Навігація
Зараз на сайті
Гостей: 2

Користувачів: 0

Всього користувачів: 30
Новий користувач: sanchopex
Останні статті
Высадка рассады томатов в открытый грунт
Оцінювання тісноти кореляційної залежності між ...
Процедура обчислень при перевірці статестичних ...
Вредители и болезни кукурузы.
Вредители и болезни ячменя и других колосовых з...
Останні завантаження
Приклад розрахунку т...
Куртенер Д. А. Усков...
Підказки на деякі за...
Презентация на тему ...
Підручник "Мікроклім...
Останнi огляди:
Очистка зерна
Высококачественная г...
Уголок от "Металлург...
Компания TPG - отдых...
Как выбрать одежду д...
Выращивание арбузов ...
Ленточная пила по де...
Наш сад
Структура статей
Усі статті » 9) Короткий словник-довідник з Історії України. » 22) Х.
22) Х.

Хмельницький Богдан (Зіновій) Михайлович [1595(1596)-1657рр.] –  видатний полководець, дипломат, політичний і державний діяч,  гетьман України, засновник Української держави. Народився 27 грудня 1595р. (6 січня 1596р. за н. с.) на х. Суботів ( нині село Чигиринського району Черкаської області) в сім,ї реєстрового сотника. Одержав ґрунтовну освіту: вчився в українських школах Чигирина та Києва, потім – у львівському єзуїтському колегіумі; володів латинською, польською, турецькою, татарською та іншими мовами; прекрасно знав історію, географію, поетику, юриспруденцію, військову справу, філософію, риторику тощо. З юних літ перебував на військовій службі. 1620р. брав участь у Цецорській битві (поблизу м. Ясс), де взятий турками в полон (його ж батько загинув там смертю хороброго). Під час полону вивчив турецьку і татарську мови. Через 2 роки здійснив втечу і повернувся на х. Суботів. Пішов до Чигиринського полку, де згодом  став служити на старшинських посадах. Коли ж почалася нова хвиля народних повстань під проводом М.Жмайла 1625р., Т.Федоровича 1630р., І.Сулеми 1635р., П.Павлюка 1637р., Я.Острянина і Д.Гуні 1638р., то  взяв участь в них. З 1637р. – писар Війська Запорізького реєстрового, але ж через причетність до повстань коронний гетьман М.Потоцький понизив його на посаді і призначив чигиринським сотником. У 1638, 1639, 1644-1645рр. брав участь у дипломатичних акціях як член козацьких делегацій до польського сейму і короля Владислава IV. 1645р. вів переговори з французьким послом у Варшаві, потім їздив до Франції, уряд якої попросив допомоги козаків у війні з Іспанією (незабаром, за укладеною ним угодою, 2 600 запорізьких козаків брали участь у воєнних діях проти іспанських військ під Дюнкерком). У 1646р. відбулася таємна зустріч  Б. Хмельницького з польським королем Владиславом IV, котрий запланувавши війну з Туреччиною, пообіцяв збільшити козацький реєстр до 12 000 та виділити гроші для будівництва 60 чайок (сейм прийняв рішення не підтримувати ці наміри короля). На той час вже у різних сферах українського суспільства визріли гострі протиріччя, породжені колонізаторською політикою ополячування й окатоличування українського народу. Тому вже у вересні-жовтні 1647р. Б.Хмельницький почав  збирати своїх друзів-однодумців на таємні наради щодо організації антипольського збройного повстання. У листопаді 1647р. внаслідок доносу чигиринського осавула Р.Пешти Б.Хмельницький був заарештований, але невдовзі з допомогою друзів йому вдалося звільнитися. Подавшись на Запоріжжя, він вже 30 січня 1648р. організував там успішну атаку позиції польського гарнізону, який тримав під своїм контролем Січ. 4 лютого 1648р. загальна козацька Рада вибрала Б.Хмельницького гетьманом Війська Запорізького. З цього моменту почалася Визвольна війна українського народу, або Національна революція. Щоб урівняти сили з польськими військами і забезпечити собі тили, Б.Хмельницький зумів укласти воєнно-політичний союз із Кримським ханством. Очоливши Визвольну війну, гетьман Б.Хмельницький згуртував навколо себе цілу когорту визначних козацьких ватажків-полковників, виявив вже і свій полководницький геній, уславився дійсним новатором і носієм передових ідей у воєнному мистецтві. Таким же новатором він був і в державній діяльності. Сформулював ідею створення Української держави в її етнічних рубежах до Вісли. Заснувавши державу, вміло вирішив соціальну проблему: ліквідував кріпацтво, селянству дав власницькі права на землю, право вступати до козацтва і т.д. Будучи справжнім дипломатом, добився визнання Європою Української держави як суб’єкта міжнародного права. Тоді через нестачу власних сил для збереження Української держави Б.Хмельницький прагнув до своєрідного союзу “під високою рукою царя-государя”, чи до більш широкої політичної автономії у складі Російської держави. Уклавши Переяславсько-Московський  договір 1654р., він досяг цієї мети і до кінця свого життя проводив незалежну внутрішню політику. Робив нові спроби об,єднання українських земель у межах національної держави і зміцнення її суверенітету у складі Росії. Проте раптова смерть гетьмана 27 липня 1657р. зупинила  його величезну діяльність. Похований в Іллінській церкві у Суботові. Безумовно, він належить до найвеличніших особистостей історії всіх часів і народів. Не так давно ж до 400-ліття від дня  народження цього українського національного героя ООН з питань освіти, науки і культури оголошувала ювілейний рік роком гетьмана Б. Хмельницького.

Хортиця (колишня Велика Хортиця) – острів на Дніпрі. Входить у міську смугу м. Запоріжжя. Довжина – 12 км, ширина – 2,5 км, загальна  площа – близько 2650 га. Вперше згадується у праці Костянтина VII Багрянородного “Про управління імперією” (середина Х ст.) під назвою о. Святого Григорія. За часів Київської Русі острів був важливим торговельним пунктом. Сюди звозили хліб, рибу, мед, а з Константинополя і грецьких колоній – різні цінні товари. В Іпатіївському літописі 1103р. Хортиця згадується як місце, де збиралися руські дружини перед походом на половців. На північ від Хортиці біля дніпровського порога Вільного знаходився о. Мала Хортиця. Виникнення ж Січі  на о. Мала Хортиця пов’язане з Дмитром Байдою – Вишневецьким (з 1551р. –  черкаський і канівський староста). Він спустився вниз  за пороги до козаків зі своїми планами побудувати там фортецю, яка б слугувала опорою у боротьбі за вигнання татар і турків з пониззя Дніпра та завоювання Чорноморського узбережжя. Згуртувавши навколо себе запорізьке козацтво, Вишневецький у 1552р. приступив до закладки фортифікаційних споруд на о. Мала Хортиця. До 1556р. Хортицька Січ з кам’яним замком була збудована. (Саме ця Січ значною мірою стала зразком для наступних запорізьких січей). Восени 1556р. кримський хан Давлет-Гірей пішов на завоювання Хортицького  замку; 24 дні облягав його й, нарешті,  змушений був відступити. Влітку 1557р. хану на чолі кримського війська і за допомогою турецького та молдавського війська вдалося захопити Хортицький  замок. У 1596-1648рр. на Хортиці перебувала залога реєстрових козаків. 1648р. Б.Хмельницький розгромив на острові польський військовий загін. У 1735-1739рр. під час російсько-турецької війни на острові збудовані укріплення, залишки яких збереглися до наших днів. До 1775р. Хортиця входила до складу володінь Запорізької Січі. 18 вересня 1965р. Хортицю перетворено на історико-культурний заповідник. Тут розташований Музей історії запорізького козацтва.              

Хрущов Микита Сергійович (1894-1971рр.) – відомий партійний і державний діяч СРСР, тричі  Герой  Соціалістичної Праці(1954р., 1957р., 1961р.), Герой Радянського Союзу (1964р.). Народився в с. Калинівці Курської губернії (тепер Дмитріївського району Курської області Російської Федерації) у селянській сім,ї. 1908р. сім,я переїхала в Донбас, оселившись неподалік від Юзівки (тепер Донецьк), де Микита  почав працювати слюсарем на заводі. Потім працював на шахтах Донбасу. У 1912-1916рр. організовував робітничі страйки; 1917р. – голова місцевої Ради робітничих депутатів; 1918р. вступив у КП(б)У. У 1918-1920рр. брав участь у громадянській війні. Протягом 1922-1925рр. навчався на робітфаці Юзівського (з 1925р. Донецького) гірничого технікуму, в подальші роки – у Московській промисловій академії. З початку  20-х рр. – на партійній роботі в Донбасі, у 1928-1930рр. – в Харкові та Києві, з 1931р. – в Москві (з 1934р. – член ЦК ВКП(б)). 1935р. вибраний першим секретарем Московського міському та обкому  ВКП(б). У 1938-1949рр.  – перший секретар ЦК КП(б)У (у 1938-1939рр. – кандидат  в члени Політбюро, а з 1939р. – член  Політбюро ЦК ВКП(б)). Під час Великої Вітчизняної війни – член військових рад Південно-Західного напрямку, Південно-Західного, Сталінградського, Південного, Воронезького та 1-го Українського фронтів. У 1943р. він вже був у званні генерал-лейтенанта. В 1944-1947рр. свій партійний пост  М.С.Хрущов суміщав з постом Голови РНК (згодом – Ради Міністрів) України. З 1949р. – секретар ЦК ВКП(б) і перший секретар Московського обкому партії.  У  1953-1964рр. – Перший секретар ЦК КПРС (з 1952р. – член Президії ЦК КПРС) й одночасно в 1958-1964рр. – Голова Ради Міністрів СРСР. Депутат Верховної Ради СРСР у 1937-1966рр. Історична роль М.С.Хрущова є суперечливою; в  своїй діяльності допускав суб’єктивізм та волюнтаризм. Виявляючи бурхливу енергію,  прагнув вирішувати складні державні проблеми. 1954р. став ініціатором здійснення російським народом великодушного акту передавання Криму Українській РСР. З його іменем пов,язані широкомасштабні кампанії освоєння цілинних земель, запровадження кукурудзи як “цариці полів” та ін. Хрущов виступив з викриттям культу особи Сталіна як чужого марксизму-ленінізму явища,  що дало можливість реабілітувати сотні тисяч раніше репресованих радянських людей. Проте, розгорнувши кампанію з осуду культу особи Сталіна, добряче потоптавшись по його імені і справах, Хрущов став заохочувати славослов,я на свою адресу і спроби підлабузників створити його культ. Він наполіг на розробці несвоєчасної,  відірваної від реальної дійсності  третьої  програми КПРС (прийнятої  1961р.  ХХII з,їздом КПРС), що поставила завдання побудови матеріально-технічної бази комунізму за 20 років. Ризикнув піти на загострення Карибської кризи (жовтень 1962р.), яка ледве не призвела до початку атомної війни із США. Проведена за Хрущова реформа шкільної освіти дала поштовх до русифікації радянських республік, в тому числі УРСР. Часи правління Хрущова позначилися демократизацією радянської системи (так званою “відлигою”).За його ініціативою відбувся перехід на 5-денний робочий тиждень, збільшилися масштаби виробництва легкої промисловості та особливо житлового будівництва тощо. Значна частина життя Хрущова була безпосередньо пов’язана з Україною. Він, як і Сталін, відповідальний за масові репресії. Разом з тим під час голоду 1946-1947рр.  Хрущов  зумів добитися  особисто від Сталіна хлібної допомоги для України з державних запасів. Піднесення Хрущова після смерті Сталіна стало можливим завдяки підтримці української партійної та державної еліти. Тому в період перебування Хрущова в Кремлі немало вихідців з українського істеблішменту появилося на всесоюзній арені. Звільнений Пленумом ЦК КПРС 14 жовтня 1964р. від обов’язків Першого секретаря ЦК КПРС та члена Президії ЦК КПРС,  а згодом усунений і з поста Голови Ради Міністрів СРСР. Помер у Москві; похований на Новодівочому кладовищі.



Опубліковано: Admin January 09 2014 · Категорія: 9) Короткий словник-довідник з Історії України. · 0 коментарів · 1516 переглядів · Друк
Коментарі
Коментарі відсутні
Додати коментар
Щоб отримати можливість додавання коментарів, будь ласка, спочатку авторизуйтесь на сайті через власний обліковий запис.
Перекладач
Ми в соціальних мережах:
Лічильники:
Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru