаз розвитку ячменю та вівса. Суми ефективних температур по міжфазних періодах визначаються з таблиці:

Таблиця – Суми ефективних температур, необхідні для періодів
репродуктивного розвитку зернових культур 

Міжфазний

період

Сума
ефективних температур ºС, необхідна для настання фаз розвитку

 Озимої Пшениці  Озимого Жита  Ярої пшениці  Ярого ячменю  Вівса  Проса  Гречки
 Сівба-сходи  67  52  67  67  67  150  75
 Сходи-кущіння  67  67  67  67  67  -  -
 Сходи-викидання волоті            600  
 Сходи-початок цвітіння              275
 Відновлення вегетації – вихід у трубку              
 у південно-східних районах  100-150  100-150          
 у східних районах  50  50          
 Вихід у трубку (викидання волоті)– колосіння  330  183  283-305(р)

330-355(с)

375-400(п)

 330  378    
 Колосіння-молочна стиглість  230  319  230  -  -  -  -
 Колосіння (цвітіння гречки) – воскова стиглість  490  544  490 (м)  388  428    470
 Молочна стигліть-воскова стиглість  260  225

 260 (м)

310 (т)

       
 Викидання волоті-повна стиглість            440  

Примітка: 

р – ранньостиглі сорти

с – середньостиглі сорти

п – пізньостиглі сорти

м – м’які сорти

т – тверді сорти

Прогноз дат настання фаз розвитку гороху

Розробка щодо визначення термічних показників проводились М.З. Івановою–Зубковою для Європейської частини СНД і Д.П. Федюшиною для Казахстану. Цими авторами були отримані суми
температур, необхідні для настання основних фаз розвитку гороху (дивись таблицю).

Таблиця – Суми ефективних температур, необхідні для настання основних фаз гороху

а) Казахстан:

Міжфазний

період

Біологічний

мінімум

Сума

ефективних температур

Сівба-сходи 3 110
Сходи-цвітіння 11 250
Цвітіння-дозрівання 9 290

б) Європейська частина СНД

Міжфазний

період

Суми температур
Середньостиглі Пізньостиглі
Сівба-сходи 90 120
Сходи-цвітіння 290 330
Цвітіння-дозрівання 360 410

Розрахунок дат настання фаз розвитку гороху виконується шляхом накопичення відповідних сум ефективних температур для Європейської частини Союзу Незалежних Держав. При цьому за біологічний мінімум прийнято температуру 5 ºС.

Приклад. Розрахувати дату цвітіння гороху на ст. Любашівка. Дата сходів 20.V. Очікувана температура повітря на ІІІ декаду травня – 14 ºС; І червня – 15,2 ºС; ІІ червня – 17,6ºС. В = 5 ºС. Σtеф.= 250 ºС.

∑t = (14-5)*11 + (15,2-5)*10 + (17,6-5)*4 = 251 ºС

 

Таким чином, цвітіння гороху настане 24 червня.

Прогноз врожаю гороху

 

Горох вважається цінним продуктом харчування, на корінні його збираються бульбочкові бактерії, які засвоюють азот з повітря. Він має могутню систему коріння, добуває поживні речовини з глибоких
шарів і збагачує ними верхній орний шар ґрунту, не вимогливий до тепла, але любить вологу, період його вегетації складає від 60 до 100 днів.

В агрометеорологічному аспекті ця культура вивчена слабо і методик прогнозу врожайності гороху до
теперішнього часу по території України немає.

 В Українському науково-дослідному гідрометеорологічному інституті А.А. Левенко  розроблена методика прогнозу середніх по області значень врожайності і валового збору гороху. Виробничі випробування методики проведені Українським УГКС на матеріалах за 1986 – 1995рр. За їх результатами Технічною радою Українського УГКС 26.12.1995р. рекомендовано використовувати  запропонований метод прогнозу середньої врожайності і валового збору гороху в Україні як

основний у Дніпропетровській, Кіровоградській, Одеській, Черкаській, Полтавській, Донецькій, Луганській, Харківській та Київській областях. В інших областях України – як орієнтовний. Середня виправданість методу склала в середньому 84%.

При розробці методу прогнозу вся територія України умовно розділена на три зони. В першу зону ввійшли Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька, Хмельницька, Тернопільська, Рівненська та Волинська області; в другу зону – Житомирська, Вінницька, Черкаська, Сумська, Полтавська та Харківська області; в третю зону – Кіровоградська, Одеська, Миколаївська, Херсонська, Кримська, Дніпропетровська, Донецька, Луганська і Запорізька області.

Середні обласні значення очікуваної врожайності (Уп) розраховується після 10 липня з завчасністю 40 – 50 днів до збирання за формулою:

Уп = Ут + К0j * Ku

де:

Ут – врожайність, долучена шляхом екстраполяції кривої тренда;
Коj – коефіцієнт, що враховує вплив метеорологічних умов на врожайність даного року повідношенню до врожайності еталонного року (j = 1, 2, 3 – номер зони);

Кu – значення тренда модулів відхилення врожайності від її тренда в ц/га. За еталонний при розробці методики був вибраний 1988р.

В цій схемі коефіцієнт Коj для кожної з названих вище зон розраховується за формулами:

для 1-ї зони:

К01 К0r1 + Δ1Δ1Δ13г Δ1Δ1

для 2-ї зони:

 

К02 К20r + Δ21г Δ22г Δ23г Δ24г Δ2

для 3-ї зони:

к3 = К30r

де:

К10, К20, К30 -  середні значення коливання врожаю відповідно для зон 1,2 і 3 в залежності від сум

температур не менше 15ºС за період квітень – перша декада червня включно;

Δ11г ,  Δ12г Δ13г Δ14г Δ15г -  помилки для зони 1 відповідно за рахунок середньої температури повітря за травень, першу декаду червня, за квітень, запасів продуктивної вологи в мм у шарі ґрунту 0 – 100 см за першу декаду червня і за травень;

Δ2Δ2Δ23г Δ2Δ25г – помилки для зони 2 відповідно за рахунок середньої температури повітря за травень, квітень, першу декаду червня, запасів продуктивної вологи в мм за квітень у шарі 0 – 20 см, за травень в шарі 0 – 100 см.

Значення К10rК20r К30r -  визначаються за сумами ефективних температур не менше 15º С за період квітень – перша декада червня.

Рівень врожаю з в рахунком тренду ут і величина його коливання кu визначаються з аналізу рядів динаміки врожайності так:

врожайність відноситься до нестаціонарних випадкових величин, тобто з часом змінюється її рівень, а також значення відхилень від нього. Тому необхідно відокремлення як тренду врожайності ут так і тренду цих відхилень кu. Для надійного визначення цих величин потрібні ряди врожайності не менше 15 років.

Приклад виконання розрахунків при складанні прогнозу: 

Розрахунок врожайності гороху на 1990 рік по Полтавській області.
Знаходиться з таблиці значення тренда врожайності Ут = 21,8 ц/га і тренда коливання Кu = 6,4 ц/га. При прогнозі ці величини знаходяться шляхом екстраполяції за ходом кривої тренда на рік вперед.

Так як Полтавська область відноситься до другої зони, то для розрахунку kі0 використовується формула, початковими даними є фактичні:

1) Суми ефективних температур не менше 15 °С за період квітень – перша декада червня включно ΣТ ≥15 °С = 37°С;

2) Середня по області температура повітря за травень t2 = 12,0 °С, першу декаду червня t3 = 16,1 °С і за квітень t1 =6,7 °С;

3) Середні по області продуктивні запаси вологи в мм шарі ґрунту 20 см за квітень W1= 45 і в шарі 0 – 100 см за травень W2 - 180 мм.

З таблиці по ΣТ ≥15 °С = 37°С знаходиться значення Кі0r= 0,09, а за іншими даними з таблиці поступово знаходиться, що:

Δ2=0,10 (за t2 = 12,0°)

Δ2= -0,17 (за t1 =6,7°)

Δ2= -0,10 ( за W1= 45 мм)

Δ2= 0,17 ( за t3 = 16,1°)

 Δ25г= -020 (за W2=180 мм)

За формулою К20 = 0,09+0,10-0,17+0,17-0,10-0,20=-0,11 і за формулою Уп = (21,8-0,11*6,4) ц/га = (21,8-0,7)ц/га=21,1 ц/га

Фактична врожайність склала 21,3 ц/га. Помилка розрахунку -0,2ц/га.

Прогноз валового збору гороху складається за формулою:

Ув = Уп * S

 Посівна площа склала в 1990 р. S = 100 тис. рослин/га, тоді прогноз валового урожаю 2,13 *100= 213 тис.т

 

 

 

 




Опубліковано: Admin January 29 2015 · Категорія: 15) Агрометеорологічні розрахунки · 0 коментарів · 3923 переглядів · Друк
Коментарі
Коментарі відсутні
Додати коментар
Щоб отримати можливість додавання коментарів, будь ласка, спочатку авторизуйтесь на сайті через власний обліковий запис.
Перекладач
Ми в соціальних мережах:
Лічильники:
Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru