Навігація
Зараз на сайті
Гостей: 1

Користувачів: 0

Всього користувачів: 30
Новий користувач: sanchopex
Останні статті
Высадка рассады томатов в открытый грунт
Оцінювання тісноти кореляційної залежності між ...
Процедура обчислень при перевірці статестичних ...
Вредители и болезни кукурузы.
Вредители и болезни ячменя и других колосовых з...
Останні завантаження
Приклад розрахунку т...
Куртенер Д. А. Усков...
Підказки на деякі за...
Презентация на тему ...
Підручник "Мікроклім...
Останнi огляди:
Очистка зерна
Высококачественная г...
Уголок от "Металлург...
Компания TPG - отдых...
Как выбрать одежду д...
Выращивание арбузов ...
Ленточная пила по де...
Наш сад
Структура статей
Усі статті » 4) Бур'яни та заходи бородьби з ними. » Класифікація бур'янів
Класифікація бур'янів

Дикоросла флора України налічує понад 3500 видів рослин, з яких близько 700 можуть траплятися як бур’яни в посівах сільськогосподарських культур, садах, плодорозсадниках, полезахисних смугах, на пасовищах, узбіччях доріг, вигонах тощо.

Що ж стосується квітів непаразитів то до них можна віднести повсякденні подарункові букети, які Ви даруєте сваїм рідним та близьким, родичам чи просто знайомим, з поводом чи без поводу. Безперечно зробити гарно оздоблений букет квітів нескадно, але напевне буде краще якщо цим займуться професіонали. Замовити букет роз с доставкой дуже просто, з компанією solo-flowers.

Щоб полегшити розроблення системи боротьби з бур'янами, виникла необхідність об'єднати їх за основними ознаками в окремі групи, тобто класифікувати їх. 

В основу класифікації покладено спосіб живлення рослин, тривалість їх життя і спосіб розмноження. За способом живлення бур'яни поділяють на 3 групи: зелені рослини-непаразити, зелені рослини-напівпаразити і паразити. Зелені рослини-непаразити — високоорганізовані автотрофи, органічна речовина яких утворюється з вуглекислоти, води і мінеральних солей в результаті фотосинтезу. Напівпаразити — зелені рослини, здатні до самостійного фотосинтезу, але воду і розчинені в ній поживні речовини використовують з рослини-господаря, присмоктуючись до її стебел або коренів.

Паразити — незелені рослини, які не здатні до фотосинтезу, а поживні речовини використовують з рослини-хазяїна, зберігаючи її життя до закінчення свого життєвого циклу. За тривалістю життя бур'яни-непаразити поділяють на 2 підтипи: малорічні і багаторічні. Малорічні бур'яни це зелені бур’яни, які розмножуються лише насінням, що достигає в кінці одно-дворічного життєвого циклу з наступним відмиранням надземних і підземних органів. Багаторічні бур'яни живуть більше двох років, багато разів плодоносять.

Після визрівання насіння відмирає лише надземна частина рослини, а підземні органи живуть довго і щороку утворюють плодоносні стебла. Малорічні бур'яни. За особливостями біології і тривалістю життя ці бур'яни поділяють на кілька біологічних груп: ефемери, ярі ранні, ярі пізні (післяжнивні), зимуючі, озимі, дворічні. Ефемери — це бур'яни з дуже коротким періодом вегетації (1,5—2 місяці). За сезон вони утворюють кілька поколінь і дуже засмічують поля.

На Україні з цієї біологічної групи найчастіше трапляються зірочник середній (мокрець - Stellaria media Vill.) Заходи боротьби: лущення стерні з наступною ранньою зяблевою оранкою, передпосівна культивація, до- і післясходове боронування, розпушування міжрядь просапних культур. Ярі ранні бур'яни сходять рано навесні, швидко закінчують вегетацію, достигають раніше, ніж ярі зернові культури (пшениця, ячмінь, овес, горох) або разом з ними. До них належить гірчиця польова(Sinapis агvensis L.), вівсюг звичайний (Avena fatua L.),, редька дика (Raphanus гарhаnistrum L.), гречка витка березковидна тощо.

Заходи боротьби: застосовуються більш пізні строки сівби та післясходове боронування посівів. Ярі пізні (післяжнивні) бур'яни — група рослин, насіння яких проростає при стійкому прогріванні ґрунту і достигає після збирання ярих і озимих зернових або в посівах просапних культур (кукурудзи, цукрових буряків, картоплі) в другій половині літа, утруднюючи механізоване їх збирання. До них належать мишій зелений і сизий (Setaria glauca L.), плоскуха звичайна (просо - Echinochloa crus galli L.) лобода біла (Chenopodium album L.), чистець однорічний, щириця звичайна (Amaranthus retroflexus L.) та жминдовидна тощо.

Заходи боротьби: метод провокації насіння до проростання в післяжнивний період і знищення проростків наступними обробітками, досходове і післясходове боронування посівів пізніх ярих культур.

Зимуючі бур'яни — малорічні рослини, осінні сходи яких можуть перезимувати у фазі розетки і в першій половині вегетаційного періоду наступного року дати насіння. Якщо насіння проростає навесні, то рослини утворюють насіння в поточному році. На Україні з цієї біологічної групи поширені грицики (Capsella bursa pastoris L.), талабан польовий (Thlaspi arvense L.), волошка синя(Centaurea cyanus L.), сокирки польові, ромашка непахуча (Matricaria perforata Merat.), підмаренник чіпкий, кучерявець Софії тощо. Ці бур'яни засмічують переважно посіви озимих культур і багаторічних трав.

Заходи боротьби: чергування культур без повторних посівів озимих; лущення стерні; рання зяблева оранка і знищення розеток в системі напівпарового зяблевого обробітку в літньо-осінній період; якісна оранка з наступним обробітком під озимі культури; ранньовесняне боронування озимих; передпосівний обробіток під ярі зернові і просапні культури; до- і післясходове боронування просапних культур і догляд за їх посівами; післясходове боронування зернобобових; знищення бур'янів на необроблюваних землях.

Озимі бур'яни - малорічні рослини, обов’язковими складовими життєвого циклу яких є осіння вегетація, перезимівля і весняно-літній період росту і розвитку. Бур’яни зимують у фазі куща і завершують цикл розвитку наступного року. Насіння достигає водночас з озимими культурами і під час збирання засмічує зерно і ґрунт. Представниками цієї біологічної групи є бромус житній (Bromus secalinus L.), метлюг звичайний (Bromus secalinus L.) тощо.

Заходи боротьби: ретельне очищення посівного матеріалу; введення правильних сівозмін без повторних посівів озимих; розміщення насінних ділянок жита на менш зволожених (під¬вищених) місцях рельєфу; весняне боронування озимих. Дворічні бур'яни. Повний цикл розвитку (від з'явлення сходів до достигання насіння) проходять за 2 вегетаційних періоди. Вони поділяються на дворічники справжні і факультативні. У справжніх дворічників сходи з'являються навесні, рослина протягом літа залишається у вигляді розетки, нагромаджуючи в коренях поживні речовини. На другий рік вона утворює стебла з квітками і насінням.

Якщо сходи з'являються наприкінці літа і в коренях не нагромаджується достатня кількість поживних речовин, рослини зимують 2 рази і лише після цього цвітуть і плодоносять. До справжніх дворічників належать буркун лікарський (Мelilotus officinalis), лопух справжній, татарник звичайний, будяк акантовидний і пониклий, синяк звичайний тощо. Залежно від екологічних умов фа¬культативні дворічники розвиваються як справжні дворічники або як зимуючі бур'яни. Це — дурман звичайний, люцерна хмелевидна, морква дика, смілка пилчаста, чорнокорінь лікарський тощо.

Заходи боротьби: лущення на глибину 8—10см і рання зяблева оранка з додатковим обробітком поля в літньо-осінній період; чергування культур у сівозміні повинно запобігати закінченню циклу розвитку дворічників; ретельне знищення бур'янів на посівах культурних рослин, на необроблюваних землях та інших угіддях. Багаторічні бур'яни поділяють на дві великі підгрупи:

1) Бур'яни, які розмножуються переважно насінням. Вегетативне розмноження їх дуже обмежене. Ці бур'яни об'єднують у такі біологічні групи: стрижнекореневі, китицекореневі і дернові.

2) Бур’яни з добре виявленим вегетативним способом розмноження, хоча вони розмножуються і насінням. За органами вегетативного розмноження ці бур’яни об’єднують в такі біологічні групи: коренепаросткові, кореневищні, повзучі, бульбоплідні і цибулинні.

Стрижнекореневі бур'яни — багаторічні рослини з подовженим і потовщеним головним коренем, яким властиве обмежене вегетативне розмноження. До цих бур'янів належить кульбаба лікарська (Taraxacum officinale Wigg.), подорожник ланцетолистний, полин гіркий (Artemisia absinthium L.), цикорій дикий, щавель кінський тощо.

Заходи боротьби: ретельний обробіток ґрунту з різноглибинним підрізуванням коренів, які містять багато пластичних речовин; знищення бур'янів на посівах сільськогосподарських культур і необроблюваних землях.

Китицекореневі бур’яни — багаторічні рослини з обмеженою здатністю до вегетативного розмноження з кореневою системою у вигляді тонких китиць, які відходять від кореневої шийки. Найпоширеніші з цієї біологічної групи подорожник великий (Ріапtago major L.), та жовтець їдкий.

Заходи боротьби: підрізування коре¬невих шийок з усіма бруньками за допомогою раннього лущення з наступним боронуванням.

Мичкуватокореневі (дернові) бур’яни — багаторічні рослини з обмеженою здатністю до вегетативного розмноження і добре розвиненою мичкуватою кореневою системою, яка, переплітаючи верхній шар ґрунту, утворює дернину. До цієї біогрупи належать вівсяниця овеча, біловус стиснутий (мичка), щучник дернистий (Desсhampsia caеspitosa). Середцих бур’янів вівсяниця овеча належить до кращих кормових злаків, а біловус стиснутий і щучник дернистий, які поширені на суходільних пасовищах, мають дуже низьку кормову цінність.

Основним заходом боротьби з мичкуватокореневими бур’янами є знищення дернини дисковими знаряддями з наступним обробітком фрезами. Кореневищні бур'яни розмножуються підземними стеблами (кореневищами). Дуже злісні для сільськогосподарських культур на Україні пирій повзучий (Elitrigia repens L.), свинорий (Cinodon dactilon L.), хвощ польовий, деревій звичайний, гострець гіллястий, сорго алепське (гумай- Sorgum halepense L.). пературі мінус 15°С. Заходи боротьби. Основним при знищенні кореневищ бур'янів е виведення бруньок із стану спокою, їх пробудження, подрібнення підземних вегетативних органів (кореневищ) на якомога менші частини, щоб наступними заходами, в основному за рахунок зяблевого обробітку ґрунту, спричинити їх виснаження (удушення, висушування або виморожування) і загибель.

Коренепаросткові бур’яни — багаторічні рослини, в яких добре виражений вегетативний спосіб розмноження за допомогою кореневих паростків. До цієї біологічної групи належать досить поширені і дуже злісні бур’яни: березка польова (Convolvulus arvensis L), гірчак звичайний (Acroptilon repens L.), осот жовтий польовий (Sonchus arvensis L.), осот рожевий (Cirsium arvense L.) Забур’янюють всі культури, але більше шкодять ярим.

Заходи боротьби. Для боротьби з ними застосовують систему заходів, спрямованих насамперед на виснаження кореневої системи. Найбільш ефективно бур'ян знищується в системі поліпшеного зяблевого обробітку ґрунту. Боротьба з коренепаростковими бур'янами ефективна в чистих і ранніх зайнятих парах, де коренева система систематично підрізується. бур'яни виснажуються і гинуть. Повзучі бур'яни розмножуються стебловими пагонами (вусами, огудиною тощо), що стеляться по землі і укорінюються в вузлах. Розетки листків, які утворюються, зимують, а в наступному році розвиваються як самостійні рослини. До цієї біологічної групи належать розхідник звичайний, перстач гусячий (гусяча лапка), жовтець повзучий (Ranun¬culus repens L.) тощо. Основним заходом боротьби з повзучими бур’янами є поверхневий обробіток, який заважає укоріненню відрослих пагонів, з наступним глибоким їх приорюванням.

Цибулинні бур'яни біологічна група багаторічних бур’янів з добре вираженим вегетативним розмноженням цибулинами. Це цибуля Вальдштейна (Alliun Waldsteinii), виноградникова, часникова, овочева (Allium aleraceum L.). Заходи боротьби. Обробіток поля культиваторами з боронами або тільки боронами, які сприяють сепарації цибулинок на поверхню ґрунту, де вони пересихають і гинуть. Бульбоплідні бур'яни. Бульби як органи вегетативного розмноження утворюються біля основи стебел (ячмінь цибулястий, тимофіївка лучна), на кореневищах (смиковець круглий, чина бульбиста) і столонах (чистець болотний (Stachys palustris L., земляна груша) тощо. Насіння цієї групи бур'янів тривалий час зберігається в грунті і поступово проростає.

Заходи боротьби: часте підрізування їх кореневої системи знаряддями обробітку та осушення перезволожених ґрунтів.

Напівпаразитні бур'яни — це рослини, які не втратили здатність до фотосинтезу, але живляться за рахунок рослини-господаря. Вони бувають багаторічними і малорічними. Багаторічні напівпаразити живуть на деревних породах і не мають відношення до польових трав’янистих рослин. До малорічних напівпаразитних бур’янів, які воду і поживу використовують з рослини-хазяїна, присмоктуючись до її коріння. Серед них — кравник весняний, дзвінець великий (Rhinanthus major L.) тощо.

Заходи боротьби: очищення насінного матеріалу, додержання чергування культур у сівозміні (щоб жито поверталось на поле не раніше, ніж через 2 роки).

Паразитні бур'яни — рослини, які втратили здатність до фотосинтезу і повністю живляться за рахунок рослини-господаря. Вони паразитують, присмоктуючись до стебел (різні види повитиць — конюшинна, льонова, польова, чебрецева) або до коренів (вовчок гіллястий, єгипетський, соняшниковий) і відповідно називаються стебловими або кореневими паразитами. Повитиця польова (Cuscuta campestris junck.), вовчок соняшниковий (ОгоЬалсЬе cumana Wallr.),

Заходи боротьби з паразитами залежать від їх біологічних особливостей. Для боротьби з повитицею ретельно очищають насінний матеріал, виполюють уражені повитицею місця, знищують повитицю гербіцидами після підсихання стерні скошених багаторічних трав. Для боротьби з повитицею застосовують і біологічний метод – уражають її грибом альтернарією.

Для боротьби з вовчком проводять наступні заходи: вводять правильні сівозмін, в яких соняшник вирощують на одному полі не частіше, ніж через 7—9 років; з біологічних методів боротьби з вовчком використовують муху-фітомізу, яка відкладає яйця в квітки паразита, а потім личинки з'їдають його насіння, а також запроваджують сорти і гібриди соняшнику, стійкі проти вовчка.



Опубліковано: Admin December 02 2012 · Категорія: 4) Бур'яни та заходи бородьби з ними. · 0 коментарів · 8356 переглядів · Друк
Коментарі
Коментарі відсутні
Додати коментар
Щоб отримати можливість додавання коментарів, будь ласка, спочатку авторизуйтесь на сайті через власний обліковий запис.
Перекладач
Ми в соціальних мережах:
Лічильники:
Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru