Навігація
Зараз на сайті
Гостей: 2

Користувачів: 0

Всього користувачів: 30
Новий користувач: sanchopex
Останні статті
Высадка рассады томатов в открытый грунт
Оцінювання тісноти кореляційної залежності між ...
Процедура обчислень при перевірці статестичних ...
Вредители и болезни кукурузы.
Вредители и болезни ячменя и других колосовых з...
Останні завантаження
Приклад розрахунку т...
Куртенер Д. А. Усков...
Підказки на деякі за...
Презентация на тему ...
Підручник "Мікроклім...
Останнi огляди:
Капельный полив в те...
Экстрим в городе
Очистка зерна
Высококачественная г...
Уголок от "Металлург...
Компания TPG - отдых...
Как выбрать одежду д...
Наш сад
Структура статей
Усі статті » 3) Сівозміни. » 4.2. Організація ріллі.
4.2. Організація ріллі.

Орні землі рекомендується поділяти на три техно­логічні групи:

до І групи належать нееродовані й слабоеродовані землі, розташовані на схилах крутістю до 3°, характер рельєфу і якісний стан яких (механічний склад, від­сутність нерезволоження, інтенсивного засолення, со­лонцюватості, відсутність засмічення камінням, сту­пінь дефляційної стабільності та ін.) дозволяють ви­рощувати районовані сільськогосподарські культури за інтенсивними технологіями, включаючи просапні. На цих землях розміщуються польові сівозміни з мак­симальним, за потреби, насиченням просапними куль­турами. У межах І групи виділяють дві технологічних підгрупи:

1а — рівнинні землі /крутістю до 30, на які немає об­меження у виборі напряму обробітку й посіву;

16 — схилові землі /крутістю 1-3°, де обов'язковий обробіток та посів поперек або під припустимим кутом до схилу.

До II технологічної групи належать землі, розташо­вані на схилах 3-7° з перевагою незмитих грунтів (за на­явності також слабо- і середньозмитих).

На землях II групи проектуються зерно-трав'яні та ґрунтозахисні сівозміни з виключенням розміщення чорного пару, просапних культур (технічні, овочеві, ба­штанні, кормові коренеплоди, картопля) та інших еро­зійно нестійких культур.

Для диференціації щільності протиерозійних заходів, у тому числі і агротехнічних, землі II групи поділяють на дві технологічні підгрупи:

II а — схили крутістю 3-5° без улоговин;

II б — схили крутістю 5-7°, а також ускладнені улого­винами схили 3-5°.

На землях технологічної підгрупи IIа розміщують зерно-трав'яні сівозміни, а на підгрупі II б — травопільні Ґрунтозахисні сівозміни.

Землі III технологічної групи включають схили крутістю понад 7° та деградовані і малопродуктивні землі, господарське використання яких є екологічно небезпечним та економічно неефективним.

Ці землі виключаються з інтенсивного використан­ня, підлягають залуженню та виведенню з орних земель і трансформації їх у природні кормові угіддя або лісові насадження.

Межі між І і II технологічними групами земель одно­часно є межами між польовими та ґрунтозахисними сівозмінами і фіксуються на місцевості різними елемен­тами облаштованості території (лісосмугами, валами-дорогами, валами та ін.).

При необхідності випадках лінійні рубежі створю­ються на межі технологічних підгруп земель.

Можливе відхилення лінійних рубежів (меж техно­логічних груп) від горизонталей у межах допустимих параметрів (відповідно до розрахунків), зумовлених ме­ханічним складом ґрунтів, довжиною схилів, кількістю опадів.

Взаємопогоджене розміщення лінійних рубежів (об­роблюваний вал, вал-тераса, вал-канава у поєднанні з однорядними або дворядними лісосмугами, лісосмуга-дорога, вал-дорога та інш.) рекомендується проводити з урахуванням природних і організаційно-господарських умов.

Під час проектування варто прагнути до досягнення паралельності меж полів сівозмін (робочих ділянок), однак не на шкоду загальній протиерозійній організації території, тобто з дотриманням припустимих відхилень напрямку основного обробітку від горизонталей, вели­чина яких залежить від ухилу, кількості опадів, ерозійної стабільності ґрунтів, агрофону і становить від 0,50 до 20.

Ширина полів сівозмін (робочих ділянок) повинна, за можливості, бути кратною захвату основних сіль­ськогосподарських агрегатів, і передусім, посівних.

Радіуси траєкторій робочого руху агрегатів, а отже, й лінійних рубежів не повинні перевищувати:

на землях І технологічної групи — 60 м,

на землях II технологічної групи — 30 м.

Запроектована польова дорожня мережа не повинна сприяти концентрації стоку, для чого необхідно виби­рати оптимапьний її напрямок, передбачати влашту­вання розпилювачів стоку тошо.



Опубліковано: Admin January 28 2014 · Категорія: 3) Сівозміни. · 0 коментарів · 1901 переглядів · Друк
Коментарі
Коментарі відсутні
Додати коментар
Щоб отримати можливість додавання коментарів, будь ласка, спочатку авторизуйтесь на сайті через власний обліковий запис.
Перекладач
Ми в соціальних мережах:
Лічильники:
Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru