Навігація
Зараз на сайті
Гостей: 1

Користувачів: 0

Всього користувачів: 30
Новий користувач: sanchopex
Останні статті
Высадка рассады томатов в открытый грунт
Оцінювання тісноти кореляційної залежності між ...
Процедура обчислень при перевірці статестичних ...
Вредители и болезни кукурузы.
Вредители и болезни ячменя и других колосовых з...
Останні завантаження
Приклад розрахунку т...
Куртенер Д. А. Усков...
Підказки на деякі за...
Презентация на тему ...
Підручник "Мікроклім...
Останнi огляди:
Капельный полив в те...
Экстрим в городе
Очистка зерна
Высококачественная г...
Уголок от "Металлург...
Компания TPG - отдых...
Как выбрать одежду д...
Наш сад
Структура статей
Усі статті » 9) Короткий словник-довідник з Історії України. » 26) Щ.
26) Щ.

Щастя – 1)почуття або стан найвищого, повного вдоволення; 2)сприятливий збіг обставин, хід подій; талан, успіх.

Щербицький Володимир Васильович (1918-1990рр.) – видатний радянський партійний і державний діяч України, двічі Герой Соціалістичної Праці, лауреат Ленінської премії. Народився у м. Верхньодніпровську (нині місто однойменного району) Дніпропетровської області в сім,ї робітника. 1941р. закінчив механічний факультет Дніпропетровського хіміко-технологічного інституту. У роки Великої Вітчизняної війни навчався в Академії хімічних військ та проходив військову службу під Москвою, потім – на Кавказі. Після демобілізації – інженер на Дніпродзержинському коксохімічному заводі, у 1946-1947рр. – секретар парткому на цьому ж підприємстві. З 1948р. – завідувач оргвідділу, II-й, I-й секретар Дніпродзержинського міському,  II-й, I-й секретар Дніпропетровського обкому (з 1956р. – член ЦРК КПРС, потім –  член ЦК КПРС). З 1957р. – секретар  і член Президії ЦК КПУ, депутат Верховної Ради СРСР. У 1961-1963рр. – Голова  Ради Міністрів УРСР, кандидат в члени Президії ЦК КПРС. Знятий з цих посад за розпорядженням М.С.Хрущова у зв’язку з тим, що  виступив на засіданні Президії ЦК КПРС проти його ідеї щодо створення системи  галузевого парткерівництва. У 1963-1965рр. – I-й секретар Дніпропетровського обкому КПУ. Після зміщення вже самого Хрущова знову став  Головою Ради Міністрів УРСР (1965-1972рр.), а з 1971р. – член Політбюро ЦК КПРС та з 1972р. – I-й секретар ЦК КПУ і член Президії Верховної Ради СРСР. У роки правління Л.І.Брежнєва  В.В.Щербицький особливо гарячих суперечок з Кремлем не  мав. Після приходу до влади М.С.Горбачова Щербицький  нерідко наважувався не погоджуватися з ним, відстоюючи  інтереси України. Зокрема, щодо обнародування інформації про масштаби Чорнобильської катастрофи та необхідності евакуації населення із зони радіоактивного забруднення. Дуже близько до серця прийняв Щербицький Чорнобильську  катастрофу  і пов’язані з цією бідою звинувачення на його адресу. Але, щоб звинувачувати, треба хоч щось знати. Не знають люди, що ще 4 березня 1983р. I-й секретар ЦК КПУ Щербицький направив свого обґрунтованого (тривожного і застережливого) листа до керівництва СРСР. Водночас він настійливо просив вищий керівний орган СРСР зобов’язати низку союзних міністерств і відомств вжити невідкладних заходів щодо забезпечення безаварійної роботи атомних електростанцій України. Вимагав також  доручити спеціальній комісії розглянути питання про доцільність подальшого спорудження Рівненської АЕС, котру почали будувати на карстових порожнинах, де рівень ґрунтових вод підвищився на 10 м тощо. Якби тоді до нього прислухалися, цілком імовірно, що  катастрофи вдалося б уникнути. Щербицький всупереч позиції Горбачова, прийняв рішення, згідно з яким зразу після катастрофи  у травні було вивезено 526 000 дітей з матерями на все літо в екологічно чисті райони України та інших республік. Йому довелося вислухати обурення Горбачова, інших керівників ЦК КПРС та союзного уряду з приводу того, що в керівництві України, мов, панікують, що ні Росія, ні Білорусія таких рішень не прийняли. Щербицькому погрожували виключенням з партії, якщо в Києві не відбудеться першотравнева демонстрація. Не знають люди  в повній мірі і ролі Щербицького у ліквідації наслідків чорнобильської аварії. Його, як принципову і  чесну людину, Горбачов  навіть побоювався, тому довго, до останньої можливості утримував  при владі. Відомі ж значні досягнення в економіці, культурі, науці в Україні, коли на чолі партії і уряду був В.В.Щербицький. Помер В.В.Щербицький 16 лютого 1990р. Похований на центральному Байковому кладовищі в Києві.

Щорс Микола Олександрович (1895-1919рр.) – легендарний командир Червоної Армії. Народився в містечку Сновськ (тепер м.Щорс) Чернігівської області у сім,ї залізничника – машиніста паровоза. У 1914р. закінчив Київську військово-фельдшерську школу, а в 1916р. – військове училище в Полтаві. Учасник Першої світової війни, підпоручик. У лютому 1918р. організував в Сновську партизанський загін, потім командував об’єднаним загоном Новозибківського повіту (тепер район на Брянщині), котрий у складі 1-ї революційної Армії брав участь в боях з німецькими інтервентами. У вересні 1918р. сформував в Унечі (тепер місто в Брянській області) з окремих партизанських загонів 1-й Український полк  ім. І.Богуна, а згодом – бригаду. З листопада 1918р. – командир 1-ї Української стрілецької дивізії (сд). У лютому 1919р. – комендант  Києва. Протягом березня-серпня 1919р. – начальник 1-ї Уманської радянської сд, з серпня 1919р. – начальник Таращанської 44-ї сд 12-ї Армії. 30 серпня 1919р. загинув в бою біля с. Білошиці (недалеко від Коростеня).



Опубліковано: Admin January 09 2014 · Категорія: 9) Короткий словник-довідник з Історії України. · 0 коментарів · 1586 переглядів · Друк
Коментарі
Коментарі відсутні
Додати коментар
Щоб отримати можливість додавання коментарів, будь ласка, спочатку авторизуйтесь на сайті через власний обліковий запис.
Перекладач
Ми в соціальних мережах:
Лічильники:
Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru