Навігація
Зараз на сайті
Гостей: 1

Користувачів: 0

Всього користувачів: 30
Новий користувач: sanchopex
Останні статті
Высадка рассады томатов в открытый грунт
Оцінювання тісноти кореляційної залежності між ...
Процедура обчислень при перевірці статестичних ...
Вредители и болезни кукурузы.
Вредители и болезни ячменя и других колосовых з...
Останні завантаження
Приклад розрахунку т...
Куртенер Д. А. Усков...
Підказки на деякі за...
Презентация на тему ...
Підручник "Мікроклім...
Останнi огляди:
Капельный полив в те...
Экстрим в городе
Очистка зерна
Высококачественная г...
Уголок от "Металлург...
Компания TPG - отдых...
Как выбрать одежду д...
Наш сад
Структура статей
Усі статті » 8) Конспект лекцій з астрономії. » Зв’язок між висотою полюса світу та широтою місця спостереження (теорема про висоту полюса світу).
Зв’язок між висотою полюса світу та широтою місця спостереження (теорема про висоту полюса світу).

Якщо дивитись на Земну кулю з боку Всесвіту, то положення осі світу не змінюється і в будь–якій точці земної поверхні вона завжди паралельна осі обертання Землі. Напрям же прямовисної лінії, а отже і площини істинного горизонту, яка є дотичною до поверхні Землі, змінюється при зміні широти місця спостереження (рис. 4.5).

Рисунок 4.5 – Зміна положення прямовисної лінії в залежності від положення спостерігача на земній кулі

Рисунок 4.5 – Зміна положення прямовисної лінії в залежності від положення спостерігача на земній кулі.

Якщо ж розглядати елементи небесної сфери з позиції спостерігача, який знаходиться на земній кулі, то незмінними для нього завжди будуть лінія виска (вертикальна лінія) і площина істинного горизонту, яка перпендикулярна до неї. Нахил же осі світу до площини істинного горизонту змінюється в залежності від широти місця спостереження: кут між ними завжди дорівнює широті місця спостереження.

Таким чином, взаємне розташування кіл та точок небесної сфери, зв’язаних з віссю світу та прямовисною лінією, завжди залежить від положення спостерігача на поверхні Землі. Ця залежність формулюється у вигляді теореми: висота полюса світу hP над горизонтом даної місцевості дорівнює географічній широті ϕ місця спостереження (рис.4.6). Іншими словами, нахил осі світу до горизонту спостерігача, дорівнює широті місця спостереження.

Рисунок 4.6 – Зв’язок між висотою полюса світу та географічною широтою

Рисунок 4.6 – Зв’язок між висотою полюса світу та географічною широтою.

Доведення теореми про висоту полюса світу над горизонтом даної місцевості:

З рисунку безпосередньо можна бачити, що ∠ =PON hp, а кут ∠OTq =ϕ (за визначенням). Кути ∠PON та ∠OTq – це кути з взаємно перпендикулярними сторонами ( NO⊥OT, OP⊥Tq (за визначенням)), як відомо з геометрії, такі кути є рівними. Тобто ∠PON = ∠OTq =ϕ , а
значить hp.

Теорему доведено.

З викладеного випливає, що широті місця спостереження ϕ дорівнюють також :

1. Схилення зеніту (δZ),

2. Полярна відстань точки півночі (PN),

3. Зенітна відстань верхньої точки екватора (zQ).

Це ілюструє рисунок 4.7, на якому всі елементи небесної сфери подані в проекції на площину небесного меридіана.

Рисунок 4.7 – Проекція небесної сфери на площину небесного меридіана

Рисунок 4.7 – Проекція небесної сфери на площину небесного меридіана.

Оскільки z + h = 90°, то зенітна відстань північного полюса світу  zP =90°− hP =90° -ϕ .

Тоді величині (90o −ϕ) дорівнюють також:

1. Полярна відстань зеніта (pZ = 90° −ϕ),

2. Схилення точки півночі (δN = 90° −ϕ),

3. Висота верхньої точки екватора (hQ = 90° −ϕ), тобто кут нахилу площини небесного екватора до горизонту дорівнює (90° −ϕ).

Зображуючи небесну сферу, ми надто довільно проводили вісь світу. Проте, як відомо, у кожному конкретному місці спостереження вона має чітко визначений нахил, про що говорить теорема про висоту полюса світу.

Поблизу полюса світу Р є точка – Полярна зірка і широта місця ϕ з точністью до 1° може бути визначена по висоті Полярної зірки над горизонтом: Полярну зірку в різних широтах Земної кулі спостерігають на різній висоті над горизонтом (рис. 4.8).

Рисунок 4.8– Визначення положення Полярної зірки на небі за допомогою сузір’я Малої Ведмедиці (латинською Ursa Minor)

Рисунок 4.8– Визначення положення Полярної зірки на небі за допомогою сузір’я Малої Ведмедиці (латинською Ursa Minor).

Якщо Полярна зірка для спостерігача в даному місці лежить на горизонті, тобто її висота h = 0°, то спостерігач на екваторі ϕ = 0°.

Якщо Полярна зірка в зеніті h = 90°, спостерігач знаходиться на полюсі ϕ = 90°. Якщо спостерігач не бачить Полярну зірку – він в південній півкулі. Це означає, що географічна широта ϕ місця дорівнює
висоті полюсу світу над горизонтом даного місця.



Опубліковано: Admin January 10 2014 · Категорія: 8) Конспект лекцій з астрономії. · 0 коментарів · 3159 переглядів · Друк
Коментарі
Коментарі відсутні
Додати коментар
Щоб отримати можливість додавання коментарів, будь ласка, спочатку авторизуйтесь на сайті через власний обліковий запис.
Перекладач
Ми в соціальних мережах:
Лічильники:
Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru