Навігація
Зараз на сайті
Гостей: 2

Користувачів: 0

Всього користувачів: 30
Новий користувач: sanchopex
Останні статті
Высадка рассады томатов в открытый грунт
Оцінювання тісноти кореляційної залежності між ...
Процедура обчислень при перевірці статестичних ...
Вредители и болезни кукурузы.
Вредители и болезни ячменя и других колосовых з...
Останні завантаження
Приклад розрахунку т...
Куртенер Д. А. Усков...
Підказки на деякі за...
Презентация на тему ...
Підручник "Мікроклім...
Останнi огляди:
Очистка зерна
Высококачественная г...
Уголок от "Металлург...
Компания TPG - отдых...
Как выбрать одежду д...
Выращивание арбузов ...
Ленточная пила по де...
Наш сад
Структура статей
Усі статті » 12) Види геодезичних мереж. » 1). Геодезична (планова) мережа.
1). Геодезична (планова) мережа.

Українська постійно діюча (перманентна) ме­режа спостережень глобальних навігаційних супутникових систем забезпечує безперервне відтворення загальноземної та європейської геодезичної систем координат і редукування результатів спостережень, ко­ординатних визначень на єдину епоху з урахуванням релятивістських ефектів припливних та інших рухів земної кори.

Функціонування української постійно діючої (пер­манентної) мережі спостережень глобальних навігаційних супутникових систем забезпечується в резуль­таті скоординованої діяльності відповідних органів виконавчої влади та Національної академії наук з використанням технічних засобів спостереження за ор­бітальними угрупованнями навігаційних систем типу NAVSTAR GPS, ГЛОНАСС, Galileo з метою задово­лення потреб національної економіки і населення держави.

Українська постійно діюча (перманентна) мережа спостережень глобальних навігаційних супутникових систем включає:

постійно діючі станції спостережень глобальних наві­гаційних супутникових систем, на яких безперервно проводяться комплексні супутникові, астрономо-геодезичні, гравіметричні та геофізичні спостере­ження;

періодично діючі станції спостережень глобальних навігаційних супутникових систем, на яких не рідше одного разу на п'ять років проводяться комплексні супутникові, астрономо-геодезичні, гравіметричні та геофізичні спостереження;

центри оброблення інформації (Центр геодезичних досліджень Науково-дослідного інституту геодезії і картографії. Головна астрономічна обсерваторія Національної академії наук та Центр контролю навігаційного поля ДКА).

Просторове положення станцій української постій­но діючої (перманентної) мережі спостережень глобальних навігаційних супутникових систем визначає­ться методами супутникових геодезичних спостережень в загальноземній системі координат з відносною по­хибкою Δр/р = 1:10s

Ар — середня квадратична по­хибка визначення вектора р) за середньої відстані між ними 100-300 кілометрів.

Частина станцій української постійно діючої (пер­манентної) мережі спостережень глобальних навігаційних супутникових систем включена у Європейську перманентну мережу — European Permanent Network (EPN) та мережу станцій Міжнародної служби гео­динаміки — International GPS Geodinamics Service (IGS).

Геодезична (планова) мережа 1 класу (далі — ГМ-1) будується у формі однорідної за точністю просторової геодезичної мережі, яка складається із систе­ми рівномірно розмішених по території країни геоде­зичних пунктів, віддалених один від одного на 30-50 кілометрів. Довкола великих міст і промислових рай­онів відстань між геодезичними пунктами ГМ-1 стано­вить 20-40 клометрів.

ГМ-1 є геодезичною основою для побудови геоде­зичних мереж 2 і 3 класу, геодезичних мереж спеціального призначення і забезпечення подальшого під­вищення точності Державної геодезичної мережі з використанням методів супутникової геодезії.

Система координат, яка задається геодезичними пунктами ГМ-1, зв'язана із станціями української по­стійно діючої (перманентної) мережі спостережень глобальних навігаційних супутникових систем та ана­логічними геодезичними пунктами іноземних держав у рамках узгоджених наукових проектів міжнародного співробітництва.

Просторове положення геодезичних пунктів ГМ-1 визначається винятково методами супутникових геодезичних спостережень у загальноземній, європейсь­кій та референцній системах координат з відносною похибкою Δр/р = 1:106.

Кожний геодезичний пункт ГМ-1 повинен бути зв'язаний геодезичними вимірюваннями не менш як з трьома суміжними пунктами зазначеної мережі.

Нормальні висоти пунктів ГМ-1 визначаються гео­метричним нівелюванням або GPS-нівелюванням. GPS-нівелювання виконується відносними методами супутникової геодезії з урахуванням висот квазігеоїда, визначених за результатами супутникових геодезич­них спостережень, з урахуванням результатів гравімет­ричних вимірювань, які забезпечують середню квад­ратичну похибку взаємного положення пунктів за висотою не більше 0,05 метра.

У гірській і важкодоступній місцевості нормальні висоти можуть визначатися тригонометричним нівелюванням або GPS-нівелюванням. У такому разі середня квадратична похибка визначення взаємного положення суміжних пунктів за висотою не повинна перевищувати 0.1 метра.

Геодезична (планова) мережа 2 класу (далі — ГМ-2) є вихідною геодезичною основою для побудови геодезичної (планової) мережі 3 класу, геодезичних ме­реж згущення та геодезичних мереж спеціального при­значення.

Геодезичні пункти ГМ-2 розміщуються на відстані 8-12 кілометрів один від одного, а на території міських населених пунктів, великих промислових об'єктів — 5-8 кілометрів, їх положення визначається, як прави­ло, відносними методами супутникових геодезичних спостережень, а також традиційними лінійно-кутови­ми методами (тріангуляції, трилатерації та полігоно­метрії).

Вихідними пунктами для визначення координат гео­дезичних пунктів ГМ-2 є геодезичні пункти ГМ-1 та української постійно діючої (перманентної) мережі спостережень глобальних навігаційних супутникових систем. Група геодезичних пунктів ГМ-2, шо визна­чаються, повинна мати зв'язок не менше ніж з трьо­ма геодезичними пунктами ГМ-1 або української по­стійно діючої (перманентної) мережі спостережень глобальних навігаційних супутникових систем.

Основні вимоги до побудови геодезичної (планової) мережі 2 класу наведено у додатку 1.

Нормальні висоти геодезичних пунктів ГМ-2 ви­значаються геометричним нівелюванням або GPS-нівелюванням. G PS-нівелювання виконується віднос­ними методами супутникової геодезії з урахуванням висот квазігеоїда, визначених за результатами, супут­никових геодезичних спостережень з урахуванням результатів гравіметричних вимірювань, які забезпе­чують середню квадратичну похибку взаємного поло­ження пунктів за висотою не більше 0,05 метра.

У гірській і важкодоступній місцевості нормальні висоти можуть визначатися тригонометричним нівелюванням або GPS-нівелюванням. У такому разі се­редня квадратична похибка визначення взаємного по­ложення суміжних геодезичних пунктів за висотою не повинна перевищувати 0,1 метра.

На новозбудованих геодезичних пунктах ГМ-2 вста­новлюються по два пункти-супутники із центрами на відстані від 500 до 1000 метрів (на забудованій та за­критій місцевості — не менше 250 метрів) з обов'яз­ковим дотриманням вимоги щодо забезпечення ви­димості (земля — земля) між геодезичним пунктом мережі та пунктом-супутником.

Середня квадратична похибка визначення відста­ні між пунктом-супутником і геодезичним пунктом мережі не повинна перевищувати 0,05 метра. Середня квадратична похибка визначення дирекційних на­прямків на пункт-супутник не повинна перевищу­вати 5".

Геодезична (планова) мережа 3 класу (далі — ГМ-3) будується з метою збільшення кількості геодезичних пунктів до щільності, яка забезпечує створення знімальної основи великомасштабних топографічних та кадастрових зйомок, і включає наявні геодезичні (планові) мережі 3 та 4 класу, побудовані згідно з ви­могами Основних положень про державну геодезичну мережу СРСР 1954-1961 років з подальшим переви- значенням та переведенням геодезичних пунктів 4 кла­су у З клас, а також нові геодезичні пункти 3 класу, по­будовані згідно з вимогами цього Порядку та визначені методами супутникових геодезичних спостережень і традиційними лінійно-кутовими методами.

Вихідними геодезичними пунктами для побудови геодезичних (планових) мереж 3 класу є пункти геоде­зичних (планових) мереж 1 і 2 класу та української постійно діючої (перманентної) мережі спостережень глобальних навігаційних супутникових систем.

Між суміжними геодезичними пунктами ГМ-3 за можливості забезпечується видимість (земля — земля), а в разі її відсутності на геодезичному пункті вста­новлюються два пункти-супутники згідно з вимогами цього Порядку.

Основні вимоги до побудови геодезичної (планової) мережі 3 класу наведено у додатку 2.

Нормальні висоти геодезичних пунктів ГМ-3 ви­значаються геометричним нівелюванням або GPS-нівелюванням. GPS-нівелювання виконується віднос­ними методами супутникової геодезії з урахуванням висот квазігеоїда, визначених за результатами гравіме­тричних вимірювань, які забезпечують середню квад­ратичну похибку взаємного положення пунктів за ви­сотою не більше 0,05 метра.

У гірській і важкодоступній місцевості нормальні висоти можуть визначатися тригонометричним нівелюванням або GPS-нівелюванням. У такому разі се­редня квадратична похибка визначення взаємного положення суміжних геодезичних пунктів за висотою не повинна перевищувати 0,1 метра.

Додаток 1. Основні вимоги до побудови геодезичної мережі 2-го класу:
Параметри мережі супутниковий  лінійно-кутовий 
 Довжина сторони, кілометрів:    
 найбільша  12  12
 найменша  5  5
 Максимально допустима кількість сторін у ході    6
 Середня квадратична похибка визначення положення пунктів, метрів  0,04-0,05  0,04-0,05
 Максимально допустима середня квадратична похибка вимірювання кутів, секунд    1
 Максимально допустима нев'язка трикутника, секунд    4
 Кутова нев'язка ходу, секунд    2"√n
 Максимально допустима відносна похибка вимірювання сторони, ms/s  1:300 000   1:300 000
 Максимально допустима середня квадратична похибка вимірювання сторони, метрів  0,04 0,04
Додаток 2. Основні вимоги до побудови геодезичної мережі 3-го класу:
 Параметри мережі супутниковий  лінійно-кутовий
 Максимально допустима довжина ходу, кілометрів    30
 Довжина сторони, кілометрів:    
 найбільша  10  8
 найменша  2  2
 Максимально допустима кількість сторін у ході    6
 Середня квадратична похибка визначення положення пунктів, метрів  0,05  0,05
 Максимально допустима середня квадратична похибка вимірювання кутів, секунд    +1,5
 Максимально допустима нев'язка трикутника, секунд    6
 Кутова нев'язка ходу, секунд    3"√n
 Максимально допустима відносна похибка вимірювання сторони, ms/s  1:200 000  1:200 000
 Середня квадратична похибка вимірювання сторони, метрів  0,05  0,05


Опубліковано: Admin January 27 2014 · Категорія: 12) Види геодезичних мереж. · 0 коментарів · 1524 переглядів · Друк
Коментарі
Коментарі відсутні
Додати коментар
Щоб отримати можливість додавання коментарів, будь ласка, спочатку авторизуйтесь на сайті через власний обліковий запис.
Перекладач
Ми в соціальних мережах:
Лічильники:
Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru