Навігація
Зараз на сайті
Гостей: 4

Користувачів: 0

Всього користувачів: 30
Новий користувач: sanchopex
Останні статті
Высадка рассады томатов в открытый грунт
Оцінювання тісноти кореляційної залежності між ...
Процедура обчислень при перевірці статестичних ...
Вредители и болезни кукурузы.
Вредители и болезни ячменя и других колосовых з...
Останні завантаження
Приклад розрахунку т...
Куртенер Д. А. Усков...
Підказки на деякі за...
Презентация на тему ...
Підручник "Мікроклім...
Останнi огляди:
Капельный полив в те...
Экстрим в городе
Очистка зерна
Высококачественная г...
Уголок от "Металлург...
Компания TPG - отдых...
Как выбрать одежду д...
Наш сад
Структура статей
Усі статті » 8) Конспект лекцій з астрономії. » 5.2 Умови перебування світила над горизонтом. Умови сходу та заходу світил.
5.2 Умови перебування світила над горизонтом. Умови сходу та заходу світил.

Раніше розглянуті формули розрахунку висоти світила в нижній та верхній кульмінації дозволяють з’ясувати умови його перебування над горизонтом, тобто заходить чи не заходить воно у певній місцевості.
Так, за допомогою рівняння (5.14) висоти світила у нижній кульмінації можна визначити східне і західне чи незахідне світило. Для цього слід запам’ятати, що світило вже є незахідним, коли в момент
нижньої кульмінації воно торкається горизонту в точці N і далі піднімається над горизонтом, рухаючись по своїй добовій паралелі. Тоді в момент нижньої кульмінації його висота дорівнює 0 і рівняння (5.14) можна записати так:

hH= δ − (900−ϕ) =0,

а звідси δ = (90° −ϕ). Тоді світило, схилення δ якого дорівнює (90° −ϕ ) визначає межу області незахідних світил на широті φ. Всі інші світила, схилення яких більше (90° −ϕ ) у момент нижньої кульмінації будуть знаходитись над горизонтом і їхня висота в цей момент hH >0. Тобто протягом доби ці світила не заходять за горизонт (рис. 5.4).

Рисунок 5.4 – Області несхідних та незахідних світил

Рисунок 5.4 – Області несхідних та незахідних світил.

Таким чином, незахідними будуть світила, які відповідають наступній умові:

δ ≥ (90° −ϕ).                                                     (5.15)

Хочу застерегти спостерігача від прямого попадання сонячних променів на сітківку ока. Щоб цього не сталося, використовуйте сонцезахисні окуляри. 

Якщо світило заходить, то в момент нижньої кульмінації його висота від’ємна, бо воно буде знаходитися під горизонтом даної місцевості. Це можливо тоді, коли δ < (90−ϕ) і hH< 0.

В проекції на небесний меридіан траєкторії добового руху несхідних і незахідних світил для широти 50º півн. ш. подано на рис. 5.5.

Приклад 4. Визначити незахідні і несхідні світила на різних широтах.

1) ϕ = 40°:

всі світила зі схиленням δ ≥ 500 – будуть незахідними,
всі світила зі схиленням δ < −500 – будуть несхідними;

Рисунок 5.5 – Добові паралелі несхідних та незахідних світил

Рисунок 5.5 – Добові паралелі несхідних та незахідних світил в
проекції на небесний меридіан для ϕ = 500

2) ϕ = 90°:

всі світила, схилення яких δ ≥ 0 – будуть незахідними, тобто на північному полюсі не заходять всі світила північної півкулі;

3) ϕ = 0°:

Згідно з теорією несхідними і незахідними тут можуть бути світила, схилення яких δ ≥ +90° і δ ≤ − 90° . Але таких світил на небесній сфері (окрім північного і південного полюсів світу) немає. Через це спостерігач, який знаходиться на географічному екваторі, має можливість бачити всі світила небесної сфери, тому що тут вони і сходять, і заходять.

Через симетрію небесної сфери світила зі схиленням δ≤−(900−ϕ) – взагалі не сходять, бо навіть в момент верхньої кульмінації їх висота не більше 0º. Це доводить формула висоти світила в момент верхньої кульмінації hB=δ+(90° −ϕ): якщо світило не сходить, тобто навіть в момент верхньої кульмінації його добова паралель не перетинає горизонт, то його висота від’ємна. Перше несхідне світило буде таким, схилення якого δ =−(90°−ϕ) , а його висота hB=0.

У підсумку можна записати умови сходу та заходу світил. Вони визначаються нерівністю:

− (90°−ϕ)<δ<(90°−ϕ).                         (5.16)

З’ясуємо, в якій точці горизонту сходить і заходить світило, яка тривалість його перебування над і під горизонтом від чого це залежить.

Положення точок сходу і заходу на горизонті залежить лише від схилення світила δ . Наприклад, якщо δ = 0° , то світило розташовується в площині небесного екватора і небесний екватор є траєкторією його добового руху, тобто добовою паралеллю. Таке світило сходить у точці Е сходу, а заходить у точці W заходу (рис. 5.4). Тривалість перебування його над і під горизонтом однакова.

Якщо схилення δ > 0 (світило належить до північної небесної півсфери), то його добова паралель, площина якої паралельна небесному екватору, буде проходити зі зсуненням у північну півкулю, тому точки перетину її з істинним горизонтом, тобто точки сходу та заходу світила зміщені від точки Е і точки W у бік точки N півночі. Світило більшу частину доби знаходиться над горизонтом, а меншу – під горизонтом.

У світил південної половини небесної сфери (δ < 0) точки сходу та заходу від точок W і E зміщені в сторону точки півдня S і світило меншу частину доби перебуває над горизонтом, а більшу – під ним.
Зміщення точок сходу і заходу до півдня або до півночі тим більше, чим більше схилення світила.

 



Опубліковано: Admin January 15 2014 · Категорія: 8) Конспект лекцій з астрономії. · 0 коментарів · 2911 переглядів · Друк
Коментарі
Коментарі відсутні
Додати коментар
Щоб отримати можливість додавання коментарів, будь ласка, спочатку авторизуйтесь на сайті через власний обліковий запис.
Перекладач
Ми в соціальних мережах:
Лічильники:
Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru